• готовність активно отримувати соціальні послуги.
Клієнти, що підпадають під соціальний супровід через певні інстанції, на момент першого візиту налаштовані несприятливо, навіть вороже, і спочатку в багатьох випадках відмовляються від допомоги. Причини небажання спілкуватися із працівниками членів родини за результатами Моніторингу здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, центрами СССДМ (2006 р.):
• недовіра до соціальних служб - 56%;
• зневіра у можливість вирішення проблем - 39%;
• сором щодо оприлюднення проблеми – 31% ;
• особливості характеру - 25% [3].
У селах та невеличких містечках поінформованість громади щодо внутрішніх проблем окремих сімей є значно вищою, то, зазвичай, у сім'ю, що потребує стороннього втручання, соціальний працівник приходить без запрошення, а тому часто-густо "незваних гостей не завжди радісно зустрічають". Почасти навіть не відкривають двері, розмовляють через вхідні двері, а то й зовсім роблять вигляд, що нікого немає вдома. Ще однією особливістю інтересу клієнтів із сільського населення є зацікавленість лише у матеріальній допомозі з боку центрів.
Для жителів міст характерним є прагнення безкоштовно скористатися послугами юриста чи психолога, які за межами центрів коштують дорого. В містах частіше приходять родини за власною ініціативою занепокоєні конфліктними стосунками всередині родини, труднощами у вихованні дитини чи то певними комплексами у дитини (особливо у неповних родинах).
Спеціалісти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді під час виявлення та взяття на облік дітей і сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, часто стикаються з такими проблемами, як небажання членів сім'ї співпрацювати зі спеціалістом та недостатнє усвідомлення батьками ситуації, у якій опинилася родина [23]. Про упереджене, недовірливе ставлення членів сім'ї до фахівців, недовіру до владних структур, державних установ та небажання змінювати ситуацію, відсутність мотивації до змін зазначили чверть опитаних фахівців. Майже кожний шостий фахівець стикався з проблемами відмови в доступі до житлового приміщення; недовірою членів сім'ї щодо можливостей отримати реальну допомогу, зневірою у власних можливостях подолати проблеми; агресивною, неадекватною поведінкою батьків. Інколи виникають ситуації, коли сім'ї не бажають розголошувати інформацію про існуючі проблеми, допомога, яка їм пропонується, розглядається як втручання в особисте життя. Спеціалісти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді визнають також проблему споживацького та безвідповідального сприйняття соціальної допомоги з боку окремих батьків.
Формою збору інформації про сім'ю є відвідання помешкання її проживання і бесіда з членами сім'ї. Проте збір інформації соціальними працівниками про сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, не обмежується спілкуванням лише з членами родини. Інформація може надходити і з інших джерел (зазвичай, служб в справах дітей, органів освіти, закладів охорони здоров'я, органів опіки і піклування, органів у справах сім'ї та молоді, значно рідше - громадських організацій, інших недержавних установ, окремих громадян).
Спеціалісти центрів соціальних служб найчастіше визначають потреби та проблеми сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, під час бесід із членами сім'ї, опитування осіб близького оточення (сусідів, родичів), обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї, спостереження за поведінкою членів сім'ї та збору додаткової інформації від інших суб'єктів соціальної роботи, лікувальних та освітніх закладів (табл. 4.13.2) [23].
Таблиця 4.13.2
Методи виявлення потреб сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах*
| Варіант відповіді | Кількість відповідей |
| Бесіда (спілкування, опитування) із членами сім'ї | 37 |
| Опитування осіб близького оточення (сусідів, родичів) | 32 |
| Збір додаткової інформації від суб'єктів соціальної роботи, лікувальних та освітніх закладів | 21 |
| Обстеження житлово-побутових умов проживання | 20 |
| Спостереження | 19 |
| Здійснення оцінки потреб сім'ї та дітей | 9 |
* Було опитано 52 спеціалісти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Використання і поєднання різних методів збору інформації дозволяє спеціалістам отримувати більш повну інформацію про сім'ю.
Наразі не передбачено нормативних та методичних механізмів взаємодії із сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, проте відмовляються від соціального супроводу або не мають наміру співпрацювати із спеціалістами.
У цій ситуації спеціалістам соціальних служб необхідно шукати механізми або підходи для мотивування членів сім'ї до зміни життєвих обставин, налаштування на необхідність співпраці. Формувати мотивацію до зміни життєвих обставин сім'ї допомагають довірливі стосунки, толерантне та доброзичливе ставлення до членів сім'ї, орієнтація членів сім'ї на позитивний результат, переконання в необхідності змін тощо. Основні підходи, якими користуються спеціалісти соціальної сфери у роботі з такими сім'ями, відображено на рисунку нижче.[1]
Рис. 4.13.1. Підходи, які використовують спеціалісти центрів соціальних служб для мотивування членів сім'ї (або одного з них) до зміни життєвих обставин та взаємодії зі спеціалістами, (осіб)[1]
На думку одного зі опитаних спеціалістів: "Людині треба пояснити ціль, до якої треба прийти та пояснити конкретні й легкі для рівня її розуміння і сприймання кроки до її досягнення. Адже часто люди не бачать кінцевий позитивний результат співпраці з Центром. Треба вказати сім'ї не лише на недолік, ай на її сильні сторони, використавши весь цей наявний потенціал для вирішення проблем".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. Алгоритм соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах“ на сторінці 3. Приємного читання.
