Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

У нормативі "Єдиних правил безпеки при підривних роботах" (ЄПБПР), що тривалий час були єдиним офіційним керівництвом для визначення сейсмічної безпеки будівель та споруд під час вибухових робіт, у формулу визначення безпечної відстані вводяться коефіцієнти, які характеризують властивості ґрунту в основі об'єкту, що охороняється, тип споруди і характер забудови та умови вибуху [72].

У новому державному стандарті України ДСТУ 4704:2009 "Проведення промислових вибухів. Норми сейсмічної безпеки" [98], в якому також використовується формула (1.1) і методика оберненого розрахунку сейсмічно безпечних параметрів ведення вибухових робіт від допустимої швидкості, інтегральний коефіцієнт К є результатом добутку коефіцієнтів, які враховують:

• особливості ґрунту, що підлягає висаджуванню (у залежності від міцності);

• особливості ґрунту під фундаментом будівлі (через об'ємну масу ґрунту, який підлягає висаджуванню та швидкість поширення коливань у ньому);

• сезонність робіт за порами року.

Ці особливості стосуються розрахунку швидкості коливань грунту від вибуху одноразового зосередженого заряду.

Під час визначення швидкості коливань грунту за неодночасного висаджування груп розосереджених зарядів ВР коефіцієнт К враховує:

• орієнтацію об'єкта відносно блоку, що підривається;

• коефіцієнт ступеня свободи масиву;

• діаметр заряду;

• вплив кількості груп зарядів.

Зрозуміло, що коефіцієнт К є інтегральною величиною, що враховує багато факторів – властивості середовища та ВР, спосіб підривання і т.д., тому він справедливий лише для умов, в яких проводились експерименти. Введення нових коефіцієнтів для врахування різних факторів не може охопити усі імовірні умови ведення вибухових робіт і отже, вносить свої неточності в розрахунки. Таким чином своєчасними є спроби отримання узагальнюючих залежностей, за допомогою яких можна замінити емпіричний коефіцієнт К параметром, що визначається на основі паспортних фізико-механічних констант (щільність, міцність, коефіцієнт Пуассона, модуль пружності и т.д.) і динамічних характеристиках (швидкість повздовжньої і поперечної хвилі, акустична жорсткість) та має хоча б напівемпіричну структуру. Такі дослідження здійснені в роботах [84, 117].

Відповідно до згаданого ДСТУ 4704:2009 допустима швидкість сейсмічних коливань грунту встановлюється залежно від конструктивних особливостей, типу будівельних матеріалів, призначення, фізичного стану і термінів служби будівель та споруд. Будівлі і споруди, які можуть зазнати впливу СВХ, поділяються на п'ять класів. Тому допустиму швидкість коливань грунту під час багаторазових вибухів біля фундаментів будівель і споруд визначають з урахуванням їх класу.

Однак, допустима швидкість коливань частинок ґрунту в основі об'єкту, що охороняється, не є єдиним критерієм сейсмостійкості, визнаним науковою громадськістю. Іншим важливим параметром СВХ є спектральний склад коливань, або іншими словами, період сейсмічних коливань, що характерний для максимального сейсмічного навантаження. У контексті сейсмостійкості поверхневих об'єктів, що охороняються, важливим є не просто амплітудно-частотна характеристика сейсмічних коливань, а співвідношення періодів коливань ґрунту в основі об'єкту та власних коливань об'єкту, що охороняється.

Важливими дослідженнями по сейсмостійкості будівель та споруд є роботи вчених-сейсмологів присвячені вивченню переходу хвильового процесу з ґрунту в споруду. Одним із перших це питання досліджував Д. Хаузнер [118, 119].

У науковому середовищі розроблялись шляхи оцінки впливу СВХ на об'єкти, що охороняються також і через енергетичні критерії впливу. Так, у роботі [120] вводиться загальний для всіх видів хвиль критерій небезпеки – ефективна питома енергія, що протікає за певний час через одиницю площі поверхні на межі об'єкту, що охороняється. У результаті дослідниками пропонується визначення масової швидкості и в повздовжній хвилі, при якій буде досягнута критична пружна деформація стін за формулою:

(1.2)

де – швидкість зміщення, см/с;

– границя міцності матеріалу стіни сколювання, Па;

– коефіцієнт переломлення енергії, де,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються
  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт