• залучення та ефективне використання внутрішніх і зовнішніх ресурсів клієнта або сім'ї.
Технологія соціального супроводу/супроводження - це така модель соціальної роботи, коли соціальний працівник відповідає не лише за організацію, а й за надання необхідних послуг клієнтові, які можуть бути реалізовані різними установами. Соціальний працівник виступає в якості соціального менеджера: організовує надання соціальної допомоги та здійснює координацію її надання різними спеціалістами, установами та організаціями. Це свідчить про те, що соціальний супровід передбачає роботу спеціаліста на двох рівнях:
• 1) контактний, при якому відбувається безпосередня взаємодія соціального працівника з клієнтом;
• 2) організаційний або опосередкований, коли взаємодія відбувається у системі: соціальний працівник - організація - клієнт.
Таким чином, соціальний працівник повинен мати комплексну теоретичну підготовку та водночас володіти практичними уміннями, які дозволяють йому розумітися на великій кількості випадків, виконувати конкретну практичну діяльність, а також мати певний набір методів щодо надання соціальної допомоги та підтримки.
Соціальний супровід/супроводження, як вид соціальної роботи, що базується на впровадженні комплексного індивідуального підходу до вирішення проблем клієнта/сім'ї здійснюється шляхом надання різних видів матеріальної та психологічної допомоги, соціальних послуг, консультування, захисту інтересів клієнта сім'ї в органах державної влади [99, с. 35].
Нормативно-законодавче визначення базових принципів соціального супроводу/супроводження міститься у Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах [56]. Зокрема, називаються такі:
• добровільність при прийнятті допомоги;
• активна участь сім'ї або особи в подоланні складних життєвих обставин;
• повага до людини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;
• реалізація першочергового права дитини на зростання та виховання в сім'ї;
• індивідуальний та диференційований підхід до кожної особи, кожної сім'ї з урахуванням їхніх потреб та особливостей;
• системність, комплексність, безоплатність, доступність соціальних послуг;
• толерантність та гуманізм, відповідальність за дотримання норм професійної етики;
• пріоритетність інтересів сім'ї в цілому й окремих її членів, збереження цілісності сім'ї.
Можна виокремити такі основні принципи, як є обов'язковими у реалізації соціального супроводу/супроводження:
Принцип добровільності - соціальний супровід не має призначатися у примусовому порядку, а має бути добровільним вибором клієнта.
Принцип конфіденційності - у процесі планування і реалізації соціального супроводу соціальний працівник має зберігати таємницю, що стосується особистісної інформації про клієнта або сім'ю.
Принцип самодопомоги - надання соціальної допомоги здійснюється з метою наснаження клієнта, організації самодопомоги.
Принцип взаємодії передбачає розподіл відповідальності між клієнтом і спеціалістом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальний патронаж“ на сторінці 5. Приємного читання.
