Виявлений біопотенціал вторинної рибної сировини (луска сардини і сардинели, голови кільки і салаки), що утворюються під час виробництва консервів, встановлена раціональність її використання в якості джерела біологічно активних речовин у продуктах, які рекомендуються під час захворювання опорно-рухового апарату людини. Показана технологія харчових добавок із луски і голів риб, з використанням якої обгрунтована технологія біопродуктів на желатиновій основі, збагачених фітодобавками. Отримані математичні моделі процесу і оптимізовані рецептури біопродуктів. Розроблені проекти нормативної документації на виготовлення і рекомендації з використання готових функціональних продуктів [31].
Проведені дослідження складу сировини для отримання харчових мінеральних добавок. Вивчений хімічний склад кісткових відходів основних промислових риб, за результатами якого встановлено, що для виробництва збалансованої у розрізі основних елементів (Ca:Mg:P) мінеральної харчової добавки необхідно визначити раціональне співвідношення м'язової і кісткової тканин [32].
Розро із кісткової тканини гідробіонтів і способи її отримання. В результаті експериментальних досліджень виявлені кінетичні закономірності процесу сушки кісткової сировини тріски і судака в умовах пониженого тиску. Розроблена математична модель процесу вакуумної сушки дослідних об'єктів, що описує вплив режимних параметрів (температури підігрівальних теплообмінників і тиску всередині апарата) на темп зневоднення продукту. Обгрунтовані допустимі терміни зберігання харчової кісткової добавки із гідро біонтів [33].
Побічні продукти ікорного виробництва.
Особливу добавку отримують із вторинної сировини прижиттєвого виділення ікри в осетрових риб. Запропоновані способи зневоднення ікорного золю – очищують від домішок, гомогенізують і сушать двома способами на розпилювальній і сублімаційній сушарках. На розпилювальній сушарці отримують середньо гігроскопічний тонко- дисперсний порошок сірувато-бежевого кольору з розміром частинок кілька десятків мікрометрів, за консистенцією що нагадує борошно. У сублімаційній сушарці висушений ліофілізат ікорного золя має пластівкоподібну пористу структуру також сірувато-бежевого кольору. На смак порошки нагадують середньосолений білковий гідролізат практично без рибного запаху. Вміст вологи в порошках складає від 4 до 6%, жиру – до 2%, білка – понад 40%. Виявлено високий вміст вітамінів групи В. В числі мікроелементів у сухих концентратах ікорного золю особливо виділяється калій, вміст якого більше 1500 мг/100 г. Вміст натрію, фосфору, кальцію і магнію в середньому, відповідно, становить 70; 6,5 і 140 мг/100 г. Вміст основних мікроелементів наступний: заліза 11,0; міді 0,4; марганцю 0,7; цинку 2,5; хрому 0,1 мг/ 100 г [34].
Визначено вміст і вивчений хімічний склад відстою після розморожування ястиків лососевих риб. Розроблені рецептура і технологія нового ікорного продукту на основі відстою ікри лосося. Новий ікорний продукт містить таурін, ω-З жирні кислоти і фосфоліпіди [35].
Кулінарна продукція з вмістом побічної та рослинної сировини. Значна кількість маловикористовуваної, побічної і рослинної сировини застосовується у виготовлені кулінарної продукції, завдяки чому суттєво розширено асортимент і забезпечено цільові властивості продукції.
Вивчена можливість отримання сухої рибної основи з малоцінних продуктів розбирання риб (товстолобика і тріски): голів, плавників, хвостів, хребтових кісток, луски і шкіри. Рибні відходи піддавали вакуум-сушильній або конвективній сушці.
Вакуумно-сублімаційну сушку проводили шляхом випаровування льоду за рахунок підведеного до нього тепла і подачі необхідного тиску. Закінчення процесу сушки визначали за досягненням рівноважної концентрації вологи в продукті. Рівноважна концентрація вологи в дослідному продукті досягалась після 6 год., причому кінцева вологість складала 8,7 %.
Конвективну сушку для отримання сухої рибної основи проводили за невисокої температури шляхом випаровування наявної в сировині вологи, за рахунок підведеного до неї тепла. Процес сушки вважали завершеним після досягнення рівноважної концентрації вологи в продукті. Рівноважна вологість досягалась після 90 хв. сушки, і вологість продукту складала 8,0% [36].
Науково обгрунтована технологія кулінарних продуктів на основі використання функціонально-технологічних властивостей шкіри восьминога. У шкірі основних промислових видів восьминога вагому частку займають гліцин, пролін, аланін, оксипролін, сумарна кількість яких складає 19,8-23,5 г/100 г. Обробка льодосольовою сумішшю поверхні восьминога підсилює здатність основної складової частини слизу – глюкопротеїду муцину – коагулювати. Перемішування обробленого льодосольовою сумішшю восьминога приводить до піноутворення і створення захисного губчатого шару, що полегшує зняття шкіри і знижує втрату білка під час наступної термічної обробки [37].
Обгрунтовано технології нового асортименту кулінарних виробів із восьминога, що забезпечує раціональне використання сировини і високу якість нових салатів і холодців. Наведений порівняльний розмірний, масовий склад промислових видів восьминога, обгрунтований спосіб попередньої термічної обробки шкіри і м'язової тканини восьминога, представлені розроблені рецептури салатів і холодців з використанням шкіри восьминога [38].
Наведені дані з розмірно-масового і хімічного складу промислових восьминогів, запропонований спосіб первинного розбирання, що дозволяє зберегти корисні властивості сировини, встановлено вплив запропонованого способу на зміни фракційного і хімічного складу білків, структуру м'язової тканини восьминога [39].
Запропоновано використовувати шкіру восьминога у виробництві кулінарного виробу, холодець із восьминога. Основним компонентом розроблених рецептур для виготовлення кулінарного продукту є шкіра молюска, кількість якої сягає 57%. Додатково вводять м'ясо морепродуктів – до 19%, морську капусту – до 9%, овочі – до 5%, рослинні добавки – до 2%. Це співвідношення інгредієнтів дозволяє значно покращити якісні характеристики і терміни зберігання холодцю без додавання структуроутворювачів. В результаті проведених досліджень виявлено, що використання шкіри восьминога без додавання драглеутворюючих компонентів і особливості обробітку сировини у виробництві кулінарного продукту .Холодець із восьминога дозволяють знизити показники мікробіологічного обсіменіння в процесі зберігання більш як у два рази і збільшити терміни зберігання [40].
Спосіб охоплює розбирання восьминога, миття і перетирання його із сіллю і льодом не більше 40 хв. Розібраного восьминога сортують за товщиною шматка і бланширують у кип'ячій воді до досягнення температури у товщині шматка розібраного восьминога 54- 57 °С. Потім проводять різке охолодження, знімання з восьминога шкіри, нарізання його на шматки, додавання нарізаних шматочками морепродуктів, рослинних добавок, смакових добавок та спецій і перемішування. Суміш тушать, витримують за температури 2-5 °С не менше 3 годин і упаковують. Винахід дозволяє отримати продукт стійкої консистенції з підвищеною желюючою здатністю [41].
На основі реологічних і органолептичних досліджень встановлено вплив на властивості кулінарних виробів із восьминога способів первинної обробки. Показано позитивний вплив льодосоляної суміші, з використанням якої проходить розмивання меж і рівномірне набухання м'язових волокон, що сприяє утворенню монолітної структури готових кулінарних виробів [42].
Солена медуза, що має нейтральний смак і запах, низькобілкові тканини, була використана як основа для отримання функціонального комбінованого продукту. Ікра морського їжака, що містить від 12 до 25% ліпідів (у їх числі 30% ПНЖК, включно з есенціальними кислотами ω-З і ω-б) і більше 20% білка, використана як джерело функціональних компонентів. Досліджено вплив вологозв'язуючих добавок Пескаплюс і Лецитин, а також харчову і біологічну цінність, фізико- механічні, мікробіологічні показники під час зберігання продукту [43].
Показана можливість часткової заміни промислового рибного фаршу в паштетах рослинними наповнювачами. Завдяки цьому отримують вироби, багаті вітамінами, мінеральними речовинами, активною клітковиною. За рахунок емульгуючої та стабілізуючої здатності овочів підвищуються структурно-механічні властивості виробів. За даними авторів, рослинні добавки поліпшують санітарно-гігієнічні показники, оскільки вони володіють високою біологічною стійкістю до дії мікроорганізмів. Введення рослинних компонентів (моркви, буряка) у рибні паштети збагатить рецептури вітамінами А, групи В, С, D, Е, фосфором, залізом, кальцієм, магнієм та іншими біологічно- активними компонентами, важливими в харчуванні [44].
Науково обгрунтована і практично доведена доцільність використання соєвих білкових компонентів у приготуванні посічених кулінарних виробів із риби. Встановлено, що включення до рецептури білкового інгредієнта зі сої замість частини основної сировини, покращує структурно-механічні властивості напівфабрикату; використання соєвого білкового продукту приводить до зниження втрат маси і основних поживних речовин під час теплового обробітку [45].
Науково обгрунтовано доцільність використання соєвих білкових компонентів у приготуванні посічених кулінарних виробів типу "террин" із риби. Встановлено, що введення в рецептуру білкового інгредієнта з сої замість частини основної сировини покращує структурно- механічні властивості напівфабрикатів і готових виробів. Використання соєвого білкового продукту приводить до зниження втрат маси і основних поживних речовин під час термічного обробітку [46].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
