Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів

Гелеутворюючі соуси і заливки. Проведені дослідження з використанням в якості водного середовища для гідролізу колагену з відходів оселедців сирної сироватки (pH 4,7). За результатами досліджень встановлено, що pH середовища значно впливає на екстракцію .желатиноподібних речовин у тепловому обробітку відходів. Експериментально підтверджена доцільність використання вторинних ресурсів рибної і молочної промисловості для отримання колагеновмісних заливок. Обгрунтована можливість використання сироватки сирної для теплового гідролізу колагену відходів оселедців тихоокеанських з метою скорочення тривалості технологічного процесу. Розроблена технологія раціональної переробки оселедців, яка дозволяє отримати пресерви з високими органолептичними показниками і гармонійною харчовою цінністю та більш високими економічними показниками [52].

З метою створення термостійкої гелеутворюючої заливки для виробництва кулінарної продукції з гідробіонтів проведено математичне моделювання оптимального співвідношення компонентів. На етапі отримання гелеутворюючої заливки в якості параметра оптимізації прийнята температура плавлення гелю. Процес гелеутворення характеризується такими параметрами: кількісним вмістом агару, альгінату натрію і сухих речовин у розчині гелеутворюючої заливки. Встановлено, що у випадку зміни концентрації компонентів гелеутворюючої заливки температура плавлення змінюється прямо пропорційно. Максимальне значення в рамках побудованої моделі температури плавлення складає 31,3 °С із вмістом агару і альгінату натрію 0,67% і 0,05% відповідно. За результатами опису границь оптимуму встановлено, що суттєвий вплив на температуру плавлення становить концентрація агару [53].

Запатентований спосіб отримання желюючої заливки, що включає приготування рибного бульйону, внесення желюючого компонента, витримування до набухання, подальше нагрівання, фасування і охолодження. Спосіб відрізняється тим, що застосовують рибний бульйон із вмістом сухих речовин 3,0-8,0%, а в якості желюючого компонента використовують агар-агар і альгінат натрію з наступним співвідношенням компонентів, мас %: агар-агар – 0,4-0,5; альгінат натрію – 0,05-0,1; рибний бульйон із вмістом сухих речовин – 3,0-8,0% решта [54].

Соуси. Пропонують різні варіанти використання нерибних гідробіонтів, у тому числі в технології функціональних емульсійних соусів біологічно активних речовин морської природи, зокрема двостулкових молюсків. Це дозволяє отримати нові харчові продукти з оздоровчими властивостями і водночас створювати маловідходні технології переробки двостулкових молюсків [55].

Розроблено рецептури соусів на основі рибних бульйонів, обгрунтовано співвідношення компонентів у рецептурах. Проведена органолептична оцінка отриманих соусів з використанням профільного методу [56].

Окремі види рибних соусів характеризуються індивідуальними властивостями з урахуванням виду риби і, відповідно, складу. Леткі сполуки соусу, приготованого з анчоусів і ящероголова, аналізували методами ГХ і МС після одночасної відгонки і екстракції. Ідентифіковано близько 70 летких сполук, у тому числі – 20 жирних кислот, 4 карбонільні сполуки, 14 азотвмісних сполук, 14 вуглеводнів, 8 ефірів і 3 сірковмісні сполуки. Основними сполуками, що визначають аромат традиційного китайського рибного соусу, були диметилдисульфід, триметилтрисульфід, пропіонова кислота, 3-метилтіопропанол тощо. [57].

Білкові концентрати. Патентується спосіб отримання рибного концентрату із рибних відходів, що включає подрібнення і гомогенізацію сировини, екстракцію білка, центрифугування, ізоелектричне осаджування, повторне центрифугування і висушування з отриманням білкового концентрату, й відрізняється тим, що в якості початкової сировини використовують вторинні відходи рибопереробних підприємств, а екстракцію білка проводять у лужному середовищі pH 9,0-11,0 [58].

Проаналізовано ефективність різних методів сушки рідких і пастоподібних продуктів з використанням, зокрема, вакуумних сушарок барабанного типу або сушарок з віброкип'ячим шаром. Показана перспективність використання для сушки гідролізатів і гідрогелів, отриманих зі сировини морського походження, установок з віброкип'ячим шаром інертних тіл. Наведена схема лабораторної установки, описані технологічні режими сушки і принцип роботи установки [59].

З метою попередження появи гіркого смаку гідролізатів білка, досліджено вплив попереднього теплового обробітку і хімічної модифікації. Рибний білок до ферментативного гідролізу піддавали тепловому обробітку (80-100) °С, фосфоролюванню (0,5-4,0 г.г') або сукціонуванню (0,05-0,3 г.ґ ). Гідроліз проводили алкалазою протягом 10 год. з температурою 50 °С і pH 8,0. Встановлено, що тепловий обробіток за температури >80 °С і хімічна модифікація приводять до значного зниження вмісту вільних амінокислот і збільшенню кількості крупних (>1450 Дальтон) пептидів. Сукціонування не знижує гіркості гідролізатів завдяки великій кількості пептидів низької молекулярної маси (<550 Дальтон), яка прямо корелює з гіркістю. Тепловий обробіток у поєднанні з фосфоролюванням дозволяє суттєво знизити гіркий смак гідролізатів рибного білка [60].

За результатами досліджень встановлено, що м'які технологічні режими термічної обробки восьминога впливають на хімічний склад, поживну цінність і функціональні властивості його шкіри, зберігають цінні поживні й біологічно активні компоненти, необхідні організму людини, збільшують вміст колагену, що впливає на желювальну здатність продукту. Це свідчить про необхідність залучення не тільки м'яса, але й шкіри восьминога для переробки, як додаткової сировини кулінарних желюючих продуктів з високою біологічною цінністю і оздоровчою дією. Вміст колагену в шкірі сировини, який під час термообробки з низькими режимами переходить у глютен-желюючу речовину, достатній для утворення стійких драглів без додавання желюючих речовин [61].

Наведені результати досліджень режимів виділення зі "синьої" риби білкових ізолятів, що характеризуються високими функціональними властивостями і мають білий колір, з метою використання їх в технології продуктів-аналогів, що імітують нативну м'язову тканину [62].

Розроблена технологія виробництва білкового ізоляту з прісноводної риби, що мало використовується, і відходів її переробки.

Запропонований спосіб отримання високоцінного протеїну з вторинної рибної сировини, який, з одного боку – дозволить знизити антропогенну дію на оточуюче середовище, а з іншої – частково компенсує дефіцит білка [63].

Зроблений висновок про те, що виробництво білкового ізоляту з риби без попереднього зневоднення має рад переваг і може бути використаний у промислових цілях. Гідроліз 3%-ного розчину білка проводили з pH 8 і за температури 45 °С. Вивчені властивості отриманих пептидів методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію. Оцінювали антиокислювальну активність гідролізатів, хелатуючу і здатність зв'язувати вільні радикали. Встановлено, що гідролізати рибного білка можуть бути використані в якості корисного харчового інгредієнта [64].

Розглянуті технологічні особливості процесу екстрагування білків під час комплексної переробки біосировини електрохімічним способом. Одним із перспективних напрямків комплексної переробки гідробіонтів вважають електрохімічну технологію, яка дозволяє практично повністю вилучити зі сировини корисні нутрієнти (білки, ліпіди, вуглеводи, мінеральні речовини) при значно нижчих показниках традиційних кислотно-лужних технологій. Показані закономірності процесів, які проходять під час екстрагування [65].

Вивчено виділення залізо-зв'язуючих пептидів, отриманих із побічних продуктів виробництва креветок за допомогою гідролізу Alacase. Найбільш висока залізо-зв'язуюча здатність гідролізату (17,5 мкмоль/г білка) була отримана для Alacase за ступенем гідролізу 8 %. При розділенні за допомогою іонно-обмінної хроматографії була виділена фракція із найвижчою залізо-зв'язуючою здатністю – 8800 мкмоль/г білка [66].

Експериментально підібрані технологічно обгрунтовані концентрації Полісахаридів червоних морських водоростей в якості драгле- утворювачів для створення асортименту заливних страв. За результатами дослідження фізичних, структурно-механічних і пружно-пластичних властивостей систем, що містять харчові гідро колоїди, встановлено, що з використанням полісахаридів в якості драглеутворювачів покращуються міцнісні характеристики драглів. Водночас природа полімеру значною мірою визначає консистенцію драглевих систем [67].

Дослідження показало перспективність спільного використання високо зневодненої м'язової тканини макруруса малоочкого і тонко подрібненого черевця сьомги в технології емульсій. Стабільність свіжоприготовлених емульсій визначали центрофужним методом. Для встановлення впливу умов "заморожування-розморожування" на стабільність емульсій у процесі зберігання, отримані МС охолоджували за температури мінус 18 °С до повного заморожування, після чого МС розморожували природнім шляхом У: повітряному середовищі за температури (18-20) °С і аналізували їх візуально. Експериментальні дані показали, що свіжоприготовлені зразки мають 100%-ною стабільність, а за умов "заморожування-розморожування" – незначне відділення вологи – 3% [68].

Визначені і обгрунтовані режимні параметри теплового обробітку білково-ліпідної емульсії з м'язової тканини макруруса малоочкого за сукупністю даних про вміст солерозчинних білків і структурно-механічних властивостей, органолептичних і мікробіологічних показників. Визначені режимні параметри термотропного утворення гелю з білково-ліпідної емульсії: проведення одноразового, ощадливого (досягнення відповідної температури в центрі напівфабрикату), короткочасного режиму термообробки (15 хв.), що забезпечує продукту кулінарну готовність, мікробіологічну безпечність і високу біологічну цінність [69].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти
  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів

  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів