Якщо кількість придатного до вживання/переробки м'яса була менша за норматив виходу, розмір збитків обчислювався як різниця між страховою сумою, встановленою договорам на кожну тварину, і вартістю придатного до вживання/переробки м яса, вихід якого визначався за нормативом виходу м'яса живої ваги тварини, зданої на вимушений забій.
Вартість придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри тощо встановлювалась на підставі документа спеціалізованого підприємства, до якого тварину здано на вимушений забій або якому продано м'ясо, шкіру тощо.
У разі, коли внаслідок страхової події м'ясо, шкіру тощо вимушено забитої тварини спеціалістом ветеринарної медицини було визнано непридатними до вживання/ переробки і страхувальник здав його до спеціалізованого підприємства, страхове відшкодування виплачувалось у розмірі, що становила різницю між страховою сумою, встановленою договором на кожну тварину, і сумою, отриманою страхувальником за здане м'ясо, шкіру тощо.
Якщо страхувальником було подано документ про вартість зданої на вимушений забій тварини у живій вазі, страхове відшкодування виплачувалось у розмірі, що становила різницю між страховою сумою, визначеною договором на кожну тварину, і сумою, отриманою страхувальникам за здану тварину.
Якщо м'ясо, шкіру тощо було визнано повністю непридатними до вживання/переробки, розмір збитків визначався в межах страхової суми, встановленої на кожну тварину.
У розрахунок прямих збитків включались також витрати на ліки, введення їх хворій тварині, транспортні витрати за доставку тварини за направленням спеціаліста ветеринарної медицини на м'ясозаготівельний пункт, а в разі загибелі тварини - витрати на розтин туші та доставку до відповідного спеціалізованого підприємства.
Якщо у день настання страхового випадку в господарстві страхувальника утримувалося більше тварин страхового віку і одного виду, ніж застраховано, страхова сума, визначена у договорі, ділилась на фактичну кількість тварин. Страхове відшкодування у такому разі виплачувалось у розмірі страхової суми на одну тварину.
Решта тварин вважались застрахованими до кінця терміну дії договору страхування.
У разі внесення страхувальником чергового платежу не в повному обсязі прямий збиток відшкодовувався пропорційно сумі внесених страхових платежів.
6.4. Страхування транспортних засобів і вантажів
Страхування транспортних засобів (страхування каско) охоплює страхування наземного, авіаційного та морського транспорту.
Страхування каско — страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.
Страхування авто-каско трактується як вид страхування, що передбачає страховий захист збитків, котрі можуть виникнути внаслідок пошкодження, повного знищення або втрати автотранспортного засобу чи окремих його частин у разі настання подій, передбачених страховим договором.
Страховим захистом покриваються майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству та пов'язані з правом володіння, користування й розпорядження засобом наземного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує 10 років. Разом із транспортним засобом на страхування береться відповідне приладдя та додаткове обладнання до нього
Страховими випадками є знищення пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; стихійних лих (бурі, повені, землетрусу та ін.), нападу тварин, пожежі або вибуху у транспортному засобів; протиправні дії третіх осіб (крім угону та крадіжки); угон та крадіжки.
Не страхуються від угону автотранспортні засоби, які не обладнані протиугонними пристроями.
Страхова сума встановлюється на підставі страхової оцінки автотранспортного засобу. Дійсна вартість може бути визначена експертним шляхом, на підставі каталогу офіційного дилера чи рахунку-фактури заводу виробника.
На ринку пропонуються страхові тарифи в розрізі ризиків, сума яких становить сукупний базовий страховий тариф. Він може змінюватись у більшу чи меншу сторону в залежності від ступеню ризику, який визначають тип автотранспортного засобу, стаж водія, наявність та тип протиугонного пристрою тощо. На величину тарифної ставки впливає також тарифна політика страховика, що ураховує кон'юнктуру страхового ринку.
Договір може укладатись на термін від декількох днів до одного року і набуває чинності з 00 годин дня наступного за днем надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхової компанії.
Власна участь страхувальника у покритті збитків реалізується за допомогою безумовної франшизи, що встановлюється кожною страховою компанією з урахуванням індивідуальних рис об'єкта страхування, виду ризику тощо. Крім того існує численний перелік обмежень щодо виконання страховиком свого основного обов'язку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування» автора Говорушко Т.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 6. МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.