• утримання прийомної дитини в сім'ї фінансується державою, одному із прийомних батьків виплачується грошове забезпечення;
• сім'я отримує статус прийомної на підставі рішення місцевого органу виконавчої влади, між прийомними батьками та органом, який приймає рішення про створення прийомної сім'ї, укладається договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання, який визначає права та обов'язки обох сторін;
• контроль за функціонуванням прийомної сім'ї здійснює служба в справах дітей.
Принципова відмінність прийомних сімей від наявних в Україні інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, полягає в тому, що прийомна сім'я є формою державної опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, коли частину функцій - матеріальне забезпечення утримання дітей, оплату праці прийомним батькам, методичну підготовку прийомних батьків та допомогу у вихованні сироти, а також контроль за утриманням і вихованням дитини – держава залишає за собою. Основна мета прийомної сім'ї – тимчасове утримання та виховання дитини, яка приходить у сім'ю з дитячого інституційного закладу, з кризової сім'ї, з притулку або медичної установи.
За особливостями виховання і педагогічним потенціалом прийомна сім'я має особливі переваги перед іншими соціальними інститутами. Насамперед, мається на увазі: природність процесу виховання; емоційний контакт дитини з прийомними батьками, який ґрунтується на довірі дітей до дорослих членів родини; виховання у сімейному оточенні сприяє поступовому залученню дитини до соціального життя.
Соціально-педагогічна роль прийомної сім'ї обумовила досить чіткі і жорсткі правила їх створення. Планування, набір кандидатів і оцінка їх придатності є досить складним процесом, що має методичне і нормативне обґрунтування. Важливою організаційно-педагогічною умовою успішного функціонування прийомної сім'ї та забезпечення оптимізації соціалізуючого процесу в такій сім'ї є відбір кандидатів у прийомні батьки. Зважаючи на те, що прийомні батьки мають, на думку психологів, виконувати чотири основні функції (джерело емоційного тепла і підтримки; приклад для наслідування; друг, порадник і партнер), то процес відбору кандидатів є надзвичайно вимогливим.
Одним із важливих моментів, що необхідно враховувати кандидатам на створення прийомної сім'ї - це необхідність підтримувати контакти з біологічними батьками та родичами дитини, яка приходить на виховання. Основна умова таких контактів - вони не повинні йти всупереч інтересам дитини, негативно впливати на її розвиток та життя у прийомній сім'ї. Прийомні батьки у процесі підготовки розглядають необхідність збереження таких контактів, насамперед, виходячи із врахування інтересів прийомної дитини, розглядаючи їх як додаткову гарантію соціальної підтримки вихованця у подальшому житті.
Значний вплив на становлення особистості дитини у прийомній сім'ї має такий соціально-педагогічний чинник, як спілкування і стосунки рідних і прийомних дітей.
Виховний процес у прийомній сім'ї має певні проблеми. Прийомні діти, які потрапляють у нову сім'ю, потребують чимало уваги прийомних батьків, особливо в перші кілька місяців перебування в новому соціально-педагогічному середовищі. Така ситуація іноді провокує прояв агресивності, недоброзичливого ставлення з боку рідних дітей. Тому у ході підготовки прийомної сім'ї спеціалісти передбачають можливі проблеми і готують до таких проявів прийомних батьків, які мають бути спроможними заздалегідь виявляти назрівання конфлікту і знімати негативізм в атмосфері сім'ї. У кризових ситуаціях прийомні батьки мають змогу звернутися, в першу чергу, до спеціалістів: соціального працівника, що здійснює соціальне супроводження прийомної сім'ї, психолога центру соціальних служб, інших спеціалістів, за потребою.
Прийомна сім'я відрізняється від усиновлення та опіки (піклування) наявністю державної соціальної підтримки, що реалізується у формі соціального супроводження. Соціальне супроводження є формою державної підтримки сім'ї в інтересах дитини. Соціальна робота з сім'ями, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у першу чергу, спрямована на вирішення проблемних питань життя та розвитку саме вихованців. Проте, враховуючи потребу забезпечення нормальних умов сімейного оточення дітей, робота проводиться і з батьками, і з біологічними дітьми. Комплексність у соціальній роботі з такими сім'ями і визначається терміном "соціальне супроводження прийомних сімей", на противагу "соціальному супроводженню прийомної дитини в сім'ї".
Соціальне супроводження прийомних сімей передбачає, з одного боку, контроль за умовами виховання та утримання прийомної дитини в сім'ї, з другого - надання допомоги у вирішенні життєвих проблем (зокрема тих, що потребують юридичного обґрунтування). Соціальний працівник, який здійснює соціальне супроводження сім'ї, надає практичну допомогу, здійснює соціальну опіку, виступає посередником між батьками та державними структурами, покликаними вирішувати питання життєзабезпечення прийомних дітей. Найголовнішим напрямом роботи соціального працівника є налагодження співпраці всіх служб, що захищають права дітей, з метою забезпечення якнайкращих умов їх виховання та розвитку в сім'ях [43].
Технологія здійснення соціального супроводження регламентується Порядком здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31 жовтня 2006 р.). Соціальне супроводження прийомних сімей здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї.
Ще однією соціально-педагогічною умовою ефективного функціонування прийомної сім'ї як соціалізуючого інституту є налагодження взаємодії з різними соціальними інститутами, громадськими групами та об'єднаннями. Однією із форм такої роботи є групи взаємопідтримки прийомних батьків, до складу яких можуть входити як колишні прийомні батьки, так і окремі люди, котрі бажають допомогти прийомними сім'ям. Зокрема, практика показала, що існування таких груп допомагає прийомним батькам уникнути ізоляції, запропонувати підтримку прийомних дітей з боку ровесників з інших сімей, отримання кваліфікованої і своєчасної допомоги.
Тема 15. Алгоритм соціально-педагогічної роботи з прийомними сім'ями
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ПРИЙОМНИМИ СІМ'ЯМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
