Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Досліджувався вибух одного, двох та трьох циліндричних зарядів розміщених з інтервалами. При цьому приймалося, що маса двох і трьох зарядів дорівнювали масі одиничного заряду.

Розподіл ізосейсм у різні моменти часу можна простежити на рис. 3.2, де представлені ізосейсми швидкостей(м/с) при вибуху двох зарядів при . За цим рисунком можна прослідкувати такі стадії розвитку вибуху. На рис. 3.2, (о) показаний початковий момент часу вибуху, коли взаємодії вибухових хвиль від двох зарядів не спостерігається. На наступних рисунках можна прослідкувати такі процеси розвитку вибуху: розвиток ніші вибуху, суперпозиції хвиль і поширення СВХ у глибину ґрунтового масиву.

Ізосейсми швидкостей

Рис. 3.2. Ізосейсми швидкостей(м/с) в різні моменти часу при вибуху двох зарядівпри: сі); 6); в); г) - ; д)

На рис. 3.3 представлені ізосейсми швидкостей Ux(м/с) в момент часу для зосередженого та розосередженого зарядів, а саме 2-х та 3-х зарядів з відстанню між зарядами рівною. З рисунку видно, що в початковий момент часу за рахунок розосередження заряду, зменшується поширення хвилі по осі X для розосередженого заряду в порівняні з вибухом одного зосередженого. Ізосейсми є витягнутими вздовж осі у зі збільшенням кількості зарядів.

Ізосейсми швидкостей

Рис. 3.3. Ізосейсми швидкостей(м/с) в момент часупід час

вибуху одного зосередженого заряду, двох і трьох зарядів з рівною сумарною масою ().

Якщо порівняти максимальні значення швидкості (табл. 3.1), що досягаються в даний момент часу, то видно, що найменша швидкість частинок досягається під час вибуху одного зосередженого заряду. З розосередженням заряду максимальне значення швидкості збільшується в 1,48 рази для двох зарядів, в 1,76 разів – для трьох зарядів, в 1,88 разів – для сімох зарядів.

Аналогічна картина в хвильовій взаємодії зарядів прослідковується і для напружень.

Таблиця 3.1.

Максимальні значення швидкостей та напружень для різної кількості зарядів.

Кількість зарядів, шт.Відстань між зарядами, радіусів заряду (r0=ОЛ м)Uх, м/сσx, МПа
1-37,6515,04
22055,7926,58
32066,3335,02
52068,2137,32
72071,0539,46

З аналізу табл. 3.1 випливає, що збільшення максимальних значень напружень, які досягаються під час вибуху, для двох зарядів у порівнянні з одним зосередженим становить 1,77 разів, для трьох зарядів – 2,33, для п'яти – 2,48, для семи – 2,62 рази. Для масових швидкостей збільшення максимальних значень становить 1,48; 1,76; 1,81 і 1,88 відповідно. Такий ефект збільшення значень напружень і масових швидкостей із розосередженням зарядів підтверджується й експериментальними даними [146, 147].

Для визначення впливу інтервалу уповільнення були досліджені поля напружень та швидкостей під час вибуху одного зосередженого заряду, двох зарядів, що підриваються миттєво та двох зарядів, що підриваються з уповільненням 5 мс та 20 мс, які представлені на рис. 3.4 та рис. 3.5.

Ізосейсми швидкостей Uх(м/с) підчас вибуху одного зосередженого заряду (а), двох зарядів без уповільнення (б), двох зарядів з уповільненням 5 мс (в), та двох зарядів з уповільненням 20 мс (г) (а = 20r0).

Рис. 3.4. Ізосейсми швидкостей Uх(м/с) підчас вибуху одного зосередженого заряду (а), двох зарядів без уповільнення (б), двох зарядів з уповільненням 5 мс (в), та двох зарядів з уповільненням 20 мс (г) (а = 20r0).

Поля напружень та швидкостей розраховувались для відстані 200 r0 у різні моменти часу, які відповідали моменту приходу імпульсу від останнього детонуючого заряду. Для миттєвого підривання одного заряду часу цей момент часу рівний t = 0,0677 с, для двох зарядів з уповільненням 20 мс – t = 0,1352 с. З аналізу приведених даних, випливає, що максимальні значення напружень та швидкостей спостерігаються під час вибуху двох зарядів з уповільненням 5 мс.

Співвідношення збільшення максимальних напружень відповідно становлять: для двох зарядів без уповільнення – в 1,38 рази, для двох зарядів з уповільненням 20 мс – 2,68 рази, для двох зарядів з уповільненням 60 мс – 1,3 рази.

Ізобари напружень σν (МПа) під час вибуху одного зосередженого заряду (а), двох зарядів без уповільнення (б), двох зарядів з уповільненням 5 мс (в), та двох зарядів з уповільненням 20 мс (г) (a = 20r0).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання
  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт