Розвиток наукових досліджень сейсмостійкості споруд під час землетрусів
Сейсмічні хвилі являють собою коливання земної поверхні, параметри яких закономірно змінюються в часі і просторі. По своїй дії на середовище сейсмічні хвилі можуть бути не пружними і пружними [14, 15]. Якщо при поширенні в середовищі сейсмічних хвиль викликані ними напруги перевищують межу пружності, то деформації даного середовища носять незворотний характер. Зокрема, у водонасичених і слабких грунтах тріщини виникають уже при інтенсивності коливань у VII балів. На деякій віддалі від епіцентру сейсмічні хвилі мають характер пружних хвиль, тобто по закінченні коливального процесу частки поверхні повертаються в положення рівноваги, а зв'язок між напругами і деформаціями підпорядковується законові Гука.
Існують різні визначення поняття сейсмічних хвиль і їхнього джерела – сейсмічного вогнища. Зокрема В.Н. Мосинец та інші автори, під сейсмічним вогнищем розуміють обсяг породи, у якому під дією вибуху розвиваються необоротні деформації і на границі якого напруги та деформації знижуються до пружної межі [16] При такому визначенні залишається неясним як співвіднести між собою можливі порушення в грунтах і пружний характер хвиль. Інші дослідники ототожнюють із сейсмічним вогнищем зону дроблення [17], або область у якій виділяється основна (90%) кількість енергії [18], а зону залишкових деформацій зв'язують з дією сейсмічних хвиль. Таке уявлення про сейсмічне вогнище, а так само як і про сейсмічні хвилі, краще узгоджується з можливими наслідками землетрусів.
У результаті проведення промислових вибухів зарядів вибухових речовин (ВР) у гірських та ґрунтових масивах проходять наступні процеси [19].
• 1. Руйнування масиву в безпосередній близькості навколо зарядної порожнини при , де r – відстань від центра (осі) заряду до відповідної точки породи;
- діаметр заряду.
• 2. Руйнування окремих частин у масивах порід внаслідок їх співударяння під дією вибухових хвиль при .
• 3. Зміщення зруйнованої вибухом маси, в тому числі і розлітання кусків, формування розвалу і т.д.
• 4. Формування і поширення в атмосфері ударних повітряних хвиль.
• 5. Формування і поширення по масиву гірських чи ґрунтових порід сейсмічних вибухових хвиль.
У даній роботі вивчається останній із вказаних вище процесів. А саме, розглядається його вплив на об'єкти та споруди житлового та промислового будівництва, що охороняються, тобто підпадають під вплив сейсмічних вибухових хвиль (СВХ), індукованих промисловими вибухами.
На практиці при проведенні промислових вибухових робіт спеціалісти стикаються із постійно зростаючою сейсмічною небезпекою, причиною виникнення якої є таки явища [20]:
• розвиток фронту вибухових робіт у бік забудованих територій;
• застосування технологій, що передбачають одночасне підривання великих мас зарядів ВР;
• збільшення по мірі заглибленості кар'єрів обводненості підривних порід, що веде до зростання інтенсивності сейсмічних вибухових хвиль.
При проведенні вибухових робіт на гірських підприємствах поблизу різних об'єктів, що охороняються (будинки, споруди, газо- і нафтопроводи й т.п.), виникає завдання двоякого характеру. Із однієї сторони необхідно досягти найбільшої ефективності руйнування гірських порід масовими вибухами на кар'єрах, а з іншого боку – забезпечити сейсмічну безпеку об'єктів, що охороняються.
Значна частина як практичних, так і теоретичних досліджень, що стосуються визначення сейсмічних навантажень та забезпечення сейсмічної стійкості об'єктів пов'язана в першу чергу із необхідністю зменшення катастрофічного руйнівного впливу землетрусів. Під час сейсмічного впливу коливання основи, на якій розміщена споруда, передаються її фундаменту і, як наслідок, викликають складні коливання споруди. Останні накладаються на коливання створені землетрусом.
Геотехнічним сейсмічним розрахункам та методам аналізу динаміки споруд і фундаментів присвячені роботи Я.М. Айзенберга [21,22], А.Н. Бірбаєра [23, 24], С.В. Полякова [25, 26], Ю.И. Немчинова [27, 28, 29], О.А. Савінова [ЗО, 31], А. Е. Саргсяна [32], М. А. Клячко [33], П.З. Лугового[34, 35], В.Г. Кравця [36, 37], К.В. Єгупова [38, 39], Ю.И. Калюха [40], В.С. Кукунаева [41], Н.С. Ремез [42], Л.Р. Ставницера [43, 44], А.Г. Тяпіна [45, 46], В.Г. Беднякова [47-48], А.Н. Трофимчука [50, 51], А.М. Уздіна [52, 53], С.Г. Шульмана [54], Н.Ньюмарка и Э. Розенблюета [55], М. Біо [56, 57] та інших.
Історично склалося так, що значна частина досліджень, які стосуються визначення сейсмічних навантажень та забезпечення сейсмічної стійкості об'єктів, пов'язана з необхідністю зменшення катастрофічного впливу землетрусів.
Першою визнаною теорією сейсмостійкості називають статичну теорію визначення сейсмічних навантажень, запропоновану японським вченим Ф. Оморі в 1900 році. Згідно неї сейсмічні навантаження на споруду визначаються з умов абсолютної недеформованості будівельної споруди, вважаючи, що в усіх точках останньої діють однакові сейсмічні сили. Однак, така статична теорія виявилась наближено справедливою лише для вельми жорстких споруд, деформації яких у порівнянні зі зміщенням основи надзвичайно малі. Для високих споруд, в яких нерівномірність деформувань по висоті є значною, статична теорія не могла дати правильні результати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів“ на сторінці 1. Приємного читання.
