Розширення асортименту рибних продуктів

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів

Запропоновано використання пребіотика – лактулози в якості функціональної добавки у рибний фарш. Показано первинний вплив різних, концентрацій лактулози на органолептичні показники отриманих кулінарних зразків. Результати досліджень можна використати в рибній промисловості для створення продуктів функціонального і лікувально-профілактичного призначення з фаршу прісноводних видів риб [37].

Розроблена технологія виробництва конкурентоспроможних фаршевих і пастоподібних рибних продуктів на основі моделювання і оптимізації рецептурних сумішей. Запропоновані нові підходи для складання рецептур багатокомпонентних фаршевих і пастоподібних продуктів харчування, які базуються на виділенні домінуючого компонента, що враховують нечіткі характеристики сировинних інгредієнтів і дозволяють отримувати продукти із заданими якісними показниками і суттєвою економією сировини [38].

Представлені результати вивчення можливості використання білково-жирової емульсії у виробництві рибних пельменів. Розроблені рецептури емульсії і напівфабрикатів з її використанням. Досліджені органолептичні показники і хімічний склад готових виробів [39].

Досліджені сенсорні характеристики зразків рибних пельменів "Байкальські із омуля", "Байкальські із окуня", "Байкальські із сороги". Крім основної сировини, в рецептури фаршів входили масло вершкове, цибуля ріпчаста, сіль кухонна і перець чорний молотий. Сенсорна оцінка нових видів напівфабрикатів проводилася баловим і профільним методами. На основі виконаного профільного аналізу отримували профілі смаку, запаху і консистенції. Органолептичний аналіз здійснювали за 9-ти баловою шкалою. Показано, що значення показників, які визначали баловим методом, добре корелює з профільним аналізом. Найбільшою популярністю користувались зразки пельменів, виготовлені з фаршем окуня [40].

Розроблена технологічна схема виробництва кулінарної продукції в желеподібних заливках, яка дозволяє, крім рибної сировини, використовувати м'ясну сировину і вторинну сировину молочної промисловості. В результаті проведених досліджень обгрунтовано оптимальне співвідношення рибного і м'ясного фаршу для отримання кулінарних виробів. Експериментально підтверджена доцільність використання вторинних ресурсів рибної та молочної промисловості для отримання колагенвмісних заливок. Обґрунтована можливість використання сироватки сирної для теплового гідролізу колагену відходів минтая з метою скорочення тривалості технологічного процесу [41].

Розглянута ефективність виділення антиоксидантів із зелених мікроводоростей Chlorella vulgaris з використанням рідинної екстракції під тиском, що раніше використовувалася для вилучення біоактивних сполук. Антиокислювальну активність індивідуальних сполук у зразках оцінювали за допомогою аналізу з уловлюванням вільних радикалів у працюючій на потоці системі високоефективної рідинної хроматографії. Показано, що сумарний екстракт, вихід екстракції, активність до уловлювання радикалів і вміст фенольних сполук вищі, порівняно з отриманими з використанням вимочування або екстракції під дією ультразвуку, що підтверджує ефективність запропонованого методу [42].

На сьогодні продукти на основі сурімі не збагачують ω-З жирними кислотами. В цій роботі у продукти сурімі добавляли олію з високим вмістом ω-3 жирних кислот (лляна олія, жир водоростей, жир риби менхеден і кріля та їх суміші). Мета роботи полягала у (1) визначенні жирнокислотного складу та процесу окислення і (2) визначенні фізико-хімічних властивостей (кольору і структури) збагачених продуктів на основі суріми. Додавання олії приводило до підвищення концентрації загальних ω-З жирних кислот, але концентрація α-ліноленової (18:3 ω-З), ейкозапентаєнової (20:5 ω-З) і докозагексаєнової (22:6 ω-3) кислот залежала від виду добавленого жиру. Незважаючи на те, що збагачення ω-З жирними кислотами зумовило підвищення чутливості морепродукту до ліпідного окислення, цей показник знаходився у допустимих для споживача межах. Текстуральний аналіз показав, що збагачення ω-З жирними кислотами не впливало на текстуру. Показники кольору збагаченого продукту покращувались, за винятком випадків додавання жиру кріля або суміші олій [43].

Вивчена харчова цінність рибних паличок під час зберігання. Встановлено, що споживчі характеристики напівфабрикатів під час зберігання протягом 50 діб за температурою –12 °С відповідають вимогам нормативних документів [44].

Рибний фарш займає вагому частку в напівфабрикатах, властивості якого досліджують з урахуванням багатьох чинників. Особливості технології виробництва рибного фаршу дозволяють зберегти якість продукту в мороженому вигляді значно довше, ніж у разі заморожування риби. Виробництво рибного фаршу забезпечує не тільки розширення асортименту рибних продуктів, але й більш раціональне використання сировини, скеровуючи відразу ж на її виготовлення зразу кілька видів риби-сирцю.

Фаршеву суміш використовують, переважно, в якості основного компонента для приготування продуктів. У цьому випадку до подрібненого м'яса додають різні наповнювачі, які змінюють структурно- механічні властивості, смак і запах продукту. Крім того, покращення органолептичних показників досягається внесенням у подрібнене м'ясо риби також м'яса креветок, устриць та інших безхребетних. Внаслідок цього з'являються такі продукти, як білкові пасти, копчені ковбаси, варені сосиски, крабові палички [45].

Якість фаршів. Перспективним вважають прогнозування консистенції рибного фаршу, приготовленого з різних видів риб, що відрізняються за хімічним складом і його реологічною характеристикою – ефективною в'язкістю. Запропонована класифікація рибного фаршу за його реологічними і хімічними характерниками [46].

Вивчена можливість покращення функціонально-технологічних властивостей фаршу з тихоокеанських лососів із нерестовими змінами. Показано, що за умови внесення таких структурно-регулюючих добавок як кукурудзяне, пшоняне і рисове борошно, спостерігається покращення функціонально-технологічних властивостей рибного фаршу (граничне напруження зсуву, водо- і жиропоглинальна здатність). Це дозволяє створити продукт із доброю консистенцією, незважаючи на понижену харчову цінність сировини [47].

За результатами дослідження хімічного складу і функціонально-технологічних властивостей глибоководних риб розроблені технології фаршевих систем із цих риб з покращеними органолептичними показниками [48].

Вважають, що використання такої добавки як лактулоза у складі рибних фаршевих систем перспективне з урахуванням корекції функціонально-технологічних властивостей у виробництві функціональних продуктів харчування на рибній основі [49].

Наголошується, що комплексна переробка прісноводної риби вимагає принципово нових підходів до створення продуктів функціонального призначення, у тому числі фаршевих виробів із риби. Вперше запропоновано додавати органічні кислоти у промивний розчин і показано його вплив на фізико-технологічні параметри харчових рибних фаршів із прісноводних видів риб. Отримані результати можна використати в рибній промисловості з метою створення продуктів функціонального призначення для фаршу прісноводних видів риб [50].

Антиокислювачі. Дослідили антиокислювальні властивості й вміст фенольних сполук у висушених сублімаційним методом водних і метанольних екстрактах із білкового ізоляту соєвих бобів і соєвого борошна. Сухі екстракти додавали (1000 і 4000 мкг/г) у фарш із форелі і оцінювали зміни вмісту речовин, що взаємодіють із 2-ТБК з тривалістю зберігання фаршу протягом 14 днів в охолодженому стані. Фарш, до якого додавали 4000 мкг/100 г водного екстракту із соєвого борошна, окислювався найменшою мірою. Метанольний екстракт із білкового ізоляту містив найбільшу кількість фенольних сполук (100 мг еквівалента хлорогенової кислоти/100 г екстракту), геністеїна і даідзеїна. Екстракти зі соєвого борошна були найбільш ефективні як захисний засіб проти окислення ліпідів в охолодженому фарші з форелі [51].

Харчові волокна із Fucus vesiculosus додавали до фаршу зі скумбрії в кількості 1 або 2%, який зберігали в замороженому стані. Встановлено, що добавка знижує ступінь окислення ліпідів фаршу під час зберігання. Фарш із додаванням 1% харчових волокон за смаковими характеристиками не відрізнявся від контролю [52].

Вивчена можливість застосування СО2-екстрактів сухих прянощів у технології рибних напівфабрикатів. Використання системи "електронний ніс" і отримані сенсограми прісноводних риб сприяли підготовці 7 рецептур рибних напівфабрикатів. Із експериментальних даних виявлено, що застосування змішаних рецептур товстолобик- щука у співвідношенні 50:50 знижує відчуття аромату щуки і сома, а використання додатково СО2-екстрактів значно зменшує відчуття природного аромату щуки і сома. За результатами дослідження впливу масової частки СО2-екстрактів на терміни зберігання готових виробів встановлено, що їх занесення до рецептури сприяє збільшенню термінів зберігання [53].

Досліджено виділення актиноміцетів зі швидкопсувного білкового продукту (рибного фаршу) в процесі холодильного зберігання за температури 4 °С. Для більш повної характеристики процесів розвитку актиноміцетів у рибному фарші, крім початкового продукту, аналізували рибний фарш із добавками 10%-го розчину хітозану з вітаміном С у кількості 3% до маси фаршу. Для виділення актиноміцетів використали прості агари (голодний і поживний), агар картопляний з рибним екстрактом, агар з відваром картоплі, крохмальний агар Ваксмана, агар картопляний аміачний. Результати експериментів дозволили передбачити, що різниця у кількості клітин, що виросли на картопляному агарі Ваксмана і картопляному агарі на п'яту і десяту добу, і є кількість актиноміцетів, котрі знаходяться у рибному фарші. Їх кількість може становити до 100% клітин, що виявлені після перших днів культивування [54].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розширення асортименту рибних продуктів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів
  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів