Основними параметрами СВХ є: амплітуда зміщення, швидкості або прискорення коливань, період коливань та їх тривалість.
На практиці досліджень для характеристики сейсмічної небезпеки коливань у вибуховій хвилі були спроби використовувати різні параметри – щільність потоку сейсмічної енергії, відносну деформацію та напруження в породах у районі об'єкту, що охороняється, тривалість коливань, спектральний склад коливань, амплітуди швидкості та прискорення зміщення частинок ґрунту. Як показав аналіз досліджень, по щільності потоку сейсмічної енергії та спектрального складу коливань статичного матеріалу накопичено мало, а визначати їх можна тільки інструментальним шляхом у конкретному випадку. Проте на практиці виникає необхідність саме в методах попереднього розрахунку можливих при вибухах коливань. Для визначення величин деформацій або напруження необхідно попередньо знати швидкість коливань.
Швидкість коливань ґрунту є енергетичною характеристикою інтенсивності хвилі, так як кінетична енергія пропорційна квадрату швидкості коливань [96, 97].
У зв'язку з цим швидкість коливання лінійно пов'язана з деформаціями матеріалу в конструкціях споруджень. Враховуючи останнє, більшість спеціалістів розглядають швидкість зміщення ґрунту в якості основного критерію оцінки сейсмічної дії вибуху, а на території СНД ця характеристика СВХ в даній якості використовується як нормативний параметр. В Україні цей нормативний параметр закріплений державним стандартом ДСТУ 4704:2009 "Проведення промислових вибухів. Норми сейсмічної безпеки" [98], хоча для нормування сейсмостійкості споруд, які розміщені в ґрунті, нормативним критерієм є допустима відносна пружна деформація гірських порід, в яких містяться об'єкти, що охороняються. У роботі [84] вказано на можливість оцінки сейсмічної інтенсивності за фактором масової швидкості частинок і граничних деформацій.
У промислово-розвинутих країнах Європи та Америки за критерій сейсмічної небезпеки при ВР також прийнята швидкість зміщення ґрунту, наприклад, у США, у Великобританії, у Франції, в Німеччині, в Канаді, в Швейцарії, у Швеції, в Чехії [99-107]. Гірничим бюро США робилися також спроби оцінки сейсмічного впливу за параметром прискорення, що розраховувалося через амплітуду і частоту коливань [84].
Іншими дослідниками [108] запропоновано проводити оцінку сейсмічної дії за відносними величинами пропорційними середньому значенню потужності коливань "вібрер".
У роботі [109] наведені результати аналізу експериментальних вибухів, що були проведені для оцінки сейсмічного впливу на підземні комунікації, які знаходяться поблизу місця ведення вибухових робіт. Метою досліджень було визначення енергетичного параметра (залежність затухання енергії вибуху, Дж) та градієнта зміщення грунтів у районі комунікацій для прогнозування їх сейсмостійкості.
Сейсмічну безпеку будівель та споруд під час технологічних вибухів оцінюють також за результатами порівняння очікуваних параметрів СВХ з допустимими для об'єкту, що охороняється.
Загальним критерієм сейсмічної безпеки будівель і споруд, що охороняються, є допустима швидкість коливань – така швидкість, при якій повністю гарантовано збереження будівель і споруд, а можливі локальні їх деформації не перевищують прогнозованих [110]. Допустима швидкість залежить від конструктивних особливостей, будівельних матеріалів, призначення, фізичного стану і термінів служби будівель і споруд. Вводиться поняття критичної швидкості коливань – це така гранично допустима швидкість, при реалізації якої в масиві порід збереження будівлі може бути гарантоване з імовірністю не вище 0,5. Гранично допустиму швидкість пропонується приймати в двічі більше допустимої. Ведення вибухових робіт можливе лише при допустимій швидкості коливань і тільки в окремих випадках, при аварійних ситуаціях, можна допустити однократне проведення вибухових робіт при граничній швидкості коливань. При цьому, в кожному випадку ситуація повинна оцінюватись з урахуванням економічних факторів відновлення будівель та споруд.
Допустима швидкість зміщення визначається різними способами. Найбільш точний спосіб – експериментальний з застосуванням сейсмовимірювальної апаратури, коли безпосередньо визначають появу тих або інших пошкоджень споруди при певних значеннях швидкості зміщення у вибуховій хвилі [109-115]. Інтерпретація експериментальних досліджень у математичному вигляді в більшості випадків здійснюється за допомогою формули, запропонованою розробником наукових основ сейсмічної дії промислових вибухів М.А. Садовським у вигляді залежності швидкості коливань ґрунту від маси заряду та відстані до нього (або так званої приведеної відстані/приведеної маси) [114]:
(1.1)
де U – швидкість коливань частинок ґрунту, см/с;
К – коефіцієнт, що враховує властивості гірського масиву в профілі "епіцентр вибуху – пункт спостереження";
r – відстань між пунктом спостереження та місцем вибуху, м;
Q – маса вибухового заряду, кг;
п – показник степені затухання сейсмічних коливань.
Задавши для U величину швидкості коливань, прийняту за допустиму Udon, по емпіричній залежності (1.1) визначають сейсмічно безпечні відстані або сейсмічно безпечну масу заряду Q, що підривається.
Практично всі дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених в інженерній сейсмометрії, в основному, зводяться до встановлення динамічних параметрів СВХ, і з їх допомогою визначається сейсмічно безпечний рівень ведення ВР. Оцінки показника ступеня затухання сейсмічних коливань п, проводяться у різних роботах, хоча в новому нормативі, що регламентує норми сейсмічної безпеки під час промислових вибухів, він прийнятий рівним 1,5 [98].
Оскільки коефіцієнти К та п, які визначаються з експериментальних даних, є оптимальними тільки для конкретних гірничо-геологічних умов вибухів, а шлях визначення допустимих параметрів сейсмічної безпеки вибухових робіт таким чином є дуже ресурсномістким та затратним, були спроби встановити залежності, які б враховували більше факторів досліджуваного процесу. Так у [110] зниження сейсмічної дії вибуху під час зміни параметрів його проведення оцінюється введенням у розрахункові формули для визначення кінцевої величини сейсмічно безпечного заряду ВР ряду коефіцієнтів, що враховують: глибину закладання заряду, зміну діаметру заряду, сейсмічну активність заряду ВР, яка використовується відносно еталонної ВР (амоніт 6ЖВ), повторюваність вибухів, місце розміщення об'єкту, що охороняється, по відношенню до блоку, що підривається і напрямку детонації в блоці, екранування сейсмічних хвиль, уповільнення підривання та попереднє щілиноутворення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються“ на сторінці 1. Приємного читання.
