Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Рівняння (5.20) розв'язувалося чисельно методом Рунге – Кутта 4-го порядку точності з використанням прикладного пакету програм MathCad.

Для дослідження впливу падаючої сейсмічної хвилі на основу фундаменту об'єкту, що охороняється, були побудовані залежності зміщення основи будівлі и, від безрозмірної величини, що враховує час впливу хвилі по відношенню до проходження нею половини меншої сторони основи споруди Н. Розрахунки проводились для різних кутів МІЖ ВІССЮ X і фронтом падаючої хвилі та відношення поперечної і повздовжньої хвилі, що відповідає суглинку.

Параметри падаючої хвилі розраховувалися для відстаней: r = 30, 100, 1000, 2000, 3000, 5000, 10000, 20000, 50000 м від епіцентру вибуху, та для наступних ВР: ігданіт, грамоніт 79/21, амоніт 6ЖВ з масою заряду рівною 20, 100, 1000, 2000, 3000, 5000, 10000, 20000, 50000 кг.

Залежність зміщення основи споруди під дією падаючої хвилі від відстані до місця вибуху зручніше оцінити за рис. 5.2. Співвідношення сторін s = 2. З рис. видно, що з віддаленням від місця проведення вибухових робіт амплітуда коливань основи споруди зменшується.

Так, під час вибуху заряду грамоніту масою Q = 3000 кг зі збільшенням відстані розташування об'єкту від епіцентру вибуху в двічі для початкової відстані r = 1000 м призводить до зменшення амплітуди зміщення основи об'єкту в 0,5 разів, при збільшенні в 5 разів відстані – амплітуда зміщення основи зменшується в 2,2 рази. При цьому період зміщення основи об'єкту збільшується.

На рис. 5.3 зображені залежності зміщення основи будівлі U(τ) при вибуху зарядів грамоніту 79/21 масою Q = 3000 кг на відстанях r = 1000 м (а) та r = 3000 м (б). Співвідношення сторін s = 1.3 аналізу рисунку випливає, що чим більша маса заряду, що підривається, тим більша амплітуда і період коливань, що є більш сейсмонебезпечним для споруди.

Залежність зміщення основи будівлі и. від т під час вибуху зарядів грамоніту 79/21 масою Q = 3000 кг на відстанях: 1 – r = 1000 м, 2 – r = 2000 м; 3 – r = 5000 м; 4 – r = 10000 м.

Рис. 5.2. Залежність зміщення основи будівлі и. від т під час вибуху зарядів грамоніту 79/21 масою Q = 3000 кг на відстанях: 1 – r = 1000 м, 2 – r = 2000 м; 3 – r = 5000 м; 4 – r = 10000 м.

Збільшення маси заряду в 5 разів (з 20 до 100 кг, та з 1000 до 5000 кг) призводить до збільшення амплітуди коливань основи об'єкту в 2,9... 3,1 рази.

Залежності зміщення основи будівлі від т для різних лінійних розмірів будівлі приведені на рис. 5.4. Вплив падаючої хвилі на коливання основи будівлі змінюється в залежності від форми останньої наступним чином: зі збільшенням різниці між сторонами відбувається зменшення амплітудно- частотних характеристик зміщення в основі об'єкту, що охороняється. Так, збільшення співвідношення сторін вдвічі для квадратного тіла призводить до зменшення максимуму амплітуди основи об'єкту на 42 %, а в 4 рази – на 63 %. Таким чином, найбільша частота та амплітуда коливань характерні для квадратного тіла. Відповідно більш сейсмостійкими є видовжені об'єкти.

Залежність зміщення основи будівлі и, від τ на відстані r = 1000 м (a), r = 3000 м (б) при вибуху зарядів грамоніту 79/21 різної маси: 1 – Q = 20 кг, 2 – Q = 100 кг; 3 – Q = 1000 кг; 4 – Q = 5000 кг.

Рис. 5.3. Залежність зміщення основи будівлі и, від τ на відстані r = 1000 м (a), r = 3000 м (б) при вибуху зарядів грамоніту 79/21 різної маси: 1 – Q = 20 кг, 2 – Q = 100 кг; 3 – Q = 1000 кг; 4 – Q = 5000 кг.

Залежності зміщення основи будівлі від τ для різних лінійних розмірів будівлі: 1 – s=0.25; 2 – s=0.5; 3 – s=1 (ВР – грамоніт 79/21; Q = 1000 кг; r = 2000 м).

Рис. 5.4. Залежності зміщення основи будівлі від τ для різних лінійних розмірів будівлі: 1 – s=0.25; 2 – s=0.5; 3 – s=1 (ВР – грамоніт 79/21; Q = 1000 кг; r = 2000 м).

Залежності зміщення основи будівлі від г для різних інерційних властивостей будівлі: 1 – n =1; 2 – n=0,5; 3 – n = 0,25.

Рис. 5.5. Залежності зміщення основи будівлі від г для різних інерційних властивостей будівлі: 1 – n =1; 2 – n=0,5; 3 – n = 0,25.

На рис. 5.6 наведені співставленій залежностей зміщення основи будівлі від τ для різних умов динамічного навантаження: при вибухах зарядів різної маси та землетрусу, яким відповідають різні періоди коливань падаючої хвилі.

Залежності зміщення основи будівлі від г при п= 1 (а) і п=0,5 (б) для різних періодів коливань падаючої хвилі: 1 – під час вибуху 0= 3000 кг (Т=0,6 с) на відстані 1000 м; 2 – землетрусу з Т=0,8 с; 3 – землетрусу з Т=1 с; 4 – землетрусу з Т=1,2 с; 5 – землетрусу з Т=1,4 с.

Рис. 5.6. Залежності зміщення основи будівлі від г при п= 1 (а) і п=0,5 (б) для різних періодів коливань падаючої хвилі: 1 – під час вибуху 0= 3000 кг (Т=0,6 с) на відстані 1000 м; 2 – землетрусу з Т=0,8 с; 3 – землетрусу з Т=1 с; 4 – землетрусу з Т=1,2 с; 5 – землетрусу з Т=1,4 с.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ
  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт