Розділ «2.3. РИНОК І РЕСУРСИ ТОВАРІВ ЛІСОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ, ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ»

Причому якщо крісел зробили на 0,1 % більше, то різних видів диванів - на 10 %. Серед великих і відомих підприємств, чия праця забезпечує зростання виробництва, можна назвати "Прогрес", "КМК", "Зкми", "Проун", "Киянка", "Дніпромеблі", "Юпітер", "Ливс", "ЛВС", "Лагода" і ін.

Організувати кустарне виробництво м'яких меблів значно простіше, ніж корпусних. Тому і дрібних підприємств на ринку значно більше. Скільки вони виготовляють меблів та в якому асортименті не знає ніхто. Фахівці ж оцінюють їх внесок на рівні 20-60 % загального обсягу ринку.

Навряд чи варто заперечувати важливість широти асортименту, необхідного для успішної роботи меблевого салону. Звичайно, багато салонів прекрасно себе почувають, наприклад, і з мінімальною кількістю моделей. Але, як правило, це ті торговельні підприємства, які роблять упор на продаж меблів, виготовлених за індивідуальними проектами. Базові моделі, представлені в салоні (як і набори каталогів європейських фірм), служать відправною точкою для роботи дизайнера і замовника.

За підрахунками учасників ринку, відсоток його зростання складає не менше 12-15 %. Причому найдинамічніше розвивається ринок саме домашніх меблів.

За повідомленням прес-служби Міністерства промислової політики, темпи росту меблевого виробництва в Україні за період з січня по червень 2007 р. склали 125,4 % порівняно з відповідним періодом 2006 р. В загальному обсязі виробництва основна частка (майже 60 %) припадає на домашні меблі, майже 25 % - на офісні і ще 15 % - на спеціальні.

Щодо структури споживання, то ринок за останні три роки починає поступово змінюватися. Вже сьогодні споживання переходить від дешевого сегмента до середнього, що демонструє прагнення споживача купувати більш якісну продукцію, за яку, звісно, потрібно платити більше. Проте "більше" наразі не означає можливість суттєвих цінових коливань за умов збереження стабільності попиту. Реальний перехід на нові цінові групи товару відбудеться лише під час виходу основних операторів та виробників ринку на роботу з високоякісною продукцією.

Вітчизняний виробник переважно є середньою ланкою у зв'язці "ціна-якість". Однак спостерігається постійне зростання попиту на продукцію високої якості, відзначають експерти. І саме в попиті на ексклюзивні меблі свої позиції не здає імпорт.

Країни, з яких імпортують меблі в Україну, поділені на три групи, це ті, що більшу частину продукції постачають:

- за низькими цінами - в цю групу відносять Польщу. Продукція цієї країни вже давно конкурує з вітчизняними меблями у нижчому ціновому рівні;

- за середніми цінами - до цієї групи належать Чехія, Югославія, Словаччина, Данія, Румунія;

- за високими цінами - цю групу представляють Італія, Німеччина, Бельгія, Іспанія.

В зв'язку із поступовим входженням України до СОТ та загального євразійського ринку на загальноукраїнському ринку можуть з'явитися меблеві виробники з південноазіатського регіону. Мова передусім йде про виробничі потужності Китаю, Малайзії, можливо, В'єтнаму. Поява на вітчизняному ринку дешевої азійської продукції може загострити ситуацію в сегменті дешевої продукції та згодом потіснити кустарне виробництво. Проте поява нової імпортної продукції в цілому залежатиме від митної політики українського уряду, який загалом зацікавлений у захисті та підтримці вітчизняного виробника.

На думку більшості аналітиків, у найближчі кілька років лідерами продажу салонних меблів стануть спеціалізовані торгові центри, яких в Україні поки небагато. Велика концентрація меблевих брендів на порівняно невеликій території створює конкурентну синергію, а покупець зможе зекономити час під час вибору. Крім того, синергетичний ефект мультибрендових центрів здатний зберігати конкурентну перевагу тривалий час.

Сезон продажу м'яких меблів починається у вересні і триває до середини весни. Найбільший рівень продажу припадає з листопаду по січень. Перед Новим роком ріст попиту на меблі просто катастрофічний - більшість торговців не в силах "задовольнити" споживачів і надати товар у необхідному асортименті й обсязі. Виробники не справляються з лавиною замовлень і змушені переносити їх виконання на січень. Такою ситуацією користуються фінансово сильні торговельні компанії. З огляду на підвищення споживацького попиту перед Новим роком, вони збільшують складські запаси. На початку весни попит на меблі поступово знижується. Улітку торгівля майже завмирає: продаж зменшується приблизно до двох третин у порівнянні з зимою.

На сьогоднішній день асортимент м'яких меблів нараховує приблизно 30 "базових" конструкцій сидячих і лежачих "м'яких місць", а різноманітність досягається їхніми модифікаціями.

Стрімко зростає продаж м'яких меблів за низькими цінами Якщо в 2007 році дешева продукція забезпечувала торговцям приблизно 30 % продажу, то в 2008 році - уже 50 % (рис. 2.3.1).

Рис. 2.3.1. Структура асортименту меблів в Україні у 2008 році

Причому, дешеві меблі витісняють з ринку вироби середньої цінової групи. Найбільшим попитом користуються дивани від виробників із західних регіонів України. Хоча, за визнанням торговців, дизайн таких меблів залишає бажати кращого. Термін придатності такої продукції розрахований приблизно на п'ять років. Проте попит на неї чи ледве не ажіотажний. її козир - дешевина. Дешева цінова група представлена також приватними виробниками меблів, які на місяць, як правило, реалізують незначну кількість м'яких виробів.

М'які меблі середньої цінової категорії забезпечуються торговцям близько на 40 % продажу. У 2006 та 2007 роках їх частка була приблизно на 20 % більше. Реалізувати товар за середніми цінами, на відміну від дешевої і дорогої продукції, можна в будь-якому типі торговельного підприємства: на ринку, у фірмовому магазині, у спеціалізованих меблевих. Найбільшим попитом у цій ціновій групі користуються розкладні дивани (у тому числі кутові) і софи по 1400-2300 грн за виріб (ширина - 1,4-1,6 м, довжина - 1,9- 2,0 м). Але "корисна" ширина більшості кутових диванів не перевищує 1,2 м, а це, як виявилося, для українських споживачів обмаль. Тому в першу чергу вони розкуповують дивани стандартної ширини - 1,4-1,6 м. Росте попит на односпальні розкладні диванчики для дитячих кімнат.

Частка дорогих меблів протягом останніх двох років стабільна - 5 % загальних продажів (у фізичному вираженні). Складність роботи торговців дорогими меблями компенсують високими торговельними націнками (до 100 %). Дорогі меблі реалізуються в основному у фірмових салонах і великих меблевих центрах. Найбільшим попитом у цій ціновій категорії користуються дивани для віталень та крісла для спалень. Іноді фірми торгують ними за каталогами. Недавно у асортименті дорогого товару з'явилися канапе, що поступово витісняють крісла і стільці. А от на тахти, крісла-ліжка забезпечені покупці практично не звертають уваги.