Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

1 Після цього побачив я іншого ангела, що сходив з неба, маючи владу велику, і земля освітлилася від слави його. 2 І скрикнув грімким голосом, кажучи: «Упав, упав Вавилон – блудниця велика і став житлом демонів і пристановищем усякого духа нечистого і пристановищем усякого птаха нечистого і ненависного; 3 бо від вина ярости розпусти її впивалися всі народи і царі землі з нею блуднили і купці землі від сили розкошів її збагатіли.» 4 Почув я інший голос із неба, що говорив: «Вийди від неї, народе мій, щоб не співучаснили в гріхах її і кар її щоб не прийняли; 5 бо досягнули її гріхи аж до неба, і пригадав Бог беззаконня її. 6 Відплатіть їй так, як і вона платила вам, і подвойте їй удвічі, за вчинками її; у келехові, що замішувала, замішайте їй подвійно. 7 Скільки прославляла себе і розкошувала, стільки дайте їй мучення і скорботи. Бо в серці своєму говорить: Сиджу бо царицею і я не вдова, і скорботи ніяк не побачу. 8 Через те в один день прийдуть кари її, смерть і скорбота і голод, і в огні спалена буде, бо кріпкий Господь Бог, що судить її. 9 Возплачуть і поридають за нею царі землі, що з нею блуднили і розкошували, коли побачать дим від пожежі її, 10 віддалік стоячи, через страх від мучення її, кажучи: Горе, горе, місто велике Вавилон, місто сильне! – бо в одну годину прийшов суд твій. 11 І купці землі возплачуть і поридають за нею, бо товарів їхніх ніхто більше не купує: 12 товарів золота і срібла і каменя коштовного і жемчугу і вісону і пурпуру і шовку і багряниці і всякого дерева туїного, і всякого виробу з кости слонової, і всякого виробу з дерева найдорогоціннішого, і міді і заліза і мармуру, 13 і цинамону і прянощів і тиміяму і мірри і ладану, і вина і оливи, і крупчатки і пшениці, і худоби і овець і коней і колісниць, і рабів і душ людських. 14 Плоди ж твої, жадання душі, відійшли від тебе, і все жирне і все блискуче відійшло від тебе, і вже більше того не знайдеш. 15 Купці того, які збагатіли від неї, віддалік стоятимуть, через страх від мучення її, плачучи і ридаючи, 16 кажучи: Горе, горе, місто велике, одягнуте в вісон і порфіру і багряницю і прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами, 17 бо в одну годину спустошено таке багатство. І всякий керманич, і всі, що до свого місця на кораблях пливуть, і моряки, і скільки їх, які на морі господарюють, віддалік стояли, 18 і кричали, дивлячись на дим пожежі її, кажучи: Котре місто подібне до цього – великого? 19 Сипали попіл на голови свої і кричали, плачучи і ридаючи, кажучи: Горе, горе, місто велике, в якому збагатіли всі, що мали кораблі на морі, – від коштовностей його, бо в одну годину спустошене воно.» 20 Радій над ним, небо і святі і апостоли і пророки, бо присудив Бог суд ваш на нього. 21 І взяв один ангел сильний камінь, ніби жорно велике, і поверг у море кажучи: «Так стрімко повержений буде Вавилон, великий город, і не знайдеться більше. 22 Голосу гуслярів і півчих і дударів і сурмачів не буде вже в тебе чути, і жодного митця від майстерства всякого вже не знайдеться в тебе, і звуку жорна вже не буде чути в тебе, 23 і світло світильника вже в тебе не сіятиме, і голос молодого і молодої вже не чутиметься в тебе, бо були купці твої вельможі землі; бо чарівництвом твоїм зведені були всі народи. 24 І в ньому кров пророків і святих знайдена, і всіх убитих на землі.»

19. Тріюмфальний спів на небі 1-10; есхатологічна битва 11-21

1 Після цього почув я ніби гучний голос натовпу численного на небі, що говорив: «Алилуя! Спасіння і слава і сила Богу нашому, 2 бо істинні і справедливі суди його; бо він осудив блудницю велику, яка розтлила землю розпустою своєю, і він помстив за кров слуг своїх від руки її.» 3 І вдруге сказали: «Алилуя!» І дим її здіймається на віки вічні. 4 І впали двадцять чотири старші і чотири істоти і поклонилися Богу, що сидить на престолі, і промовили: «Амінь, Алилуя.» 5 І голос від престола вийшов, говорячи: «Хваліть Бога нашого, всі слуги його і всі, що бояться його, малі і великі.» 6 І чув я мов голос натовпу численного і мов голос вод багатьох і мов голос громів могутніх, що промовляли: «Алилуя! бо воцарився Господь, Бог наш, Вседержитель. 7 Радуймося і веселімося і віддаймо славу йому, бо настав шлюб Агнця і дружина його приготувалася 8 І дано їй, щоб одягнулася у вісон чистий, ясний, вісон же – це праведність святих.» 9 І сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані.» І говорить мені: «Ці є істинні слова Божі.» 10 Я впав до стіп його, щоб поклонитися йому. Але говорить мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх, що мають свідчення Ісуса; Богу поклонися. Бо свідчення Ісуса є дух пророцтва.» 11 І побачив я небо відкрите; і от – кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює. 12 Очі його – пломінь огню; на голові його діядеми численні; мав ім’я написане, якого ніхто не знав, тільки він сам. 13 Одягнений він в одежу, побагрену кров’ю; і зветься ім’я його – Слово Боже. 14 І воїнства в небі слідували за ним на конях білих, одягнені в вісон білий, чистий. 15 З уст його виходить меч гострий, щоб ним поражати народи; і він пастиме їх жезлом залізним, і він топче винотоку з вином палкого гніву Бога Вседержителя. 16 І має. на одежі і на бедрі своєму ім’я написане: Цар царів і Володар володарів. 17 І побачив я одного ангела, який стояв на сонці і скрикнув голосом гучним, кажучи до всіх птиць, що літали посеред неба: «Прийдіть і зберіться на велику вечерю Божу, 18 щоб поїсти трупи царів і трупи тисячників, і трупи сильних, і трупи коней і тих, що сидять на них; і трупи всіх, вільних і рабів, і великих.» 19 І побачив я заїра і царів землі і воїнства їх, зібраних вести війну проти того, хто сидить на коні, і проти воїнства його. 20 І схоплено звіра і з ним лжепророка, що справляв знамення перед ним, якими він знадив тих, що прийняли клейно звіра, і тих, що поклоняються образові його: живими вкинуто обох в озеро вогню, що палає сіркою. 21 А решту вбито мечем того, хто на коні сидить, – мечем, що виходить з уст його; і всі птиці наситилися трупами їх.

20. Христове царство на землі 1-6; друга есхатологічна битва 7-10; суд над народами 11-15

1 Я побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. 2 І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав йоги на тисячу років; 3 і вкинув його в безодню і замкнув і запечатав над ним, щоб не міг він знаджувати більше народи, поки скінчиться тисяча років; після цього повинен бути випущений на короткий час. 4 І побачив я престоли і тих, що сидять на них, і судити дано їм – і душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, і тих, котрі не поклонилися звірові ні образові його, і не прийняли клейна на чоло своє і на руку свою. І вони ожили і царювали з Христом тисячу років. 5 А решта мертвих не ожила, поки скінчиться тисяча років. Це – воскресіння перше. 6 Блаженний і святий, хто одержує часть у воскресінні першому: над такими друга смерть не має влади, але будуть священиками Бога і Христа і царюватимуть з ним тисячу років. 7 А коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї, 8 і вийде зваблювати народи, що на чотирьох кутах землі, – Гога і Магога, збирати їх на війну, яких число – мов пісок моря. 9 І виступили на широчину землі і оточили табір святих і місто улюблене; і впав огонь від Бога з неба, і пожер їх; 10 а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де – і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні. 11 Потім бачив я престол великий білий і того, хто сидить на ньому, що від обличчя його втекли земля і небо, і не знайшлося місця їм. 12 Бачив я і мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом, і книги порозкривано; і інша книга розкрита, що є книга життя; і суджені були мертві – з написаного в книгах, по ділах своїх. 13 Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його. 14 І смерть і ад повержено в озеро вогню. Це є смерть друга, озеро вогню. 15 А якщо кого не знайдено в книзі життя записаного, вкинуто в озеро вогню.

21. Нове небо й земля нова 1-8; новий Єрусалим 9-27

1 Побачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули, і моря вже немає. 2 І побачив я місто святе, Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого. 3 Почув я від престола голос великий, що говорив: «От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними, 4 і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло.» 5 І сказав той, хто сидить на престолі: «От, нове творю все»; і говорить: «Напиши, бо ці слова вірні і правдиві.» 6 І сказав мені: «Сталося. Я – Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя. 7 Переможний унаслідує це, і буду йому Богом, і він буде мені сином.

8 Боязливих же і безвірних, і мерзких, і убивників, і розпусних, і чарівників, і ідолопоклонників, і всіх лжеців – пай їхній в озері, що горить огнем і сіркою; то смерть друга.» 9 І прийшов один із семи ангелів, що мали сім чаш, повних сімома карами останніми, і говорив зо мною, кажучи: «Підійди, я покажу тобі жінку – наречену Агнця.» 10 І переніс мене в дусі на гору велику, на високу, і показав мені місто святе Єрусалим, що сходив з неба від Бога, 11 опромінений славою Божою. Сіяння його схоже на камінь найкоштовніший, як на камінь яспис криштальноясний. 12 Він мав стіну велику і високу, мав дванадцять брам, і при брамах дванадцять ангелів, і імена написані, які є дванадцяти колін синів Ізраїля. 13 На сході три брами, і на півночі три брами, і на півдні три брами, і на заході три брами. 14 Стіна міста мала дванадцять підвалин і на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця. 15 А хто говорив зо мною, мав міру – тростину золоту, щоб зміряти місто і брами його, і стіни його. 16 Місто чотирикутне лежить, і довжина його така ж сама, як і ширина. І зміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його однакові. 17 І зміряв він стіну його: сто сорок чотири лікті, мірою чоловіка, що є і ангелова. 18 А побудова стіни його – яспис, і місто – золото чисте, схоже на скло чисте. 19 Підвалини стіни міста всяким камінням коштовним оздоблені: підвалина перша – яспис, друга – сапфір, третя – халцедон, четверта – смарагд, 20 п’ята – сардонікс, шоста – сардіон, сьома – хризоліт, восьма – берил, дев’ята – топаз, десята – хризопрас, одинадцята – якинт, дванадцята – аметист. 21 І дванадцять брам – дванадцять перлин: по кожній одній з брам було з однієї перлини; а вулиці міста – золото чисте, мов скло прозорчасте. 22 А храму не бачив я у ньому, бо Господь, Бог Вседержитель, є храм його, і Агнець. 23 Місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб вони світили йому: бо слава Божа освітила його, і світильник йогоАгнець. 24 Ходитимуть народи в світлі його, і царі землі принесуть славу і честь свою до нього. 25 Брами його не замикатимуться вдень, ночі ж там не буде. 26 І принесуть славу і честь народів до нього. 27 Не ввійде до нього ніщо нечисте і хто чинить мерзоту і лжу; але тільки ті, що записані в книзі життя в Агнця.

22. Небесне щастя праведних 1-5; вірність пророцтва 6-11; закінчення 12-21

1 І показав мені річку води життя, світлу, мов кришталь, що виходила від престола Бога й Агнця. 2 Посеред вулиці його і річки, по цей бік і по той бік – дерево життя, що приносить дванадцять плодів, на кожний місяць подає плід свій, і листки дерева – для оздоровлення народів. 3 І ніякого прокляття не буде більше. А престол Бога й Агнця там, і слуги його служитимуть йому, 4 і побачать обличчя його, і ім’я його – на чолах їхніх. 5 Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні. 6 І сказав мені: «Ці слова вірні і правдиві, і Господь, Бог духів пророків, послав ангела свого показати слугам своїм, що мусить скоро настати. 7 От, приходжу скоро. Блажен, хто додержує слів пророцтва книги цієї.» 8 І я, Йоан – той, хто бачив це і чув; і коли почув і побачив, упав поклонитися перед стопами ангела, що показав мені це. 9 Але він сказав мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх пророків і тих, що додержують слів книги цієї; Богу поклонися!» 10 І говорить мені: «Не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько. 11 Неправедний хай ще неправду чинить, і скверний нехай ще скверниться, і праведний ще творить правду, і святий ще освячується. 12 От, приходжу скоро, і відплата моя при мені, щоб віддати кожному, яка робота його. 13 Я – Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній. 14 Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами ввійти в місто. 15 Назовні – пси і чарівники, і розпусники і вбивці, і ідолопоклонники, і всі, що люблять і чинять лжу. 16 Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я – корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня. 17 І дух і наречена говорять: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром.» 18 Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані в книзі цій; 19 і якщо хто відніме від слів книги пророцтва цього, відніме Бог участь його від дерева життя та з міста святого, записаного в книзі цій. 20 Говорить, хто свідчить це: Так, приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе! 21 Благодать Господа Ісуса з усіма святими! Амінь.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!