Розділ «ТЕМА 8. ПЕРЕСТРАХУВАННЯ І СПІВСТРАХУВАННЯ»

8.1. Сутність перестрахування, його функції та призначення

Укладання договору страхування між страхувальником і страховиком є операцією, яка називається прямим страхуванням. В той же час страхова компанія з огляду на деякі обставини може повторно застрахувати ризик, прийнятий від страхувальника, в іншого страховика. Така операція називається перестрахуванням.

Перестрахування - це нове страхування вже застрахованого ризику [38]. Згідно із ЗУ "Про страхування" перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

В Україні ризик підлягає обов'язковому перестрахуванню, якщо його страхова сума перевищує 10% сформованого статутного капіталу та страхових резервів [4].

У перестрахуванні цедент - це компанія, яка передає ризик у перестрахування. Компанія, що приймає ризик у перестрахування, називається цесіонарієм.

Сам процес передачі ризику у перестрахування називається ризику або страховою цесією. Цесіонарій може ще раз перестрахувати прийнятий від цедента ризик. Такий процес називається ретроцесією. Укладається договір ретроцесії, в якому цесіонарій стає ретроцедентом, а компанія, що приймає ризик у ретроцесію називається ретроцесіонарієм. Ретроцесій може бути декілька. В результаті відбувається багаторазовий розподіл ризику. Але, не зважаючи на це, компанія-цедент (прямий страховик) залишається повністю відповідальною перед страхувальником за виконання своїх зобов'язань. Вона може не повідомляти страхувальника проте, що його ризик перестраховано. У разі настання страхової події прямий страховик відшкодовує всі збитки страхувальникові, а частки страхових виплат, що перераховуються перс-страховиками, відносяться до доходів від іншої операційної діяльності цедента.

Прояв перестрахування у дії реалізується через ряд функцій. Найважливіша серед них - це функція вторинного перерозподілу ризику. Крім того перестрахування дозволяє страхувати дорогі та унікальні ризики (наприклад, космічні проекти), виступає формою торгівлі страхових послуг на міжнародному ринку, що дозволяє виділити активне і пасивне перестрахування.

Активне перестрахування пов'язане з проведенням перестрахових операцій у межах вітчизняного страхового ринку, в тому числі розміщення іноземних ризиків серед вітчизняних страховиків.

Пасивне перестрахування передбачає передачу ризиків іноземним перестраховикам, тобто нерезидентам. Пасивне перестрахування забезпечує відтік капіталів за кордон і негативно впливає на частку страхових премій у валовому внутрішньому продукті країни.

Перестрахування є важливим чинником, що впливає на фінансову надійність страхових компаній. Воно використовується з метою забезпечення збалансованості страхового портфеля за рентабельністю і фінансовою стійкістю страхових операцій. Дозволяє страховій компанії бути фінансово конкурентоспроможною.

При укладанні договору перестрахування, перестрахувальник перераховує перс-страховикові деяку частину страхової премії, отриманої від страхувальника. В той же час перестрахувальник як прямий страховик несе певну суму витрат, пов'язаних з укладанням прямого договору страхування. З урахуванням цих обставин компанія перестрахових компенсує узгоджену частину понесених витрат на ведення справи шляхом виплати комісійної винагороди.

Отже, комісійна винагороди - це узгоджена частина витрат на ведення справи, що перераховується перестраховиком на користь перестрахувальника.

Розрізняють оригінальну комісію, що існує в перестраху вальній цесії. II отримує цедент і включає до доходів від іншої операційної діяльності.

Перестрахувальна комісія є і в ретроцесії. Досить часто перестрахування ризику вимагає послуг перестрахового брокера, якій отримує брокерську комісію.

Комісійною винагородою є також тантьєма. Вона виплачується цесіонарієм цеденту за рахунок чистого прибутку, отриманого від розміщення перестраху вальних премій у цінні папери та інші об'єкти інвестування. Існує переважно у страховій цесії і г своєрідною подякою зі сторони цесіонарія за те, що ризик перестраховується саме у нього. Тантьема включається до доходів від фінансово-інвестиційної діяльності прямого страховика (цедента).

8.2. Методи перестрахування

За методом передавання ризиків у перестрахування і за оформленням правових відносин сторін перестрахувальні операції поділяються на такі: факультативні, облігаторні (договірні), факультативно-облігаторні і облігаторно-факультативні (змішані).

Факультативний метод перестрахування характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Перестрахувальник має право передавати ризики або лишати їх на власній відповідальності, а перестраховик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перестрахуванні кожний ризик передається окремо.

Головна особливість цього методу перестрахування полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику.