Розділ «2.3. РИНОК І РЕСУРСИ ТОВАРІВ ЛІСОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ, ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ»

У 1996 - 2002 роках експорт лісоматеріалів з України зріс у 4,8 рази і досяг 265,8 млн USD, імпорт лісоматеріалів знизився на 38,5 % і склав 72,7 млн USD. Переломний момент наступив у 1997 році. "

Фінансові зміни в експорті лісоматеріалів відбулися, насамперед, за рахунок збільшення в 7,6 рази доходу від реалізації пиломатеріалів подовжньо розпиляних і шпал; у 3,7 рази виріс дохід від реалізації необроблених лісоматеріалів. У загальній структурі експорту вага перших зросла на 19 %, других - знизилась на 6 %.

Ріст експорту лісоматеріалів відбувся за рахунок збільшення обсягів їхніх постачань, а не росту цін. Якщо в 1996 році експорт даної продукції складав 414,8 млн кг, то протягом 1996-2002 років він виріс у 4,9 рази і досяг 2031,3 млн кг у 2002 році.

При цьому постачання подовжньо розпиляних лісоматеріалів і шпал збільшилися в 8,2 рази, лісоматеріалів необроблених - тільки в 4,1 рази. Це привело до значних змін у структурі експорту: питома вага лісоматеріалів подовжньо розпиляних зріс на 15 %, лісоматеріалів необроблених - знизився на 9 %.

За роки незалежності Україна перетворилася з великого імпортера продукції деревини в її експортера. Значна різниця в ціні, повернення ПДВ і відсутність експортних мит зробили експорт деревини дуже привабливим. Крім того, експортні платежі означають "живі гроші" на рахунках експортерів. Постачальники на внутрішньому ринку довгий час залежали від бартеру, а це означало втрати й борги. Зараз ситуація змінюється. Пожвавлення деревопереробної промисловості збільшує конкуренцію на внутрішньому сировинному ринку деревини, що супроводжується негативним відношенням офіційних осіб до експорту, що виражається у веденні заборон й експортних тарифів.

З 2007 року державні лісові господарства, що підпорядковані Державному комітету лісового господарства України, у відповідності до Указу Президента України від 07.02.2004 р. № 171/2004 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства", Концепції реформування та розвитку лісового господарства, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.2006 р. № 208-р, наказу від 18.04.2006 р. № 418 Державного комітету лісового господарства України та наказу від 19.02.2007 р. № 42 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України, передавали необроблену деревину для реалізації на публічних торгах шляхом проведення аукціонів на товарних біржах.

Останні публічні торги по реалізації необробленої деревини підприємств Деркомлісгоспу на товарних біржах відбулися у березні 2009 року.

За період проведення торгів з реалізації необробленої деревини на товарних біржах удосконалені технологія щодо підготовки та проведення торгів, документообіг та механізми гарантування надійності операцій за результатами торгів, налагоджені виробничі контакти з продавцями та потенційними покупцями лісоматеріалів. На публічних торгах закуповують сировину понад 70 % вітчизняних юридичних і фізичних осіб (приватних підприємців), що займаються деревообробним виробництвом в Україні.[3]

Вдосконалення технології публічних торгів та розширення кола їх учасників не могли не позначитись на результативності продажу лісоматеріалів. Так, якщо на торгах з продажу необробленої деревини з поставкою у 2006 році показник реалізації деревини по відношенню до виставленого на торги обсягу складав 10-20 %, то в 2007 році 40-50 %, а в 2008 році цей показник складав 60-80 %.

Рис. 2.3.1. Показники реалізації деревини за 2006-2008 рр.

Альтернативним, і безумовно перспективним ринковим механізмом купівлі-продажу лісоматеріалів, на наш погляд, є біржові торги. Адже ж ця продукція підпадає під категорію біржового товару, який може бути стандартизований та згрупований в однорідні партії. За результатами біржових торгів на товарній біржі укладаються та реєструються біржові угоди, виконання яких контролює і гарантує товарна біржа за допомогою інструментів біржової торгівлі.

Перевагами біржових торгів по відношенню до аукціонних є:

- регулярність проведення біржових сесій при наявності навіть одного покупця на конкретний товар;

- можливість зміни в ході торгів початкової ціни товару як в бік її збільшення, так і зменшення, що суттєво сприятиме підвищенню результативності торгів та формування ринкової ціни;

- біржове котирування цін на продукцію, яка виставляється на продаж, тобто "приведення" заявлених стартових цін до цін, реально діючих на біржовому ринку;

- відсутність на торгах як продавця товару, так і його потенційного покупця.

Отже, деревообробна промисловість переборола кризу, інтенсивними темпами нарощує обсяг виробництва продукції. Однак для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств й інші форми співробітництва.

Найбільше вдало охарактеризувати стан справ на українському ринку м'яких меблів допоможе словосполучення "спокійний розвиток". Причому розвиток видний і неозброєним оком " хоча б по відкриттю нових салонів м'яких меблів.

Поступово зміцнює позиції вітчизняний товар (природно, за рахунок витиснення імпортного) - ростуть обсяги продажу недорогих українських меблів. Продовжує розвиток збутових мереж, асортимент стає різноманітним і цікавим, підвищується професійний рівень торговців. Навряд чи можна говорити про точні оцінки, але ріст обсягів продажу на ринку склав приблизно 10 %.

На українському ринку меблів, за оцінками фахівців, працюють нині майже три тисячі великих, середніх і дрібних виробників. Меблі для дому завжди виготовляти було вигідно.