Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

В якості об'єкта дослідження із застосуванням чисельного моделювання сейсмічної дії на фундамент об'єкту, що охороняється, було вибрано основу лінії електропередач (ЛЕП), яка розміщена поблизу Кощеєвського гранітного кар'єру (Житомирська область).

В якості ґрунту розглядався суглинок. Параметри падаючої хвилі розраховувалися для відстаней r = 30, 100, 1000, 2000, 3000 м від епіцентру вибуху. В якості вибухових речовин були взяті ВР, що використовуються на даному кар'єрі, а саме – анемікс 70; 2 – грамоніт 50/50; 3 – амоніт №6 ЖВ із масою заряду, що дорівнює 20,100, 1000, 2000, 3000, 20000, 50000 кг.

На рис. 5.9 подана залежність зміщення опори ЛЕП, що розміщена на відстані г = 2000 м від епіцентру, в залежності від часу при вибухах зарядів грамоніту 50/50 різної маси: : 1 – 1 – Q = 3000 кг, 2 – Q = 2000 кг; 3 – Q= 1000 кг; 4 – Q = 100 кг; 5 – Q = 20 кг. Із аналізу рисунку можна зробити висновок, що чим більша маса заряду, тим більша амплітуда і частота коливань основи об'єкта, що охороняється.

На рис. 5.10 наведені залежності зміщення основи опори ЛЕП, яка розміщена на відстані r = 1000м від епіцентру вибуху від часу при вибуху заряду грамоніту 50/50 масою Q = 3000 кг у суглинках різної щільності: 1 – р = 1590 кг / мъ; 2 – р = 1790 кг / м3 ; 3 – р = 1940 кг / м3. Із рисунку видно, що чим більш щільний ґрунт, тим більша амплітуда коливань основи споруди.

Це пояснюється тим, що менш щільніші, пористі ґрунти є демпфуючими середовищами, в яких проходить затухання енергії хвиль.

Залежність зміщення опори ЛЕП від часу на відстані г = 3000 м від епіцентру вибуху при вибуху зарядів масою Q = 3000 кг ВР наведена на рис. 5.11. Нумерація кривих відповідає таким ВР: 1 – анемікс 70; 2 – амоніт № 6 ЖВ; 3 – грамоніт 50/50. Із аналізу рисунку випливає, що максимальна амплітуда досягається при вибуху заряду анеміксу 70. При вибуху заряду

грамоніту 50/50 такої ж маси амплітуда зміщення в 5.5 разів менше, а амоніту № 6 ЖВ – в 1.6 разів менше.

Рис. 5.9. 'Залежність зміщення опори ЛЕП від часу при вибухах зарядів грамоніту 50/50 різної маси: 1 -0 = 3000 кг, 2 -Q = 2000 кг; 3 – Q = 1000 кг; 4 -Q= 100 кг; 5-Q = 20 кг.

Залежність зміщення основи ЛЕП від часу при вибуху заряду грамоніту 50/50 масок

Рис. 5.10. Залежність зміщення основи ЛЕП від часу при вибуху заряду грамоніту 50/50 масок" Q = 3000 кг у суглинках різної щільності:

Такий розподіл значень амплітуд коливання основи ЛЕП при вибухах різних ВР однакової маси пояснюється власним розподілом детонаційних характеристик даних ВР. У такому ж порядку зростання знаходиться густина, теплота вибухового перетворення і швидкість детонації вибухових речовин (табл. 5.4).

Залежність зміщення основи ЛЕП від часу на відстані r = 3000 м при вибуху зарядів масою Q=3000 кг різних ВР: 1 – анемікс 70; 2 – амоніт №6 ЖВ.; 3 – грамоніт 50/50.

Рис. 5.11. Залежність зміщення основи ЛЕП від часу на відстані r = 3000 м при вибуху зарядів масою Q=3000 кг різних ВР: 1 – анемікс 70; 2 – амоніт №6 ЖВ.; 3 – грамоніт 50/50.

Таблиця 5.4.

Характеристики ВР

№ВРШвидкість детонації D, м/сГустина, рВР кг/м3Теплота вибухового еретворення Q, ккал/кгПоказник політропиПоказник ізентропи
1Анемікс 70500012203200-1,25
2Амоніт 6 ЖВ4340100010301,901,25
3Грамоніт 50/50360095010001,901,25


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру
  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт