Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Досліджено деформацію шаруватої ґрунтової основи та дев'ятиповерхових цегляних та панельних будівель, що розташовані на цій основі . Основні параметри будівлі характерні для більшості споруд населених пунктів України і відповідають Державним будівельним нормам [180] наведено в табл. 6.3. Розрахунки проводились для торцевого та фронтального напрямку падіння сейсмовибухової хвилі на будівлю. Вважалося, що гідростатичний тиск при сейсмовибуховому навантаженні дорівнював 10бПа та 107Па.

Фізико-механічні властивості ґрунтової основи наступні: для суглинку -

Таблиця 6.3.

Основні параметри будівель

Назва матеріалуБетонЦегла
Кількість поверхів99
Довжина, м32,8532,85
Ширина, м16,8516,85
Висота, м31,0031,00
Об'єм, м317159,1917159,19
Маса, кг39,46-10633,46-106
Щільність, кг/м323001950
Модуль пружності, Па3,0-1092,32-1010
Коефіцієнт Пуассона0,250,18

У результаті проведеного чисельного моделювання було отримано параметри деформованого стану грунтових основ та будівель. На рис. 6.12 зображено розподіл загальної деформації грунтової основи та дев'ятиповерхової панельної будівлі при торцевому напрямку падіння хвилі з Р=107Па в залежності від шаруватості грунту та його фізико-механічних властивостей.

Аналізуючи результати розрахунків розподілу загальної деформації дев'ятиповерхової панельної будівлі можна прийти до висновку, що найменша деформація 4,4 мм досягається коли вона розташована на грунтовій основі, у якої верхній більш потужний шар представлений менш щільним грунтом (суглинок 15 м, варіант а), а підстилаюча поверхня – більш щільний грунт з більшою акустичною жорсткістю (глина 5 м). Найбільше значення деформації будівлі 5,5 мм спостерігається у варіанті коли верхній шар представлений менш щільним ґрунтом (пісок 15 м, варіант в)), а підстилаюча поверхня більш щільний ґрунт (глина 5 м). При цьому найменше значення деформації ґрунтової основи становить 2,8 мм, а найбільше 3,84 мм відповідно. Це пояснюється тим, що менш щільні, пористі ґрунти є демпфуючими середовищами, в яких відбувається загасання енергії хвиль.

Також було розраховано загальну деформацію шаруватої ґрунтової основи та дев'ятиповерхових панельних і цегляних будівель з Р=106Па, отримані дані наведені в табл. 6.4.3 аналізу табл. 6.4. можна зробити висновок, що у всіх випадках при будь-якому напрямку падіння сейсмовибухової хвилі і для будь- яких будівель, їх деформація значно більша, якщо верхній шар ґрунтової основи представлений піском, а нижній щільною глиною порівняно з випадками коли верхній шар представлений більш щільними ґрунтами (суглинок, глина). Це пояснюється тим, що пісок більш пористий, менш щільний ґрунт порівняно з глиною та суглинком, тому він значно більше деформується і це, в свою чергу, викликає більші деформації у будівлі, що розташована на цій ґрунтовій основі.

Розподіл загальної деформації ґрунтової основи та дев

Рис. 6.12. Розподіл загальної деформації ґрунтової основи та дев'ятиповерхової панельної будівлі при торцевому напрямку падіння хвилі з Р=107 Па в залежності від шаруватості ґрунту: а) суглинок 15 м – глина 5 м; б) глина 15 м – суглинок 5 м; в) пісок 15 м – глина 5м

При рівних параметрах (інтенсивності сейсмічного навантаження, напрямку падіння хвилі, фізико-механічних властивостей основи та будівлі) цегляні будівлі деформуються більше ніж панельні. Наприклад, деформація дев'ятиповерхової цегляної будівлі при торцевому напрямку з Р=106Па більше на 0,8 мм (в 1,22 рази), ніж панельної.

Таблиця 6.4.

Загальна деформація дев'ятиповерхової будівлі (Б) та ґрунтової основи (О)

Деформація будівлі та основи – суглинок 15 м- глина 5 м, мм
Матеріал будівліВеличина сейсмічного навантаження, · Па
БетонЦегла
Напрямок падіння хвилі
ТорцевийФронтальнийТорцевийФронтальний
Б.О.Б.О.Б.о.Б.О.
2,481,83,622,772,982,154,013,07То5
Деформація будівлі та основи – глина 15м- суглинок 5 м, мм
Матеріал будівліВеличина сейсмічного навантаження, · Па
БетонЦегла
Напрямок падіння хвилі
ТорцевийФронтальнийТорцевийФронтальний
Б.О.Б.О.Б.О.Б.О.
3,582,574,643,464,383,116,044,47106
Деформація будівлі та основи – пісок 15 м- глина 5 м, мм
Матеріал будівліВеличина сейсмічного навантаження, · Па
БетонЦегла
Напрямок падіння хвилі
ТорцевийФронтальнийТорцевийФронтальний
Б.О.Б.О.Б.о.Б.О.
5,113,586,094,426,244,756,144,43106

Встановлено, що при фронтальному напрямку падіння хвилі виникають більші деформації ніж при торцевому, що пояснюється збільшенням площі взаємодії хвилі з будівлею в 1,94 рази.

У результаті виконаного дослідження отримано наступні результати.

Досліджено деформований стан ґрунтових основ та будівель під час дії сейсмовибухового навантаження. Встановлено, що найбільш сейсмобезпечним є таке розташування шарів ґрунту, коли верхній менш щільний шар має більшу потужність, а підстилаюча поверхня більш щільна з більшою акустичною жорсткістю.

У шаруватих ґрунтових масивах досягаються менші швидкості зміщення частинок, причому для тришарового масиву найменше (в порівнянні з глинистим грунтом на 17 – 19 %). Це пояснюється тим, що в більш щільних ґрунтах швидкість розповсюдження хвиль більша, ніж у пористих Грунтах. Крім того при переході хвилі з більш щільного ґрунту в менш щільний Грунту відбувається зменшення її параметрів, у тому числі і швидкості зміщення частинок ґрунту. Це забезпечує сейсмостійкість при умові, якщо верхній шар Грунту пористий, а підстилаюча поверхня більш щільна

Встановлено, що п'яти поверхові будівлі є більш сейсмостійкими ніж дев'яти поверхові, тобто чим менше поверхня взаємодії сейсмовибухової хвилі і споруди, тим менші напруги виникають на основі та будівлі.

Виявлено, що сейсмобезпечним є торцевий напрямок падіння хвилі на споруду. При фронтальному напрямку падінні хвилі в залежності від рівня навантаження значно зростає амплітуда коливань системи "грунтова основа – будівля" і можуть спостерігатись резонансні явища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями
  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт