Розділ 2. Правові аспекти фальсифікації товарів та заходи щодо її попередження

Нові положення уможливлюють подання єдиної заявки для одержання дозволу навмисного випуску ГМО в навколишнє середовище, відповідно до критеріїв, викладених у Директиві 2001/18/ЄС і для дозволу використання цих ГМО в їжі й кормах, відповідно до критеріїв, викладених у Регламенті 1829/2003. Це дозвіл, що має чинність у всьому співтоваристві, дається на 10 років при єдиній оцінці ступеня ризику під відповідальність "Європейського органу з безпечної їжі". Також Єврокомісія і її представники від держав-членів ЄС, через створення Комітету регулювання повинні проводити (впроваджувати) єдину систему менеджменту ризиків. Одержавши дозвіл, товари заносяться до відкритого реєстру ГМ продуктів і кормів, які і є предметом моніторингу.

У 1997 році було прийнято "Регулювання нових продуктів харчування" ("Novel Food Regulation))), яке мало на меті контроль над продуктами і їхніми інгредієнтами, що містять або складаються з генетично модифікованих організмів, з новою або спеціально модифікованою первинною молекулярною структурою, або виділені з мікроорганізмів, водоростей і грибів, які піддаються процесу виробництва, що значно змінює склад, метаболізм або структуру продукту.

Законодавство Євросоюзу щодо насіння, зокрема Директива 98/95/ЄС, вимагає, щоб національні влади, що вирішили використовувати насіння на своїй території, повідомили про це комісію. Комісія перевіряє надану інформацію, і коли насіння дозволені до використання відповідно до директиви 2001/18/ЕЕС, Комісія внесе її в "Загальний каталог різновидів сільськогосподарських рослин". Це означає, що насіння можуть продаватися по всьому Євросоюзу. Якщо насіння будуть використані в їжу, потрібно також мати дозвіл відповідно до вимог Положенням про ГМ продукти і корми.

2.4. Наслідки виробництва, реалізації та використання фальсифікованих продуктів

Несподіваний і досить хаотичний перехід планової економіки до ринкової створив сприятливі умови для нечистоплотних, з низькою спеціальною і загальною культурою виробників і торговців, які буквально заполонили український ринок підробленими низькоякісними, часто шкідливими для здоров'я населення і споживання в побуті товарами народного споживання.

Для різних суб'єктів ринкових відносин наслідку виготовлення, реалізації і споживання фальсифікованих товарів пов'язані з визначеними ризиком і втратами.

Звичайно, піддаються найбільшому ризику і несуть найбільші втрати від фальсифікації споживачі. Ризик споживача пов'язаний з нанесенням шкоди його життю, здоров'ю і майну, якщо фальсифіковані товари в результаті застосування замінників стають небезпечними.

При придбанні фальсифікованих товарів споживачу завдається також матеріального і морального збитку, відбувається втрата грошових коштів, і крім того, обман, виявлений при встановленні фальсифікації, може викликати у людей нервові зриви зі всіма витікаючими звідси наслідками.

Значні втрати унаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, але і суспільство в цілому. При широкому розповсюдженні асортиментної і якісної фальсифікації, в результаті якої на ринку з'являються в значній кількості небезпечні продукти, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і харчових отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами і ін.), погіршується структура живлення за рахунок підвищення питомої ваги низькоякісних і малоцінних продуктів, що кінець кінцем впливає на погіршення якості життя суспільства в цілому.

Рисунок 1.1.

Ризики споживача від придбання фальсифікованої продукції

При фальсифікації товарів нераціонально використовуються прибуткові, сировинні і трудові ресурси, оскільки на виробництво неякісних продуктів витрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні матеріали і праця людей.

Широке розповсюдження обману шляхом фальсифікації об'єктів купівлі-продажу є свідоцтвом падіння морально-етичних засад суспільства.

На відміну від індивідуального споживача і суспільства фальсифікатори-виготівники і продавці мають незаконний прибуток за рахунок невиправдано високих цін на фальсифіковані товари, ради якої і здійснюються ці протиправні дії.

Разом з тим вони піддаються і значному ризику, оскільки при виявленні фальсифікованого товару накладаються штрафи, видається розпорядження про перемаркування з метою доведення до споживача справжнього найменування товару, якщо він придатний для харчових цілей, і зниженні ціни, а при важких наслідках (смерть і ін.) фальсифікатори притягуються до відповідальності.

За наявності вільних, нерегульованих цін останнє розпорядження не є обов'язковим. Проте виникає ризик уповільнення або відсутності реалізації товару низької якості або малоцінного за ціною товару високоцінної і належної якості.

Якщо виявлена фальсифікація і товар визнаний небезпечним, наприклад, при ідентифікації перед сертифікаційними випробуваннями, при контролі якості, то видається розпорядження про знищення всієї партії товару. Виникаючі при цьому витрати (транспортні витрати, витрати на знищення) і матеріальні втрати, визначувані закупівельною вартістю партії і витратами по доставці, можуть значно перевищити розмір незаконного прибутку.

Крім того, втрачається довіра споживачів до товару і фірми, винної у виробництві і/або реалізації товару, що кінець кінцем пов'язано із значними матеріальними втратами для фірми. Вказані вище наслідки носять соціальний, економічний і моральний характер.

Разом з цим існують ще і правові наслідки фальсифікації. Хоча законодавчі акти, безпосередньо регламентуючі ці наслідки, відсутні, все ж таки при виявленні різних видів фальсифікації можливо непряме застосування ряду законів і нормативних документів, що є одним із заходів попередження фальсифікації і покарання фальсифікаторів.

2.5. Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів