Розділ «Тема 9 СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

Мета — захист страхувальника від претензій, що можуть бути висунуті споживачами його продукції (послуг), за які він несе відповідальність згідно з цивільним законодавством.

Поширення набувають такі види страхування відповідальності, як страхування від наклепу, поговорів та дискредитації. Такого страхування потребують особи, пов'язані з друком та виданням книжок, журналів, газет, ведучі телевізійних та радіопрограм. Позови можуть висуватися, якщо через наклепи, поговір завдано шкоди репутації інших осіб, тобто викликають до них ненависть, зневагу, насмішки або завдають шкоди роботі. При цьому недостатньо лише приниження гідності, а має бути факт нанесення шкоди репутації.

Зазвичай тільки деякі страховики готові надати таке покриття, оскільки суми компенсації можуть бути дуже великі, тобто визначатися у сотнях, тисячах або мільйонах грошових одиниць. За договором страхування, страхувальник повинен надати сумнівний матеріал юристові страховика ще до його друку, оскільки своєчасні вибачення чи виправлення можуть усунути можливий позов. Страховик покриває витрати, пов'язані з виправленням або скасуванням наклепницького матеріалу. З обсягу відповідальності страховика виключаються претензії, що виникають унаслідок: особистої злоби та недоброзичливості; богохульства; шкоди, яка стосується комп'ютерного програмного забезпечення; специфіки публікацій; позовів, зроблених іноземними судами, та наклепів кримінального та міжнародного характеру.

При оцінці ризику страховик враховує історію позовів страхувальника, його репутацію та майбутню діяльність.

Страхова премія визначається згідно із сумою накладу, кількістю опублікованого матеріалу, величиною обігу або гонорару страхувальника.

Для фінансової зацікавленості страхувальника договір передбачає його участь у відшкодуванні збитків, тобто франшизу, яка становить від 10 до 20 % у кожному позові.

Різновидом страхування відповідальності службових осіб є страхування кредиту довіри. Страхування кредиту довіри охоплює всіх без винятку службовців і працівників. За ним роботодавець уникає вимушеного неетичного почуття недовіри щодо окремих працівників. Такий підхід не дає підстав для їх надмірної дискредитації з боку інших осіб. Страхування створює надійний фінансовий страховий захист та гуманізує відносини у трудовому колективі.

Обманом страхувальника, нелояльним ставленням або занедбанням обов'язків з боку працівників вважаються лише такі їх дії, які призвели до виникнення майнових збитків у страхувальника, у результаті яких вони отримали матеріальні вигоди самі або сприяли у цьому третім особам.

Особливо важливим цей вид страхування став для банків. Загальними умовами цього страхування передбачено захист активів банку, яким загрожують ризики злочинів. Це страхування, крім інших ризиків, захищає банк від втрат, завданих унаслідок недобросовісного або зловмисного вчинку працівника банку.

Страхування кредиту довіри займає особливе місце в системі банківського страхування в закордонній практиці.

Таке страхування вважається першочерговим у комплексній системі страхового обслуговування банків, відомій як Bankers Blanket Bonds (ВВВ). Загальними умовами цього страхування передбачено захист активів банку, яким загрожують ризики злочинів. Цей поліс, крім інших ризиків, захищає банк від втрат, завданих унаслідок недобросовісного або зловмисного вчинку працівника банку. Так, зокрема, найновішим і найпопулярнішим варіантом такого страхування є поліс NMA 2626, який називається Worldwide Bankers Polisy (WBP).

Він забезпечує покриття втрат, які можуть виникнути у випадках:

— недобросовісності працівника;

— перевезення коштів;

— втрати коштів за місцем зберігання;

— фальшування чеків;

— фальшування цінних паперів;

— фальшування грошей;

— втрати обладнання офісів банків.

Отже, щоб отримати страхове відшкодування, застрахованому банку, передусім, необхідно вказати на особу працівника або групу осіб, винних у завданій шкоді. Після цього треба вказати обсяг завданого збитку або неналежно отриманого працівником прибутку та довести існування причинно-наслідкового зв'язку між наслідком (збитками) та причиною (зловмисними діями працівника).