Розділ «Тема 5. Іслам як світова релігія»

1. Соціально-історичні причини виникнення ісламу.

2. Коран і кораністика.

3. Мусульманська догматика і культова практика.

4. Мусульманська філософія. Поширення ісламу. Іслам в Україні.

1. Соціально-історичні причини виникнення ісламу

2. Коран і кораністика

Віровчення ісламу викладене у головній "священній книзі" мусульман - Корані. Зміст його нібито був переданий Мухаммеду самим Аллахом через ангела Джебраїла окремими одкровеннями, головним чином в Мецці і Медині в 610 та 632 роках. Основу Корану складають перші проповіді Мухаммеда. Повний текст (сухуф) був зібраний після його смерті, при халіфі Османі. Він складається із 114 глав (сур), які мають 6236 аятів (за різними варіантами підрахунку). Тексти Корану виголошують під час публічних і приватних молитов, державних і сімейних торжеств. Багато слів і виразів із нього увійшли в літературу та побутову мову мусульман незалежно від їхньої національності.

Вплив Корану на духовний і суспільний розвиток народів Сходу дає право на те, щоб віднести його до найцінніших здобутків культурного поступу людства.

Коран разюче відрізняється від старозаповітних та євангельських текстів. Це не цілісний літературний твір з єдиною композиційною схемою, а тим більше не теологічний трактат з послідовним викладом системи віровчення. Він народжувався стихійно, віддзеркалюючи вир життя суспільства на зламі епох, а тому не мав будь-якого плану. У ньому зібрані виступи, проповіді, "пророчі одкровення", повчальні історико-релігійні оповіді про долю стародавніх народів і посланих до них пророків, містить притчі й заклинання, етико-правові та обрядові приписи, які регулюють сімейні, майнові, правові та інші суспільні відносини. Усе це було проголошено в різний час, перед різними аудиторіями, з приводу конкретних обставин, мало зв'язок з різними подіями або ж народжувалося через якісь суто внутрішні причини.

Крім релігійно-філософського, законодавчого та історико-культурного, цікавим є і літературний аспект вивчення Корану. Це найдавніша пам'ятка прози арабською мовою, яка завдяки художнім засобам відобразила етапи еволюції особистості Мухаммеда, його утвердження як віровчителя і людини нової епохи. Сприйнятий як слово Аллаха, Коран став джерелом формування єдиної літературної мови арабських народів.

Як святе письмо мусульман, Коран відіграє важливу роль у житті сучасних мусульманських держав. Якщо Коран - це святе письмо, то святим переказом ісламу є Суна - збірка переказів (хадисів). Вона вміщує епізоди із життя Мухаммеда як зразок для наслідування всьому мусульманському світові. В ісламі принцип монотеїзму проведений більш послідовно, ніж в інших релігіях. Тому першим догматом віровчення ісламу є віра в єдиного бога Алла (Аллах, утворивши все існуюче, є вищим і всемогутнім, мудрим, милостивим верховним суддею, поруч з ним немає інших богів, Аллаху покірні всі явища природи, люди, ангели і демони). Другий догмат ісламу - віра в ангелів, які виконують веління Аллаха - оберігають рай та пекло. Третій догмат - віра в те, що Коран є священною книгою мусульман. Четвертий догмат - віра у пророків та посланництво Мухаммеда. П' ятий догмат - віра в кінець світу та загробне життя. Шостий догмат - визнання зумовленості долі людини Богом. Сьомий догмат ісламу - це віра у воскресіння після смерті.

В ісламі є дві основні течії - суннізм і шиїзм. Шиїтська система віровчення, розроблена в ХП-ХШ ст., визнає тільки п'ять догматів: 1) Таухід - єдинобожжя; 2) Адль - справедливість; 3) Нубуваат - пророцтво; 4) Імамот - влада імамів; 5) Кія-мат - воскресіння мертвих.

3. Мусульманська догматика і культова практика

4. Мусульманська філософія. Поширення ісламу. Іслам в Україні

В Україні іслам поширений переважно в автономній республіці Крим. Мусульмани Криму належать до сунітського напряму. В 1242 році татаро-монголи завоювали півострів: Крим увійшов до складу Золотої Орди. У XV ст. у зв'язку з її розпадом виникло Кримське ханство, яке з 1457 року входить до складу Османської імперії. На чолі мусульманського духовенства Кримського ханства стояв муфтій, який як вища духовна особа, був другим після халіфа - турецького султана. Всім життям релігійної громади керував імам. У XVIII ст. тільки в Бахчисараї налічувалося 32 мечеті. Відкривались мектеби і медресе. У 60-х роках XIX ст. в Криму було 23 медресе і 131 мектеб (школа початкової освіти). У 1774 році, після війни Росії з Туреччиною, Кримське ханство отримало самостійність, але у 1783 році знову її втратило: Крим був приєднаний до Російської імперії, яка утискувала татар, що сповідували іслам, не лише економічно, а й духовно. У другій половині XIX ст. Крим залишила 161 тис. татар.

У 1917 році татари становили лише 36,6% сільського і 11,3% міського населення Криму. Зазнавало утисків татарське населення півострова і за часів Радянського Союзу. У травні 1944 року з Криму було виселено 188 626 татар. Нині йде процес їх повернення та відродження мусульманських релігійних громад.

В Україні на початок 2005 року діяло 472 мусульманські громади, більшість яких знаходиться в Криму. Мусульманські громади діють в структурі трьох самостійних центрів: у Києві - Духовне управління мусульман України (ДУМУ), в Донецьку - Духовний центр мусульман України (ДЦМУ), в Сімферополі - Духовне управління мусульман Криму (ДУМК).

Мусульманська філософія являє собою систему релігійно-світоглядної орієнтації та методів обґрунтування віровчення ісламу, яка розгорталася і функціонує в жорстких віроповчальних рамках. Основи релігійного вчення ісламу були закладені арабським релігійним і політичним діячем Мухаммедом, який проголошений мусульманами великим пророком і посланцем Бога. Основну частину догматики свого вчення, зокрема ідею страшного суду та потойбічного життя, окремі моральні принципи тощо, Мухаммед запозичив з Біблії. Недарма деякі історики релігії розглядають іслам як спрощену версію християнства з яскраво вираженим монотеїзмом. Мусульманський монотеїзм тісно пов'язаний з ученням про визначення, яке виключає будь-яку можливість вільного вибору і є основою фаталізму.

Філософське проблемне поле ісламу спочатку було обмежене морально-етичними повчаннями і яскраво вираженими соціально-політичними принципами устрою - правовими аспектами життя перших мусульманських громад. Це зробило нову релігію надто уразливою, а її соціальні і політичні норми та принципи виявилися майже застиглими. Деякі з них почали застарівати ще з часів перших халіфів. Необхідність переглянути ісламські норми детермінувала виникнення різноманітних течій у мусульманстві. І хоча зовні це виглядало як суто релігійне явище, насправді в його основі лежали соціально-політичні процеси.