Завдання мають фіксувати бажані результати, що забезпечують вирішення однієї або кількох проблем чи задоволення однієї або кількох потреб, які були виявлені під час оцінювання. Таким чином, вирішення завдань має сприяти вирішенню конкретних проблем і задоволенню потреб клієнта. Щоб досягти реальних змін, завдання мають базуватися на оцінці потреб клієнта чи сім'ї.
Формулювати завдання соціального супроводу необхідно таким чином, щоб їх виконання і реалізацію можна було простежити і виміряти. Це дозволяє в ході поточного або підсумкового/заключного оцінювання мати змогу визначити, чи досягнуто бажаного результату чи ні. При формулюванні завдань необхідно враховувати ті показники (критерії), які демонструють їх досягнення і за якими одночасно спеціаліст і клієнт зможуть визначити ефективність виконаної роботи.
Аналіз практики соціальної роботи дозволив виявити, що соціальні працівники при формулюванні завдань часто використовують фрази: "покращити житлові умови", "підвищити якість піклування за дітьми", "удосконалити методи виховання". Завдання, сформульовані таким чином, не піддаються спостереженню і кількісній оцінці. Причому такі завдання і рівень їхнього досягнення сприймається різними людьми по-різному, що унеможливлює однозначність підсумкової оцінки.
Важливо у формулюванні мети і завдань відійти від невизначених фраз і використовувати фрази, які описують поведінку. Наприклад, опис конфліктної поведінки підлітка: "При спілкуванні з дорослим і ровесниками дитина проявляє агресію, не реагує на прохання та зауваження".
Завдання мають бути обмеженими у часі: для виконання кожного із них має бути встановлений реальний термін, що також може виступати кількісним показником (критерієм) в оцінюванні.
Соціальний працівник спільно з клієнтом має окреслювати і погоджувати мету та завдання соціальної допомоги: конкретні способи досягнення мети. Чим активніша участь клієнта і членів родини в розробці проекту і плануванні, тим більша вірогідність того, що вони будуть брати участь у реалізації завдань.
Визначення конкретної мети і завдань уже в принципі задає напрямок процесу допомоги, сприяє вибору відповідних стратегій та методів роботи, дозволяє здійснювати перегляд планів та видів роботи, здійснювати підсумкове оцінювання.
Можна зазначити, що мета і завдання мають відповідати таким вимогам:
• відповідати потребам, збігатися з бажаннями клієнта;
• бути зрозумілими і конкретними, реальними і вимірюваними (коли можна переконатися, що мету досягнуто);
• орієнтованими на сучасний стан справ;
• бути позитивними і спрямованими на розвиток;
• скеровані клієнтом, мовою клієнта;
• відповідати можливостям соціального працівника і клієнта, його ціннісним установкам.
Діі/заходи це конкретні кроки, які мають бути впроваджені з метою вирішення кожного конкретного завдання соціального супроводу. Планування дій/заходів має передбачати:
• поетапну реалізацію кожного конкретного завдання;
• містити відповіді на питання: що треба зробити, в якому порядку, хто, коли і де має це зробити;
• плануватися спільно з клієнтом/члєнами родини;
• передбачати реальний термін реалізації.
Останній етап планування - визначення поетапного опису дій, які мають бути реалізовані в процесі вирішення поставлених завдань. Такий опис по суті і представлений планом соціального супроводу, що має вміщувати такі позиції:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування соціальної допомоги“ на сторінці 2. Приємного читання.
