Розділ 3. СПЕЦІАЛЬНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

Один із сучасних дослідників інформаційної доби І. Кастель вважає, що людство переживає сьогодні інформаційно-технологічну революцію, найвагомішим наслідком якої буде формування "мережевого суспільства". За допомогою Інтернету, який є центральною ланкою цих трансформацій, формується культура віртуальної реальності. Величезною перевагою Інтернету як засобу масової комунікації є те, що завдяки йому інформація розповсюджується майже миттєво, незважаючи на державні кордони. Це позбавляє владні інституції можливостей цензурувати або дозувати інформацію.

Найбільш масовий і сильний вплив на суспільство мають аудіовізуальні ЗМІ, насамперед телебачення. Воно стає самостійним видом мистецтва. Дедалі розширюється його просвітницька і культурна сфера діяльності.

Вплив телебачення підтверджують і результати опитування "Української маркетингової групи". "Ступінь охоплення населення України різними ЗМІ: журнали —18,9%; газети — 46,5%; радіо - 52,5%, ТБ — 93,3%". Як свідчать результати даного опитування найбільше люди довіряють інформації пізнавального характеру, яку отримують з мас-медіа, далі йдуть: інформація про поточні події, аналітичні матеріали, економічна інформація, а політична інформація займає останнє місце по мірі довіри.

Яскраво свідчать про вплив телебачення в сьогоднішньому світі слова Б. Коєна "ЗМІ, може, й не досягають великого успіху в тому, щоб розтлумачити людям, що думати, проте вони дуже успішно розтлумачують їм, про що думати" [19, с. 38].

Проте масова культура розповсюджується і поза ЗМІ. Вона панує в концертних залах, кабаре, в театрі. Отже, всі форми шоу-бізнесу теж є масовою культурою. Саме індустрія розваг починає дедалі більше визначати місце США в сучасному світі. Прибутки в цій галузі сягають 300 млрд. доларів на рік.

Проаналізовані форми та види культури взаємодіють, переплітаються, створюють єдину основу культури. Залежно від типу взаємодії різні форми та види культур можуть доповнювати або збагачувати одна одну, за умови, що нові елементи органічно входять в усталену систему культури. Якщо це не відбувається -ослаблюватися.

У систему основних понять, якими оперує соціологія культури, входять також такі, як культурні універсали", культурний етноцентризм, культурний релятивізм, культурний капітал та індустрії культури.

Дж. Мердок під культурним універсаліями розуміє загальні риси, притаманні всім культурам. До них, зокрема, відносяться мода, спорт, танці, освіта, мова, звичаї - понад 60 елементів.

Культурний етноцентризм означає прагнення оцінювати інші культури з позиції своєї власної культури.

Культурним релятивізмом називається точка зору, згідно якої культуру можна зрозуміти лише на основні аналізу її власних цінностей, в її власному контексті (У. Самнер) і, як єдине ціле (Р. Бенедикт) [7, с. 61]. Культурний релятивізм сприяє розумінню тонких відмінностей між близькими культурами.

Культурний капітал — міра засвоєння індивідами пануючої культури в суспільстві в процесі освіти і самоосвіти.

Індустрії культури — термін, який зазвичай використовується для опису організацій, що беруть участь у виробництві популярної культури, тобто телебачення, радіо, музики тощо.

Закінчуючи аналіз основних понять і категорій соціології культури, вкажемо на її соціальні функції:

• пізнавально-виховна або гносеологічна, бо культура є засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної групи і окремої людини. Ця функція передбачає створення та поширення нових знань, норм, цінностей, уявлень про світ. Культура дає не лише цілісну картину пізнання та освоєння світу за допомогою всіх форм суспільної свідомості, але й сприяє здійсненню виховних цілей людини, її пошукам найбільш ефективних форм взаємодії з навколишнім середовищем;

• гуманістична (людинотворча), тобто розвиток творчого потенціалу людини, у всіх формах її життєдіяльності. Культура разом з наукою та освітою формує творчі здібності людини, готує її до життя в суспільстві на основі засвоєних традицій, ціннісних і нормативних зразків;

• нормативно-регулятивна. Цінності, ідеали, норми і зразки поведінки певної культури в ході соціалізації стають частиною самосвідомості особистості, формують і регулюють її поведінку, тобто культура виступає засобом соціального контролю за поведінкою людини. Регулятивна функція культури підтримується суспільною думкою, правом та мораллю.

• комунікативна (або функція передачі соціальної пам'яті, соціального спадку) — культура виступає засобом спілкування людей. Цю функцію культура виконує за допомогою символічної системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, обрядах, релігії, предметах споживання.

• інтегративна і дезінтегративна. З одного боку, культура здатна згуртувати людей, а з іншого — вона має властивість поділяти людей, протиставляти їх один одному, іншим спільнотам, оскільки вони належать до різних субкультур.

• освітньо-виховна — саме культура робить л юдину людиною в процесі соціалізації, за допомогою навчання і виховання.

Отже, культура в усіх її проявах, формах, видах, функціях є важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, показником людського прогресу чи регресу.