Розділ «ВСТУП»

– район розташування взводу забезпечення;

– один-два вогневих рубежі для механізованої роти другого ешелону (для батальйону на БМП).

У районі оборони ротні опорні пункти мають бути розташовані таким чином, щоб вогнем перекривалися найбільш імовірні напрями наступу противника, виключався б шаблон у побудові оборони та забезпечувалась стійкість підрозділів, які обороняються.

Таблиця 1

Кількість споруджень і трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням

Інженерне обладнання опорного пункту механізованого (танкового) підрозділу значно підвищує стійкість його оборони, захист бойової техніки та озброєння від усіх засобів ураження, забезпечує прихованість розташування. Воно організується командиром підрозділу і містить: риття окопів, траншей, ходів сполучення; обладнання вогневих позицій; підготовку рубежів розгортання для контратаки; обладнання командно-спостережних пунктів; улаштування споруджень для захисту особового складу й техніки (щілин, бліндажів, сховищ, укриттів); устаткування інженерних загороджень перед переднім краєм, на флангах та у глибині опорного пункту; підготовку шляхів маневру, підвезення та евакуації; виконання інженерних заходів з тактичного маскування та захисту від ВТЗ.

Інженерне обладнання опорного пункту механізованого (танкового) підрозділу розпочинається негайно після визначення позицій підрозділу та приданим вогневим засобам, а також напрямів ведення вогню. Воно здійснюється у послідовності, яка забезпечує постійну готовність підрозділу до відбиття наступу, приховано, з повною напругою сил і максимальним застосуванням засобів механізації робіт, використанням збірних інженерних споруд, місцевих будівельних матеріалів.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, інженерне обладнання опорного пункту механізованого (танкового) взводу здійснюється в такій послідовності:

у першу чергу:

– влаштовуються одиночні окопи для стрільців, для вогневих засобів (танків, БМП, БТР) на основних вогневих позиціях, відкриті або перекриті щілини для захисту особового складу;

– влаштовується командно-спостережний пункт командира взводу;

– встановлюються інженерні загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між позиціями;

– влаштовуються водорозбірний пункт або пункти польового водопостачання (у підрозділах від батальйону та вище).

На ділянках місцевості, що забезпечують прихованість від спостереження та вогню противника і дозволяють застосовувати засоби механізації, крім того викопуються траншеї, ходи сполучення й укриття для транспортних машин;

у другу чергу:

– одиночні окопи для стрільців поєднуються в окопи на відділення;

– викопуються окопи для танків, БМП, БТР та інших вогневих засобів на запасних вогневих позиціях;

– додатково обладнуються командно-спостережні пункти;

– обладнуються споруди для захисту особового складу з розрахунку: одна перекрита щілина на відділення (екіпаж) та один бліндаж на взвод;

– готуються окопи на вогневих рубежах;