М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

Підсумовуючи вище викладене слід зазначити, що дослідження та оцінка м'ясних якостей туш піддослідних свиней II серії в 100 і 125 кг живої маси показали перевагу помісних підсвинків поєднань ВБхПМ та ВБхЛ над представниками інших груп за показниками площі "м'язового вічка" та індексу м'ясності.

Факторна дисперсія, яка безпосередньо формує вплив певного чинника на мінливість досліджуваної ознаки, коливалась в межах від 0,0061-0,0063 у свиней великої білої породи до 0,0108-0,0108 у помісей від миргородської породи. Найбільше від рівня годівлі залежав індекс м'ясності у свиней від поєднання ВБхЛ як при забійній масі 100, так і 125 кг - 68,3 та 75,5 % відповідно. Найменші показники спостерігались у чистопородних аналогів великої білої породи: 49,3-49,7 %.

Таблиця 11

М'ЯСНІ ЯКОСТІ ПОМІСНИХ ТВАРИН ПРИ РІЗНИХ РІВНЯХ ГОДІВЛІ

ГрупиПоєднанняПлоща "м'язового вічка", см2Індекс м'ясностіКалорійність м'яса найдовшого м'яза спини, ккал/100 г
100 кг125 кг100кг125 кг100кг125 кг
Типовий рівень годівлі
ІВБхВБ25,9±1,0227,5±0,880,82±0,2210,78±0,237136,2±0,66142,3±0,55
IIВБхПМ28,6±0,3630,4±1,320,92±0,1450,88±0,624128,4±0,51135,2±0,29
IIIВБхЛ29,6±0,6831,4±0,560,95±0,3280,90±0,255126,3±0,39132,1±0,84
IVВБхМ24,5±0,9426,8±0,890,81±0,2640,75±0,214138,6±0,51145,2±0,23
Середній рівень годівлі
ІВБхВБ28,1±1,3529,2±0,660,95±0,2420,91±0,416129,3±0,45139,3±0,51
IIВБхПМ33,4±1,0834,8±0,841,04±0,2651,01±0,263125,9±0,62133,6±0,62
IIIВБхЛ33,8±0,9935,2±0,551,07±0,1521,02±0,122127,2±0,51132,2±0,41
IVВБхМ27,2±0,5628,2±1,520,93±0,2150,89±0,255132,4±0,33140,8±0,55
Інтенсивний рівень годівлі
ІВБхВБ28,7±1,0430,2±0,950,97±0,3250,96±0,232129,4±0,28137,6±0,19
IIВБхПМ33,8±1,3235,2±0,651,06±0,1641,01±0,165124,5±0,62133,1±0,32
IIIВБхЛ34,2±0,2635,7±0,261,07±0,5151,01±0,282123,5±0,35132,6±0,26
IVВБхМ27,5±0,4828,4±0,450,95±0,3260,91±0,344130,2±0,29137,7±0,45

Кореляція між виходом м'яса в туші і площею "м'язового вічка" знаходиться в межах 0,45-0,46, площею сала - 0,5-0,6 і індексом м'ясності - 0,55-0,77. Індекс м'ясності також має високу кореляцію з фактичним співвідношенням сала і м'яса (г = 0,74), виходом сала (г = 0,73) і виходом м'яса в туші (г = 0,68). Великий взаємозв'язок цих ознак вказує на те, що за ними можна робити об'єктивний висновок про м'ясність свиней.

Аналіз проведених досліджень по вивченню м'ясних якостей свиней (табл. 12) показав, що площа "м'язового вічка" у тварин всіх піддослідних груп при типовому рівні відгодівлі якісно поступалась тваринам, які відгодовувались при більш високих середньодобових приростах. Площа "м'язового вічка" при типовому рівні годівлі була на рівні від 26,1 до 27,2 см2 в 100 кг і від 27,9 до 29,6 см в 125 кг.

При забої в 100 кг індекс м'ясності, який показує відношення площі "м'язового вічка" до площі підшкірного сала, що прилягає до нього, і дає змогу визначити співвідношення м'яса та сала в туші, був найбільший у свиней полтавської м'ясної породи - 0,87, хоча різниця з тваринами інших груп була незначною.

Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин миргородської породи 133,9-140,6 ккал, різниця з полтавською мясною породою виявилась незначною 3,7-2,5 ккал.

При середньому рівню годівлі відбувались зміни в напрямку збільшення площі "м'язового вічка". У тварин миргородської та великої білої породи української селекції цей показник при забійній масі 100 кг збільшився на 2,1-2,8 см , а у полтавської м'ясної і великої білої породи зарубіжної селекції - на 4,9-6,7 см і відповідно на 2,4-3,0 см та 5,9-6,7 см при забійній масі 125 кг. Це свідчить про більшу вимогливість свиней II та IV піддослідних груп до умов годівлі.

При середньодобових приростах 800-1000 г найбільша площа "м'язового вічка" спостерігалась у свиней великої білої зарубіжної селекції та полтавської м'ясної порід, що свідчить про генетичний потенціал цих порід, який розкривається при високому рівні годівлі.

Індекс м'ясності був найбільшим у тварин II та IV груп, який при середньому рівні та інтенсивному рівнях годівлі дорівнював більше одиниці.

Спостерігалась пряма залежність між середньодобовими приростами піддослідних свиней і індексом м'ясності. Збільшення площі "м'язового вічка" в групах тварин, вирощених з більш високими середньодобовими приростами вело до збільшення індекса м'ясності. При інтенсивному рівні відгодівлі він був на рівні 0,91-1,13 в тушах свиней забитих в 100 кг і 0,88-1,09 - забитих в 125 кг.

Таблиця 12

М'ЯСНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ III СЕРІЯ ДОСЛІДІВ

Піддослідні групиПородиПлоща "м'язового вічка", см2Індекс м'ясностіКалорійність м'яса найдовшого м'яза спини, ккал/100 г
100 кг125 кг100 кг125 кг100 кг125 кг
Типовий рівень годівлі
ІВБ(У)26,8±1,0528,9±1,220,86±0,2240,83±0,274133,8±0,61140,2±0,68
IIВБ(3)26,1±0,5528,1±0,360,82±0,1640,78±0,185136,8±0,29142,1±0,45
IIIМ26,5±0,6627,9±0,540,83±0,3110,80±0,217133,9±0,35140,6±0,81
IVПМ27,2±1,1129,6±0,940,87±0,1520,84±0,314130,2±0,51138,1±0,62
Середній рівень годівлі
ІВБ(У)29,6±0,6631,9±0,490,93±0,1250,92±0,184128,3±0,63137,2±0,39
IIВБ(3)32,8±0,2634,8±0,611,08±0,1581,04±0,091124,9±0,45129,1±0,46
IIIМ28,6±0,9530,3±1,240,91±0,1840,87±0,092130,6±0,51138,2±0,92
IVПМ33,1±0,4635,5±0,611,09±0,1641,05±0,214123,8±0,45127,8±0,56
Інтенсивний рівень годівлі
ІВБ (У)30,1±1,2532,2±1,260,94±0,2280,92±0,218127,3±0,32135,4±0,21
IIВБ(3)33,4±0,6136,7±0,581,11±0,1671,07±0,165122,1±0,51126,3±0,54
IIIМ29,3±0,5531,4±0,590,92±0,2140,88±0,142129,4±0,32137,8±0,57
IVПМ33,2±0,3936,4±1,111,10±0,3581,07±0,084122,8±0,46126,9±0,46

Найвищою калорійністю характеризувалося м'ясо тварин миргородської породи як при середньому, так і при інтенсивному рівнях годівлі, відповідно: 130,6 і 138,2 ккал та 129,4 і 137,8 ккал.

Найменш калорійним було м'ясо свиней полтавської м'ясної і великої білої породи зарубіжної селекції. Збільшення середньодобових приростів призводило до зменшення калорійності м'яса.

Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на індекс м'ясності наведено в таблицях 3.45 та 3.46, згідно даних якої найбільший вплив на індекс м'ясності умов годівлі спостерігався у свиней великої білої породи зарубіжної селекції 76,8 % при забої в 100 кг та 75,4 % при забої в 125 кг. Дещо поступались їм свині полтавської м'ясної породи: 62,2 та 60,1 % відповідно. Найменше рівень годівлі впливав на індекс м'ясності туш сивней миргородської породи - 29,7-32,0 %. Вони характеризувались найбільшими показниками залишкової дисперсії, що включає вплив усіх інших факторів, окрім головного, в даному випадку рівня годівлі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ
  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ