Розділ «Тема 14. Містицизм як духовно-релігійний феномен. Давні містерії і таємні спілки»

Орден друїдів шанувався за глибоке розуміння законів Природи. Друїди були добре обізнані в медицині, зналися на лікарських рослинах. Еліфас Леві стверджував, що друїди були жерцями та лікарями, які лікували магнетизмом і амулетами з їх флюїдами. Універсальними засобами були зміїні яйця та омела, оскільки вони притягують астральне світло. Святковість, з якою омела зрізалася, свідчить про те, що в народі укорінилася віра в її магнетичні властивості. Гриби, трюфелі, нарости на деревах та різноманітні види омел свідомо використовуються в медичній науці.

Омела вважається священною не лише тому, що є символом універсальної медицини або панацеєю, але й тому, що росте на дубі. Дуб у друїдів символізував Верховне Божество. У певну пору року, при певному розташуванні зірок, Сонця та Місяця головний друїд, знаходячись на дереві, священним ножем, зрізав омелу, загортав у спеціально приготовану білу тканину так, щоб не торкнутися землі, бо інакше вона передасть свої негативні вібрації. Одночасно під деревом приносили у жертву білого бика.

На жаль, друїди передавали своє таємне вчення усно спеціально підібраним та підготовленим для цього кандидатам. Школа друїдів була поділена на три частини, а їхнє таємне вчення було аналогічним містеріям, які були прихованими в алегоріях Блакитної Масонської Ложі.

Найнижчою з трьох частин вважалася школа оватів (овід). Це був почесний ступінь, який не вимагав спеціального очищення і ретельної підготовки. Овати одягалися в одяг зеленого кольору, який у Друїдів символізував їх обізнаність у медицині, астрономії, поезії, музиці. Сюди належали люди, які були добре обізнані у життєвих проблемах.

До другої школи належали барди (бейрди). Колір їхнього одягу був небесно-блакитним, що символізувало гармонію та істину. Крім того, на них покладалася розумова праця, бо їм треба було запам' ятати 20 тисяч віршів священної поезії друїдів.

Третя школа складалася власне з друїдів, які задовольняли релігійні потреби народу, колір їхнього одягу був білим і символізував чистоту.

Їхня Величність мала золотий скіпетр та вінок з дубового листя. Молоді члени Ордену були поголені та дуже просто одягнуті, на відміну від старіших, які мали довгі, розкішні бороди та золоті прикраси.

Еліфас Леві писав: "Друїди вели аскетичний спосіб життя, вивчали природничі науки, віддавали перевагу повній таємничості та приймали нових членів тільки після тривалого випробувального строку. Багато хто з них жив у помешканнях, які нагадували монастирі, об'єднувалися в групи аскетів... небагато з них були одружені,... усамітнювалися в печерах... , домівках із каміння. Тут вони молилися та розмірковували, виходячи лише для виконання релігійних ритуалів".

Друїди вірили в існування трьох світів та в можливість переселення з одного світу в інший. У найвищому світі переважало щастя, у найнижчому - нещастя, а середній - це існуючий світ. Переселення з одного світу в інший існувало для покарання та заохочення, а також очищення душі. Вони були переконані у тому, що в існуючому світі дуже тісно перепліталися добро і зло, а людина мала свободу і здатність обирати між ними. Програму друїдів можна сформулювати досить просто: "зібрати в одній душі властивості всіх речей, набути знання всіх істот і отримати владу над дияволом, маючи три види пізнання - природи кожної речі, причин та впливів. Є три речі, які постійно зменшуються, - темрява, брехня і смерть. І є три речі, які постійно збільшуються, - світло, життя та істина..." (Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розен-крейцеровской символической философии. - М.: Изд-во "Экс-мо"; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - С. 58).

Подібно до всіх інших містерій, вчення друїдів поділялося на дві частини. Найпростішій з них, моральному кодексу, навчали простий народ, а езотерична частина була доступна лише для освічених. Для того щоб кандидат мав змогу увійти до Ордену, він мав бути вихідцем із шляхетної родини, маючи при цьому високі моральні якості. Доки кандидат не піддався всіляким спокусам і випробуванням на силу характеру, йому не довіряли важливих таємниць. Друїди вчили народ тому, що душа має безсмертну сутність, вірили у здатність переселення її і, частково, воскресіння. Вчили також тому, що люди мають бути врятовані, але мало хто з них повернеться на землю після власної смерті, доки не позбавиться і не здолає в собі зло.

Таємні доктрини відкривалися в місцях, віддалених від людських поселень, після того, як кандидат давав клятву зберігати їх священну і недоторканну сутність.

Хрест і змія були для друїдів священними. Хрест виготовлявся з гілок дуба, символізуючи Найвище Божество, вірили в існування маленьких мешканців лісу - русалок, фей, гномів, яким приносили жертви у храмах. Храми друїдів мали різноманітні форми: яйце символізувало зародження життя на Землі, хрест був символом відродження, а храм у формі крил символізував політ Божественного Духа, змія - Бога Сонця. "Їхні головні божества зводилися в основному до двох фігур - чоловіка та жінки, великого Отця та Матері - Ху та Керидвен, аналогам Осіріса та Ісіди,

Вакха та Цербери, що символізували собою два принципи всього Буття..." (Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. - М.: Изд-во "Эксмо"; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - С. 60).

Ініціації друїдів - це особливий процес, в якому під іменем Бога Сонця, а отже, Верховного Бога Друїдів приховувалося Ху, якого було вбито, а потім після численних ритуалів та містичних перевтілень повернено до життя. Таким чином, кандидатів клали в домовину, символізуючи смерть свого Бога, потім її кидали у відкрите море, і ті, хто повертався звідти живий, автоматично проходив третій ступінь і отримував достатню кількість таємних істин, якими раніше не володів.

Культ Мітри

Культ Мітри досить швидко поширився внаслідок римських завоювань та роботи місіонерів. "Мітра" в перекладі означає "сонце", "повелитель Сонця". Як божество вона втілює в собі жіноче начало, а Всесвіт є її символом.

Згідно з персами, у світі існує два принципи. Перший має назву Ахурамазда (Ормузд), уособлював Духа Добра, від якого походять ангели та архангели. Він має одне око, і цим оком (місяцем, зірками, сонцем) бачить усе. Другий принцип має назву Аріман. Він повстав проти Ормузди через те, що той створив світ, не порадившись з ним. Аріман став Духом Зла і підкорив собі багато руйнівних духів, символізуючи принцип зла у Всесвіті, втіливши в собі нижчу природу людини. Він має десять тисяч очей, все бачить (символ ока пізніше розглядатиметься у масонському ракурсі). Тому в людині завжди будуть боротися два начала - добро і зло. Аріман та Ормузд мірятимуться силами.

Три тисячі років мудро керував Ормузд небесним світом і добром у ньому, створивши людину. Наступні три тисячі років він розумно керував людиною. Наступні три тисячі років панувала влада Арімана, що призвело до запеклої боротьби за душу людини. Останні три тисячі років ознаменували собою повернення Ормузда. До світу повернулося добро, а смерть і зло назавжди зникли, при цьому Мітра (Бог Розуму) виконував роль посередника між ними.

Отже, культ Мітри здійснювався у печерах. Джон Лунді спробував описати їх. Вони були відповідно прикрашені знаками зодіаку - Рака і Козерога. Зимове та літнє сонцестояння були в центрі уваги як ворота для душ, які сходяться в цей світ або сходяться до Бога. Рак був першими воротами, а Козерог - другими. Це були шляхи безсмертного проходження з неба на землю і з землі на небо.

Посвячення до ритуалів Мітри складалося з трьох важливих рівнів: самоочищення, посилення інтелектуальної потужності та контроль над тваринною природою. На першому етапі кандидату пропонувалася корона на гострому лезі меча, при цьому його посвячували до таємних сил Мітри. Корона символізувала духовну природу, яка має бути очищена перед тим, як він постане безпосередньо перед Мітрою. Мітра, в свою чергу, уособлювала душу кандидата, яка знаходиться між його власним духом, Ормуздом, Аріманом та тваринною природою. На другому рівні кандидату давався панцир розуму та чистоти, який допомагатиме йому битися із демонами похоті, пристрасті та виродження. Третій рівень давав дозвіл на ковпак, на якому були зображені знаки зодіаку та інші астрономічні символи. Після того, як посвята була завершена, кандидата вітали як посталого з мерців, і він ставав повноцінним членом Ордену, при цьому його називали "левом" і ставили на лобі єгипетський хрест. Тому досить часто Мітра був зображений з двома левиними головами.