Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

1 Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син. 2 І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його, 3 аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?” 4 Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх. 5 І пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.” 6 Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1 000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови. 7 І найняли собі 32 000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою. 8 Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших. 9 Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі. 10 Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв. 11 Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв. 12 Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу. 13 Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.” 14 От і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього. 15 Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим. 16 Коли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі. 17 Дано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись. 18 Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7 000 кінноти й 40 000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська. 19 Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям.

20. Здобуття Рабби 1-3; поодинокі звитязькі вчинки 4-8

1 На другий рік, під той час, коли царі звичайно виступають у похід, вивів Йоав ціле військо й, спустошивши Аммон-край, прийшов і обліг Раббу. А Давид зостався в Єрусалимі; Йоав же, завоювавши Раббу, зруйнував її 2 Тоді Давид узяв корону, що була на голові в Мілкома, – а важила вона один талант золота, і на ній було дороге каміння, – і поклали її Давидові на голову; здобичі теж вельми багато виніс він із міста. 3 А людей, що були в ньому, вивів і приставив до роботи пилою, залізними рискалями й сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма аммонськими містами. І повернувся Давид і все військо в Єрусалим. 4 Потім почалась війна з філістимлянами в Гезері. Тоді Сібхай з Хушу побив Сіппая, одного з нащадків рефаїв і вони упокорились. 5 І знову була війна з філістимлянами, й Елханан, син Яіра, побив Лахмія, брата Голіата, з Гату, що в нього ратище списа було, як навій ткацький. 6 Потім була ще битва в Гаті. Там був один високий на зріст чоловік, що в нього було по шість пальців, усіх 24. І він так само був з потомків рефаїв. 7 Він брав на кпини Ізраїля, але Йонатан, син Шіми, Давидового брата, розбив його. 8 Це були ті, що походили від Рафи в Гаті; вони згинули від руки Давида та від руки слуг його.

21. Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30

1Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян. 2 Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.” 3 Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?” 4 Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим. 5 І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча. 6 Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний. 7 Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля. 8 Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.” 9 А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого: 10 “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.” 11 Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: – Вибирай собі: 12 або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.” 13 Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.” 14 І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік. 15 І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія. 16 Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі. 17 І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.” 18 Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія. 19 І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім. 20 Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались. 21 Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі. 22 Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.” 23 А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб’я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.” 24 Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.” 25 І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів. 26 Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення. 27 Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву. 28 У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви. 29. Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні, 30 але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.

22. Давид і будова святині

1 Тому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.” 2 Звелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому. 3 Давид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити. 4 І кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини. 5 Давид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю. 6 Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля. 7 Сказав Давид Соломонові: “Сину мій! У мене було на думці самому збудувати храм для імени Господа, Бога мого, 8 але надійшло до мене таке слово Господнє: Ти пролив багато крови й вів великі війни; ти не збудуєш храм моєму імені, бо ти пролив силу крови на землю перед моїм обличчям. 9 Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім’я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів. 10 Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. – 11 А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе. 12 Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого. 13 Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся! 14 Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100 000 талантів золота та 1 000 000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше. 15 Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи. 16 Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!” 17 Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові: 18 “Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові. 19 Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.”

23. Перелік левітів 1-23; завдання левітів 24-32

1 Коли Давид постарівся й нажився доволі, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона. 2 Тоді він зібрав усіх ізраїльських князів, священиків і левітів. 3 Левітів від 30 років і вище було полічено, і було їх 38 000, голова в голову. 4 З них призначив 24 000 до служби в Господньому храмі, 6 000 за писарів та суддів, 5 за дверників 4 000, а 4 000 до хвали Господа на приладах для гудьби, зроблених для цього. 6 Давид розділив їх на черги за синами Леві: Гершоном, Кегатом та Мерарі. 7 Гершонії: Ладан та Шімеї. 8 Сини Ладана: перший Єхієл, Зетам та Йоіл – троє. 9 І троє синів Шімеї: Шеломіт, Хазієл та Гаран. Вони були голови в родинах Ладана. 10 Сини Шімеї: Яхат, Зіза, Єуш та Верія. Це сини Шімеї, четверо. 11 Яхат був головним, Зіза – другим; Єуш та Верія мали небагато дітей і тому їхній батьківський дім становив лиш одну чергу. 12 Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл, четверо. 13 Сини ж Амрама: Арон та Мойсей. Арон був відлучений, щоб посвячувати пресвяті речі, сам він і сини його, повіки, щоб палити кадило перед Господом, щоб його хвалити й благословляти іменем його повсякчасно. 14 Мойсей же, чоловік Божий, та його сини були полічені разом з коліном Леві. 15 Сини Мойсея: Гершом та Еліезер. 16 Син Гершома, перший – Шевуел. 17 Син же Еліезера, перший – Рехавія; і не було других синів в Еліезера, а в Рехавії було дуже багато синів. 18 Син Іцгара, перший – Шеломіт. 19 Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел та четвертий Єкамам. 20 Сини Узієла: перший Міха, а другий Їшія. 21 Сини Мерарі: Махлі та Муші. Сини Махлі: Єлеазар та Кіш. 22 Єлеазар помер, і не було в нього синів, а тільки дочки; їх побрали собі сини Кіша, брати їхні. 23 Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот, троє. 24 А це сини Леві, за їхніми батьківськими домами, голови родин, за їх переписом, за числом імен, поголовно, що робили діло служби в домі Господньому, від 20 років і вище. 25 Бо Давид сказав: “Господь, Бог Ізраїля, дав спокій своєму народові й житиме в Єрусалимі ввесь час. 26 І левітам не треба буде переносити намет та всякий посуд до служби в ньому.” 27 Це на останній наказ Давида число синів Леві полічено від 20 років і вище. 28 Вони стояли при синах Арона для служби в домі Господньому, в дворах і в кімнатах, щоб наглядати за чистотою всілякого святого посуду та за роботою при службі в домі Божому, 29. за хлібом покладання, за питльованою мукою на офіри, за неквашеним хлібом, за пательнями, за печивом та за всякою мірою обсягу та довжини. 30 Вони мали також ставати щоранку, щоб славити й хвалити Господа, а так само щовечора; 31 і щоб приносити всепалення Господеві – щосуботи, що нового місяця й щосвята, за числом та за установою, що їм приписані, повсякчасно перед Господом; 32 та й мали пильнувати намет зборів і святиню, допомагати синам Арона, своїм братам, при службі в домі Господньому.

24. Священичі черги при богослужбах 1-19; інші роди левітів 20-31

1 Сини Арона теж були поділені на черги. Сини Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар. 2 Але що Надав та Авігу померли раніше, ніж їхній батько, а синів у них не було, то священиками були Єлеазар та Ітамар. 3 Давид за допомогою Цадока, з синів Єлеазара, та Ахімелеха, з синів Ітамара, розділив їх на черги за їхньою службою. 4 Але виявилося, що між синами Єлеазара було більше голів над родинами, ніж між синами Ітамара, тож поділили їх так: із синів Єлеазара 16 голів над родинами, а 8 з синів Ітамара. 5 Розділили ж їх жеребами, одних і других, бо князі в святині й князі Божі були із синів Єлеазара і з синів Ітамара. 6 Записував же їх Шемая, син Натанаїла, писар з-поміж левітів, при цареві, при князях, при священикові Цадокові, при Ахімелехові, синові Евіятара, та при головах священицьких і левітських родин; одну родину з потомків Єлеазара вибрано жеребом і одну родину з потомків Ітамара. 7 Перший жереб випав на Єгояріва, другий на Єдаю, 8 третій на Харіма, четвертий на Сеоріма, 9 п’ятий на Малкію, шостий на Міяміна, 10 сьомий на Гаккоца, восьмий на Авію, 11 дев’ятий на Єшуа, десятий на Шеханію, 12 одинадцятий на Еліяшіва, дванадцятий на Якима, 13 тринадцятий на Хуппу, чотирнадцятий на Єшевава, 14 п’ятнадцятий на Білгу, шістнадцятий на Іммера, 15 сімнадцятий на Хезіра, вісімнадцятий на Гапіцеца, 16 дев’ятнадцятий на Петахію, двадцятий на Єзекиїла, 17 двадцять перший на Яхіна, двадцять другий на Гамула, 18 двадцять третій на Делаю, двадцять четвертий на Маазію. 19 Це їхні черги при службі, як вони входили в дім Господній за постановою Арона, їхнього предка, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїля. 20 А щодо решти синів Леві, то вони були: з синів Амрама – Шуваел; із синів Шуваела – Єхдея; 21 від Рехавії: з синів Рехавії – перший Їшія; 22 від іцгаріїв Шеломот; із синів Шеломота Яхат. 23 Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел, четвертий Єкамам. 24 Син Узіела був Міха; з синів Міхи – Шамір. 25 Брат Міхи – Їшія; з синів Їшії – Захарія. 26 Сини Мерарі: Махлі та Муші; Яазія теж був його син. 27 Сини Мерарі, через Яазію, його сина: Шогам, Заккур та Іврі. 28 Від Махлі – Єлеазар; у цього не було синів. 29. Від Кіша – син Кіша: Єрахмаел. 30 Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот. Це сини левітів за їхніми батьківськими родинами. 31 Вони теж кидали жереб так само, як їхні брати, сини Арона при цареві Давидові, при Цадокові та Ахімелехові й при головах священицьких та левітських родин: голова над родиною так само, як менший його брат.

25. Переписи співаків

1 Давид та військові начальники відлучили синів Асафа, Гемана та Єдутуна, що, як пророки, грали на цитрах, гарфах та цимбалах. А це спис людей, приділених до діла у своїй службі: 2 з синів Асафа: Заккур, Йосиф, Нетанія та Азарела, сини Асафа, під проводом Асафа, що, як і пророки, грав на царський наказ. 3 Від Єдутуна, сини Єдутуна: Годолія, Іцрі, Ісая, Хашавія та Маттатія, шестеро під проводом свого батька Єдутуна, що, як і пророки, грав на цитрі на славу й хвалу Господеві. 4 Від Гемана, сини Гемана: Буккія, Маттанія, Узіел, Шевуел, Єрімот, Хананія, Ханані, Еліята, Гіддалті, Ромамті, Езер, Йошвекаша, Маллоті, Готір та Махзіот. 5 Усі ці сини Гемана, царського видющого в ділах Божих, щоб звеличувати його могутність. Бог дав Гема-нові 14 синів і 3 дочки. 6 Усі вони під проводом свого батька співали в Господньому домі з цимбалами, гарфами та цитрами при службі в Божому домі; під проводом царя були Асаф, Єдутун та Геман. 7 Було їх разом з їхніми братами, вивченими співаками перед Господом, разом усіх мистців – 288. 8 Вони також кинули жереб для служби; молодий нарівні з дорослим, учитель нарівні з учнем. 9 Перший жереб упав на сина Асафа, Йосифа; другий на Годолію, на нього самого, на його братів та його синів, 12 – усього. 10 Третій на Заккура з його синами та його братами, 12 – усього. 11 Четвертий на Іцрі з його синами та його братами, 12 – усього. 12 П’ятий на Нетанію з його синами та його братами, 12 – усього. 13 Шостий на Буккію з його синами та його братами, 12 – усього. 14 Сьомий на Єзарелу з його синами та його братами, 12 – усього. 15 Восьмий на Ісаю з його синами та його братами, 12 – усього. 16 Дев’ятий на Маттанію з його синами та його братами, 12 – усього. 17 Десятий на Шімеї з його синами та його братами, 12 – усього. 18 Одинадцятий на Азарела з його синами та його братами, 12 – усього. 19 Дванадцятий на Хашавію з його синами та його братами, 12 – усього. 20 Тринадцятий на Шуваела з його синами та його братами, 12 – усього. 21 Чотирнадцятий на Маттатію з його синами та його братами, 12 – усього. 22 П’ятнадцятий на Єремота з його синами та його братами, 12 – усього. 23 Шістнадцятий на Хананію з його синами та його братами, 12 – усього. 24 Сімнадцятий на Йошвекашу з його синами та його братами, 12 – усього. 25 Вісімнадцятий на Ханані з його синами та його братами, 12 – усього. 26 Дев’ятнадцятий на Маллоті з його синами та його братами, 12 – усього. 27 Двадцятий на Еліяту з його синами та його братами, 12 – усього. 28 Двадцять перший на Готіра з його синами та його братами. 12 – усього. 29. Двадцять другий на Гіддалті з його синами та його братами, 12 – усього. 30 Двадцять третій на Махзіота з його синами та його братами, 12 – усього. 31 Двадцять четвертий на Ромамті Езена з його синами та його братами, усього 12.

26. Вартові дверей 1-19; наглядачі у святині 20-28; управління нею 29-32

1 До черг одвірних, з корахіїв, належав Мешелемія, син Кораха, з синів Асафа. 2 У Мешелемії були сини: перворідний Захарія, другий Єдієл, третій Зевадія, четвертий Ятнієл, 3 п’ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Еліоенай. 4 В Оведедома були сини: перворідний Шемая, другий Єгозавад; третій Йоах, четвертий Сахар, п’ятий Натанаїл, 5 шостий Аммієл, сьомий Іссахар, восьмий Пеултай, бо Бог благословив його. 6 У його сина Шемаї народилися сини, що були начальниками в домі свого батька, були бо здібні. 7 Сини Шемаї: Отні, Рефаел, Овид, та сини Елзавада, мужі здібні, Елігу й Семахія. 8 Усі вони з синів Оведедома; вони й їхні сини й їхні брати – мужі здібні, до служби придатні; їх було 62 в Оведедома. 9 У Мешелемії було 18 синів та братів, мужів здібних. 10 У Хоси, з синів Мерарі, були сини: Шімрі, головний, хоч він не був перворідним, та батько поставив його головним; 11 другий Хілкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; 13 усіх синів та братів було в Хоси. 12 Цим чергам воротарів, тобто начальникам мужів, були доручені сторожі, як і їхнім братам, щоб служити в домі Господньому. 13 Вони, так малий, як і великий, кинули жереби, за своїми батьківськими родинами на кожну браму. 14 І випав жереб на схід – Шелемії; і на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб і випав йому жереб на північ. 15 Оведедомові – на південь, а його синам – комори. 16 Хосі – на захід, коло брами Шаллехет, де дорога йде вгору та де сторожа проти сторожі. 17 На схід стояло щодня по шість, на північ щодня по чотири, і на південь щодня по чотири, а коло комор по два. 18 Коло Парвару, на захід, чотири при дорозі і два коло Парвару. 19 Це черги воротарів із синів Кораха та синів Мерарі. 20 Левіти, їхні брати, що наглядали над скарбами дому Божого й над скарбами з святих речей були: 21 сини Ладана, тобто потомки Гершона, від Ладана, голови батьківських домів Ладана гершонія, Єхієл. 22 Сини ж Єхієла: Зетам та його брат Йоіл були над скарбами Господнього дому. 23 З амраміїв, іцгаріїв, хевроніїв, узієліїв, 24 Шевуел син Гершома, сина Мойсея, був головним над скарбами, 25 а з його братів, від Еліезера: Рехавія його син; Ісая його син; Йорам його син; Зіхрі його син, та Шеломіт його син. 26 Цей Шеломіт та його брат були над усіма скарбами з святих речей; їх присвятили були цар Давид, голови батьківських домів, тисячники, сотники та військові начальники; 27 вони їх присвятили з військової здобичі на утримання Господнього дому. 28 Усе, що присвятив Самуїл, видющий, Саул, син Кіша, Авнер, син Нера, та Йоав, син Церуї, все присвячене було в руках Шеломіта та його братів. 29. З іцгаріїв – Хананія та його сини були призначені для зовнішніх справ Ізраїля як правителі та судді. 30 З хевроніїв – Хашавія та його брати, мужі відважні – 1700 – мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йордану, на захід, у всіляких Господніх ділах та царській службі. 31 У хевроніїв, що їхнім головою був Єрія, – за родоводами їхніх батьківських домів – зроблено сорокового року Давидового царювання перегляд, і знайшлись у них мужі відважні, в Язері гілеадському, – 32 та й у їхніх братів, людей здібних; а було їх 2700 голів над родинами, їх настановив цар Давид над рувимлянами, гадіями та над половиною коліна Манассії, у всіх ділах Божих та в усіх справах царських.

27. Давидові урядовці 1-15; родоначальники 16-22; перепис населення 23-24; управління царським майном 25-31; царські радники 32-34

1 Оце сини Ізраїля, за їхнім числом, голови батьківських домів, тисячники, сотники й урядовці, що за їхніми відділами служили цареві у всіх справах, приходячи й відходячи щомісяця, на всі місяці року; а було їх 24 000 в кожному відділі. 2 Над першим відділом, на перший місяць, був Їшбаал, син Завдієла: 24 000 було в його відділі. 3 Він був із синів Переца, голова над усіма військовими начальниками, на перший місяць. 4 Над відділом другого місяця був Єлеазар, син Додая ахохія; на чолі його відділу був начальник Міклот; 24 000 було в його відділі. 5 Начальником третього війська, на третій місяць, був Беная, син Єгояди священика; 24 000 було в його відділі. 6 Цей Беная був одним із тридцятьох хоробрих і голова над тридцятьма, і в його відділі був Амінадав, його син. 7 Четвертий, на четвертий місяць, був Азаел, брат Йоава, а по ньому Зевадія, його син; 24 000 було в його відділі. 8 П’ятий, на п’ятий місяць, був начальник Шамгут зерахій; 24 000 було в його відділі. 9 Шостий, на шостий місяць, був Іра, син Ікеша, з Текоа; 24 000 було в його відділі. 10 Сьомий, на сьомий місяць, був Хелец пелоній, із синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі. 11 Восьмий, на восьмий місяць, був Сібхай з Хушу, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі. 12 Дев’ятий, на дев’ятий місяць, був Авієзер з Анатоту, з роду Веніямина; 24 000 було в його відділі. 13 Десятий, на десятий місяць, був Маграй з Нетофи, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі. 14 Одинадцятий, на одинадцятий місяць, був Беная з Піратону, з синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі. 15 Дванадцятий, на дванадцятий місяць, був Хелдай з Нетофи, з роду Отнієла; 24 000 було в його відділі. 16 На чолі ж колін Ізраїля були: у рувимлян, як начальник, Еліезер, син Зіхрі; у симеоніїв Шефатія, син Маахи; 17 у Леві Хашавія, син Кемуела; в Арона Цадок; 18 у Юди Еліяв, з братів Давида; в Іссахара Омрі, син Михаїла; 19 у Завулона Ішмая, син Овдії; у Нафталі Єрімот, син Асрієла; 20 у синів Ефраїма Осія, син Азазії; у половини коліна Манассії Йоіл, син Педаї; 21 у половини коліна Манассії в Гілеаді Їддо, син Захарії; у Веніямина Яазієл, син Авнера; 22 у Дана Азарел, син Єрохама. Це князі над колінами Ізраїля. 23 Давид не перелічив тих, що їм було нижче від двадцятьох років, бо Господь сказав, що намножить Ізраїля, наче зір небесних. 24 Йоав, син Церуї, заходився, було, робити перепис, та не закінчив: бо через те був гнів Божий на Ізраїля, і перепис той не був записаний у літописну книгу царя Давида. 25 Над царськими скарбами був Азмавет, син Адієла; а над запасами в краю, в містах, по селах та в баштах – Йонатан, син Уззії. 26 Над сільськими робітниками, що порали землю, – Езрі, син Келува. 27 Над виноградниками – Шімеї з Рами, а над пивницями у виноградниках – Завді з Шефаму. 28 Над маслинами та смоківницями, що в Шефелі, Ваал-Ханан із Гедеру, а над запасами олії – Йоас. 29. Над товаром, що пасся в Шароні, – Шітрай з Шарону, а над товаром у долинах – Шафат, син Адлая. 30 Над верблюдами – Овіл, ізмаїльтянин, а над ослицями – Єхдея з Мероноту. 31. Над вівцями – Язіз агарянин. Усі ці були управителями майна в царя Давида. 32 Йонатан, Давидів дядько, був дорадником; з нього був чоловік мудрий і письменний, а Єхієл, син одного хахмонія, був при царських дітях. 33 Ахітофел був теж дорадником царя, а Хушай аркій – другом царя; 34 а по Ахітофелеві Єгояда, син Бенаї, та Евіятар. Йоав був начальником війська в царя.

28. Остання воля Давида 1-8; нагадка Соломонові 9-10; начерк святині 11-19; ще одна нагадка Соломонові 20-21

1 Давид зібрав у Єрусалимі всіх ізраїльських князів, старшин над Колінами, начальників над відділами, що були на службі в царя, тисячників, сотників, управителів усього майна й скоту, що належав цареві та його синам, разом із скопцями, – хоробрих витязів та всіх відважних. 2 Став тоді цар Давид на ноги і промовив: “Послухайте мене, браття мої й мій народе! Було в мене на думці збудувати дім спочинку для ковчегу Господнього союзу й підніжок під ноги Бога нашого і я наготував, що треба до будування. 3 Але Бог мені сказав: Не ти збудуєш дім моєму імені, бо ти людина войовнича й проливав кров. 4 Однак же Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоб я був царем над Ізраїлем повіки; бо він вибрав Юду князем, а в домі Юди – дім мого батька, а з-поміж синів мого батька сподобив настановити мене царем над усім Ізраїлем; 5 а з-поміж усіх моїх синів, – бо багато синів дав мені Господь, – вибрав він Соломона, мого сина, щоб сидів на престолі Господнього царства, над Ізраїлем. 6 І сказав мені: Соломон, син твій, збудує мені дім і мої двори, бо я вибрав його собі за сина й буду йому батьком; 7 я утривалю царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати мої заповіді та мої постанови, як до цього дня. 8 Отож перед усім Ізраїлем, громадою Господньою, і вслух Бога нашого говорю я вам: Бережіть, пильнуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб вам володіти цією доброю землею й залишити й після себе в спадщину своїм дітям навіки. 9 І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога твого батька й служи йому щирим серцем та покірною душею, бо Господь вивідує всі серця й знає усі скриті думки. Коли шукатимеш його, то знайдеш, а коли покинеш його, то й він відкине тебе назавжди. 10 Гляди ж: Господь вибрав тебе. щоб ти збудував дім на святиню. Будь, отже, мужнім і роби це!” 11 І передав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвору, храму його, його скарбниць, його верхніх світлиць, його внутрішніх кімнат, місце прощання, 12 і начерк усього, що був обдумав: дворів дому Господнього, усіх кімнат навкруги для скарбниць дому Божого й для скарбниць на присвячені речі, 13 для священицьких та левітських черг, для всякої роботи при службі в домі Господнім та для всілякого посуду, що вживано його в домі Господнім. 14 Він установив вагу золота для всіх золотих речей при кожній службі, і вагу срібла для всіх срібних речей при кожній службі; 15 вагу для всіх золотих ліхтарів та їхніх золотих лямп, визначивши вагу для кожного ліхтаря та його лямп; вагу для срібних ліхтарів, для кожного ліхтаря та його лямп, згідно з призначенням кожного ліхтаря; 16 і вагу золота на столи для хлібів появлення, на кожний стіл, і срібла на срібні столи; 17 на вилки, умивальниці й кропильниці зо щирого золота, і на золоті чаші, по вазі кожної чаші, і на срібні чаші, по вазі кожної чаші. 18 і на жертовник для палення кадила з литого золота, за вагою, і на подобу колісниці з золотими херувимами, що простягали крила й покривали ковчег Господнього союзу. 19 Усе це, всі роботи, що були в начерку, показав йому в записі, що був від Господа. 20 Тоді Давид сказав до свого сина Соломона: “Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійсь і не лякайсь, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе, доки не закінчиш усієї роботи на службу дому Господньому. 21 Ось черги священиків та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякої роботи різних охочих людей, здатних до всякого діла; так начальники, як і ввесь народ, готові на всі твої накази.”

29. Видатки Давидові на будову святині 1-5; пожертви князів 6-9; Давидова молитва 10-19; коронування Соломона 20-25; джерела до історії Давида 26-30