Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

У статті [138] Бойко В. В., Кузьменко А.А., Хлевнюк Т.В. вивчають залежність протікання сейсмічних хвиль від фізико-механічних властивостей порід масиву та від довжини хвилі й характерних розмірів блоку, враховується також лінійна суперпозиція хвиль, але не враховується нелінійна взаємодія між хвилями стиснення від одиничних зарядів, вважається, що в точку заміру приходять хвилі однакової форми, але з різними амплітудами та періодами. Не враховується також форма заряду.

Слід відмітити, що є цілий ряд робіт, в яких автори широко використовують методи математичного моделювання для дослідження напружено-деформованого стану в ґрунтовому масиві, а також дослідження на основі такого підходу хвильових процесів під час вибуху зарядів ВР. Так робота [139] присвячена задачі про динамічне навантаження масиву гірської породи вибухом свердловинного заряду і груп таких зарядів. При цьому використовується модифікований метод кінцевих елементів трикутної форми, а для опису середовища використовується модель пружно-ідеально- пластичного пористого тіла. Результатами проведених розрахунків хвильової картини для випадку плоскої геометрії в породному масиві при різних способах розміщення та ініціювання свердловинних зарядів у масиві є поля напружень у досліджуваній області. У роботі [140], що присвячена вирішенню задачі про поширення ударних хвиль у грунтовому масиві під час вибухів циліндричних зарядів нових сумішевих ВР, виконується чисельне моделювання вибуху циліндричного заряду з використанням методу скінчених різниць. Ґрунт моделюється твердим пористим багатокомпонентним середовищем зі змінним коефіцієнтом об'ємної в'язкості. Результатами розрахунків є залежності середнього гідростатичного тиску та об'ємної деформації від часу та приведених відстаней. Ряд робіт Фролова О. О. [141, 142] присвячені розрахунку об'єму руйнування гірських порід під час вибуху одного і системи подовжених зарядів. При цьому, для визначення напруженого стану масиву гірських порід використовується чисельний метод сіток.

На підставі вшцевикладеного аналізу можна зробити висновок, що поряд з існуючими дослідженнями хвильової взаємодії СВХ, дослідження дії сейсмічного ефекту на поверхневі споруди під час вибухів системи зарядів циліндричної симетрії, а також теоретичні дослідження хвильової взаємодії між зарядами ВР та об'єктом, що охороняється, ще в повній мірі не вивчені.

На основі аналізу сучасного стану досліджень з проблем прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів під час вибухів можна зробити такі висновки:

• 1) існує велика кількість досліджень присвячена сейсмостійкості об'єктів під час дії землетрусів і порівняно мало досліджень сейсмічного впливу промислових вибухів на об'єкти, що охороняються. Відмінність сейсмічного впливу під час дії землетрусу та техногенного вибуху не дозволяє використовувати існуючі методики розрахунку сейсмостійкості поверхневих будівель під час дії землетрусу для аналогічних розрахунків у випадку техногенного вибуху як джерела впливу;

• 2) методики розрахунку сейсмічно безпечних параметрів проведення вибухових робіт базуються на модифікованих формулах М.А. Садовського, в яких властивості ґрунту, властивості ВР, умови вибуху враховуються з різними емпіричними коефіцієнтами і з застосуванням так званого "радіусу випромінювання". Це призводить до необхідності визначати такі коефіцієнти експериментально для кожних конкретних умов підривання, що є трудомісткім та вартісним. Тому для врахування властивостей ґрунтового масиву, детонаційних характеристик ВР, умов вибуху при оцінці його сейсмічного ефекту вибуху доцільно застосовувати математичне моделювання;

• 3) іншим недоліком існуючих методик розрахунку сейсмічного ефекту вибуху є те, що вони справедливі для одиничних зосереджених зарядів. На практиці це призводить до розходження теоретичних та експериментальних результатів. Існуючі роботи по моделюванню вибуху циліндричних зарядів у повній мірі не висвітлюють хвильової взаємодії між зарядами для вирішення задач щодо сейсмостійкості об'єктів, що охороняються, під час вибуху;

• 4) існуюча нормативна методика розрахунку допустимої швидкості зміщення ґрунту біля фундаментів будівель враховує лише частотні характеристики системи "ґрунт – споруда", не враховує геометричні параметри та інерційні характеристики об'єкту;

• 5) оскільки зміна параметрів вибухових робіт призводить до зміни як сейсмічної дії вибуху, так і впливає на результат корисної дії вибуху, тому з точки зору практики доцільно вирішувати ці задачі у взаємозв'язаній постановці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються
  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт