М'ясо і м'ясні продукти повинні входити в щоденний раціон людини. Особливо важливо забезпечувати якість м'ясної продукції. Вона залежить від якості сировини, яка надходить на переробку, рівня розвитку техніки і технології.
Деякі автори стверджують, що м'ясо недостатньо корисне для здоров'я людини завдяки високому вмісту жиру. Частина спеціалістів вважає за доцільне знизити вміст жиру на туші без зменшення кількості внутрішньом'язового жиру.
Чисельні дослідження багатьох вчених показали, що здатність жиру до плавлення надає продукту ніжність. Крім того, жир сприяє збереженню в продукті приємного смаку і аромату, оскільки більшість смакоутворюючих летких компонентів є жиророзчинними сполуками. За останні роки звертається увага на склад і співвідношення окремих фракцій жирних кислот.
Різні міжнародні організації рекомендують обмежити споживання жирів до 30 % від загальної енергетичної цінності їжі. При цьому частка насичених жирних кислот повинна складати 10 %, мононенасичених - 10-15 %, поліненасичених - 10 %.
З метою зниження холестерину проведені роботи щодо виведення нових порід тварин і створення для них кормових раціонів, які сприяють збільшенню частки м'язової і зниженню - жирової частин. Разом з тим, нестача холестерину в організмі людини призводить до його синтезу клітинами самого організму, хоча шкідливий тільки холестерин високої густини. На основі експериментів вчених Кульмбахського центру по дослідженню м'яса (Німеччина), встановлений близький вміст холестерину в яловичині і свинині (50-65 мг/100 г), а також у баранині і телятині - 60-75 мг/100 г, хоча вміст жиру в м'ясі коливався від 1 до 30 %. Збільшення частки жиру в м'ясі птиці призводить до помітного росту холестерину. Якщо в 100 г курячої грудки міститься 42 мг холестерину, то курячі ніжки або крила зі шкірою містять його до 95 мг.
За даними дієтологів, в день рекомендується споживати не більше 300 мг холестерину, тобто на частку м'яса припадає менше 1/3. Це означає, що людина в день може з'їдати 170 г м'яса (62,5 кг на рік) без шкоди для здоров'я.
М'ясом вважають сукупність м'язової, сполучної, кісткової, жирової тканин в їх природному співвідношенні із залишком крові. Ці тканини мають неоднакову харчову цінність, а тому їх співвідношення впливає на споживні властивості м'яса.
Частка окремих тканин залежить від виду і породи тварин, статі, віку, вгодованості, частини туші.
М'язова (мускульна) тканина є основною їстівною частиною м'яса. Вона має найвищу харчову цінність, М'язова тканина складається із м'язових волокон і міжклітинної речовини. М'язове волокно являє собою сильно витягнуту (до 15 см) клітку. Воно складається з оболонки (сарколеми), ядра, плазми (саркоплазми) і міофібрил. Група м'язових волокон утворює первинний м'язовий пучок, оточений сполучнотканинною оболонкою. Первинні пучки об'єднуються в пучки вторинні, третинні, що відповідно оточені сполучнотканинними оболонками, які називають перемізієм, а в сукупності утворюють м'яз (мускул). М'яз також оточений оболонкою - фасцією. М'язи можна відділити один від одного по фасціях і використати відповідно до харчової цінності.
За будовою і характером скорочення м'язових волокон розрізняють поперечно-смугасту, гладку і серцеву тканини.
Поперечно-смугаста м'язова тканина складає основну частку м'яса і скорочується залежно від волі тварини. Вона характеризується високою поживною цінністю, завдяки вагомій частці повноцінних білків. Назва тканини походить від особливостей розміщення міофібрил у волокні, коли їх темні (анізотропні) і світлі (ізотропні) ділянки знаходяться на одному рівні і утворюють суцільні поперечні світлі і темні смуги, які чергуються між собою.
Від розміщення м'язів і функцій, які вони виконують, залежить якість м'яса. М'язи, які інтенсивно працювали при житті тварини (м'язи шиї, грудей, живота і передніх кінцівок), містять більше сполучної тканини, тому більш жорсткі, їх харчова цінність невисока. М'язова тканина старих тварин також більш жорстка, а колір її темніший, ніж у молодих тварин.
М'язова тканина являє собою найбільш складну і найбільш цінну в харчовому відношенні частину м'яса. Вона є основним джерелом білка і деяких інших важливих поживних речовин для організму людини. До складу м'язової тканини входять, %, білки - 18,5- 22, жири - 2-3, азотисті екстрактивні речовини - 0,9-2,5, вуглеводи - до 1,5; мінеральні речовини - 1,4; вода - 75 %.
Білки займають біля 80 % сухого залишку м'язової тканини, з них близько 85 % відносять до повноцінних. Окремі частини м'язового волокна характеризуються відповідним складом. Наприклад, до складу міофібрил в основному входять: міозин, актин, актоміозин і тропоміозин.
Міозин складає 35 % всіх білків м'язової тканини. Він містить близько 20 амінокислот, включаючи всі незамінні. При обробці соляними розчинами переходить у витяжку. Короткочасною дією трипсину на міозин розщеплюють його на два білки, які називають мероміозинами: важкий Н-мероміозин і легкий Н-мероміозин. Н-мероміозин має ферментативну активність і, крім того, здатність зв'язуватись з іншим білком міофібрил-актином. Міозин здатний поглинати і утримувати велику кількість води, що дуже важливо для отримання доброї і стійкої емульсії фаршу варених ковбас.
Актин складає 12--15 % від всіх м'язових білків і може бути у фібрилярній і глобулярній формі. Останній розчинний у воді. фібрилярний актин здатний взаємодіяти з міозином, утворюючи актоміозин.
Актоміозин є скелетом міофібрил, а кількість його залежить від глибини дозрівання м'яса. У теплому м'ясі його міститься близько 3,7 %. Актоміозин у розчинах відрізняється високою в'язкістю, здатністю різко скорочуватись при відповідних концентраціях іонів калію і магнію.
До складу саркоплазми м'язового волокна входять: міоальбу-мін, глобулін X, міоген, міоглобін.
Глобулін X займає 20 % всіх білків м'язів, розчиняється в соляних розчинах, має ферментативні властивості.
Міоген займає близько 20 % білків м'язів, розчиняється у воді. Це група білкових речовин, яка виконує в основному ферментативні функції, зв'язані з окислюючим перетворенням вуглеводів та інших сполук.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
