Розділ «Тема 14. Містицизм як духовно-релігійний феномен. Давні містерії і таємні спілки»

Через весь ритуал проходить тема народження Мітри як Бога Сонця, який приніс себе в жертву заради людства, його смерті, воскресіння та спасіння душі перед всемогутнім Ормуздом. Жінки і хлопчики, які не досягли зрілості, не допускалися до цього Ордену.

Таким чином, багато інститутів виявили мітраїстську культуру. Сходи з сімома перекладинами є символом мітраїстської ініціації, тому масонський символ східців має мітраїстське походження. Символ ока трансформувався в Масонське Око, яке ніколи не закривається, не відпочиває і все бачить.

Гностицизм

Містерії Асар-Хапі

Почати слід з етимології слова, що дасть можливість висвітлити цікаві моменти: "сорос-апіс" або "сор-апіс" означають "склеп бика". Єгиптяни вклонялися домовині, яка мала людський вигляд.

Походження Асар-Хапі оповите завісою таємничості, бо його таємнича природа була відкрита лише для тих, хто сповідував культ Серапіса. Єгиптяни були переконані: "Як бог я такий, яким тобі здаюся, зіркові небеса - моя голова, мій тулуб - море, земля - це мої ноги, мої вуха - це повітря, промені сонця, діамантові стріли - це мої очі..." (Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. - М.: Изд-во "Эксмо"; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - С. 76).

Деякі дослідники, як, наприклад, Макробія, вважали, що Се-рапіс - це ім' я Сонця. В перекладі з єврейської "серапіс" або "сараф" - "сяяти", крім того, це слово має ще кілька значень - "Священний Бик", "Сонце в Бику", "Душа Осіріса", "Священна Змія", "Бик, який пішов шукати спокій". Серапіс - це бог, який міцно узурпував свій статус, став найвищим богом у грецькій та єгипетській релігіях аж до IV ст. християнської ери.

Давні єгиптяни вважали, що існує багато спільного між Осі-ріс-Апісом та Серапісом. Матеріальне тіло Природи було назване Апісом, душа, яка після смерті залишала тіло, була міцно скута, наче тенетами, формами фізичного життя та мала назву Сера-піс - сила, яка повинна навести лад у Всесвіті. Слід зазначити, що скільки б не існувало варіативних форм перекладу чи кількість зображень цього бога, є те, що не можна піддавати сумніву або заперечувати. Образ цього бога акумулював у собі більшість уявлень, гармонійно поєднавши чоловічу силу з жіночою грацією. Статуї Серапіса виготовлялися з міцного матеріалу та оздоблювалися дорогоцінним камінням.

Єгипетська таємна філософська школа розділилася на дві, які називалися Мала та Велика Містерії. Діяльність першої спрямовувалася на вшанування Ісіди, друга - проповідувала відданість Серапісу та Осірісу. До Великих Містерій допускалася дуже обмежена кількість осіб, що дозволяло зберігати таємниці містерій, крім того, участь у Великих Містеріях в основному брали жреці. Ініціації та ритуали проводилися в спеціальних приміщеннях - печерах та підземних лабіринтах, які повинні були символізувати ілюзорний характер нижчого світу, в якому людська душа блукає в пошуках істини, намагаючись з' єднатися з Безсмертним. При цьому містичному возз' єднанні мали бути присутніми Людина-Бик, Людина-Сонце (Серапіс), який виступав прототипом Христа.

Містерії Одіна