Країни Південно-Східного макрорегіону (Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Серби, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Албанія) мають поліконфесійну структуру населення. Християни переважають над послідовниками інших релігій, але поділяються на дві великі групи – православних і католиків. Православні переважають в усіх країнах макрорегіону. Найбільшими релігійними меншинами є мусульмани й католики. Особливо складна релігійна ситуація склалася на теренах колишньої Югославії. Переважна більшість етнічних сербів і чорногорців – православні християни. Католицизму дотримуються більшість хорватів та угорців Сербії, які мешкають в автономному краї Воєводина, а також етнічні албанці Чорногорії. В Македонії етнічні македонці та серби переважно дотримуються православ'я. Боснія і Герцеговина має поліконфесійну структуру населення. Православ'я дотримуються серби, які становлять приблизно третину населення. Католицизм сповідує хорватське населення. Мусульмани становлять 2/5 частини населення Боснії і Герцеговини й утворюють мусульманський адміністративний район Сараєва. Фактично всі мусульмани дотримуються сунізму. В Албанії 70% населення сповідують іслам, серед них дві третини – суніти, одна третина – шиїти. Дві третини християн – православні.
Східний макрорегіон включає народи України, Білорусі, Росії. Домінуючим релігійним напрямом макрорегіону є православ'я. В Росії проживають також мусульмани і буддисти. Більшість мусульман дотримуються сунізму, азербайджанці в Дагестані – шиїзму. Буддизм сповідують буряти, тувинці й калмики.
На особливу увагу заслуговують міжрелігійні відносини в Азії та Африці. Там гостро постає проблема конфліктів, яким властивий релігійний чинник.
Азія поділяється на п'ять макрорегіонів – Південно-Західний, Центральний, Південний, Східний та Південно-Східний. Складна ситуація склалася у Південно-Західному макрорегіоні (Кіпр, Туреччина, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Іран, Афганістан, Пакистан, Ірак, Сирія, Йорданія, Ізраїль, Ліван, Саудівська Аравія, Ємен, Оман, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн). Він є ареною багатьох конфліктів, в яких важливу роль відіграє релігійний чинник, це, зокрема, арабо-ізраїльський, кіпрський, курдський, лівійський, єгипетський, сирійський, афганський, ліванський конфлікти. Конфесійна структура населення цього макрорегіону характеризується різким переважанням мусульман, Кіпр, Вірменія та Грузія дотримуються християнства, Ізраїль - іудаїзму. Цей макрорегіон являє собою основний ареал розселення шиїтів. Більшість мусульман Азербайджану є шиїтами, в Ірані шиїти становлять 95% населення. В Іраку іслам сповідують загалом 95% мешканців, з них 56% – шиїти. У Лівані 54% населення – мусульмани, з них шиїти становлять 29%, суніти – 18%. В Ємені 50% мешканців дотримуються сунізму, 46% – шиїти, переважно на півночі. Шиїти становлять більшість населення в Омані та Бахрейні. У Туреччині 90% мусульман – суніти, в Пакистані також більшість мусульман дотримуються сунізму. Його сповідують 85% населення Афганістану. Шиїтське населення переважає в західних провінціях, на півночі та в центрі. Це представники національних меншин – іранці, гірські таджики. У Сирії сунізм є державною релігією, його сповідують 82% мусульман. В Йорданії 90% населення дотримуються сунізму. В Саудівській Аравії іслам сповідують 98% населення, з них сунізм – 94%. Найбільш впливова течія – ваххабізм.
У Центральному макрорегіоні (Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан) переважає іслам сунітського напряму. Значними релігійними меншинами є православні слов'яни та німці-лютерани, кількість яких скорочується внаслідок еміграції.
Південний макрорегіон (Індія, Бутан, Непал, Бангладеш, Мальдівська Республіка, Шрі-Ланка) є зоною поширення індуїзму та буддизму. Значними релігійними меншинами є мусульмани та християни. Іслам сповідують 87% населення Бангладеш, більша частина населення Мальдівських островів.
Особливістю Східного макрорегіону (Китай, Монголія, Північна і Південна Корея, Японія) є паралельне сповідування двох або більше релігій – буддизму, конфуціанства, даосизму, синтоїзму. Наприклад, населення Японії поєднує сповідування кількох релігій, зокрема синтоїзму та буддизму.
У Південно-Східному макрорегіоні (М'янма, Таїланд, Лаос, Камбоджа, В'єтнам, Малайзія, Сінгапур, Бруней, Індонезія, Східний Тимор, Філіппіни) домінують буддизм та іслам сунітського напряму. Так, іслам сповідують 87% населення Індонезії, значна части на населення Сінгапуру, 62% населення Брунею, 53% мешканців Малайзії. Більшу частину населення Філіппін (90%) та Східного Тимору (80%) становлять християни. Найвпливовішою конфесією є католицизм.
Африка поділяється на п'ять макрорегіонів – Північний, Західний, Центральний, Південний та Східний. Північний макрорегіон – це арабські країни Північної Африки та північна мусульманська частина Судану. Іслам у цих країнах є державною релігією, переважну більшість мусульман становлять суніти. У деяких північно-африканських країнах (Лівія, Єгипет) під релігійними гаслами відбулися кровопролитні революції (так звана "арабська весна"). Західний макрорегіон є зоною поширення ісламу, але при пересуванні на південь питома вага мусульман поступово зменшується. У Центральному макрорегіоні переважають християни, найчисленнішими є католики. В той же час значно розповсюджені традиційні вірування паралельно зі сповідуванням католицизму. У Південному макрорегіоні також значного розповсюдження набули традиційні вірування паралельно з християнством, а серед християн є реформати, лютерани, англікани, католики. Помітну роль у релігійному житті відіграють християнсько-африканські церкви. У Східному макрорегіоні переважають християни, більшість із них – православні і католики. Водночас іслам є державною релігією в Джібуті, Сомалі, мусульмани становлять 64% населення Судану. Значною є питома вага традиційних культів і вірувань – їх дотримуються 49% населення Руанди, 48% – Кенії, 37% – Танзанії, 30% – Бурунді, 24% – Уганди, 22% – населення Судану.
Важливим методом дослідження ролі релігійного чинника у світовій політиці є також соціологічний. Він дозволяє з'ясувати специфіку взаємодії релігії та суспільства, вплив конфесійної приналежності на соціальну та політичну практику. За допомогою соціологічного методу здійснюється аналіз впливу релігійної поведінки і релігійних організацій на соціальну групу, життя в суспільстві.
Підсумовуючи викладений у межах даного розділу матеріал, варто зазначити, що кожен науковий напрям, в рамках якого здійснюється аналіз впливу релігійного чинника на міжнародні відносини, надає дослідженням нових імпульсів, дозволяє відкрити принципово нові виміри об'єкта пізнання, тим самим збагачуючи методологічні надбання міжнародно-політичної науки.
ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО РОЛЬ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЛІ РЕЛІГІЙНОГО ЧИННИКА В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ І СВІТОВІЙ ПОЛІТИЦІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
