Рис. 1.2. Види конфліктних ситуацій (К. Lewin, 1931; С. Hovland, R. Sears, 1938)
H. Міллер пов'язав ідею Левіна з гіпотезою про градієнт цілі та сформулював шість гіпотез щодо внутрішнього конфлікту:
• 1. Тенденція прагнення тим сильніша, чим ближча відстань до цілі (градієнт прагнення).
• 2. Тенденція уникання тим сильніша, чим ближча відстань до стимулу, що викликає побоювання (градієнт уникання).
• 3. Градієнт уникання зростає швидше за градієнт прагнення.
• 4. У конфлікті між двома несумісними реакціями перемагає сильніша.
• 5. Висота градієнта прагнення або уникання залежить від сили потягу, на якому ґрунтуються той та інший.
• 6. Зміцнення тенденції реагування зростає разом з кількістю підкріплень, доки не досягається максимальне плато научіння [194, с. 148].
Рис. 1.3 ілюструє перші чотири гіпотези. В точці X суб'єкт вагається між прагненням і униканням. Коли відстань до цілі стає меншою за X, тенденція уникання стає сильнішою, ніж тенденція прагнення.
[ілюстрація: Градієнти тенденцій прагнення та уникання при наближенні до цілі, яка має водночас позитивну й негативну валентність]
Рис. 1.3. Градієнти тенденцій прагнення та уникання при наближенні до цілі, яка має водночас позитивну й негативну валентність (X. Хекхаузен, 1986)
Змістом досліджуваних К. Левіном та Н. Міллером конфліктів є боротьба мотивів. Зіткнення несумісних уявлень описується в теорії когнітивного дисонансу Леона Фестингера (1919-1989). Згідно з нею дисонанс виникає, коли в індивіда одночасно є два когнітивні елементи (ідеї, переконання, думки), що не сумісні між собою: "Два елементи, що розглядаються ізольовано, перебувають у відносинах дисонансу, якщо заперечення одного елемента випливає з іншого" [185, с. 102]. Величина дисонансу залежить від значущості цих елементів для людини [185, с. 103]. Існування дисонансу призводить до дії, спрямованої на його зменшення. Якщо подолання дисонансу людина переживає як складну психологічну проблему, - маємо внутрішній конфлікт особистості.
Ще одним видом конфліктів, з якими стикається особистість, є рольові конфлікти, що їх у психодрамі поділяють на інтрарольові (внутрішні конфлікти між компонентами чи різновидами однієї й тої самої ролі однієї людини), інтеррольові (внутрішні конфлікти між різними ролями однієї людини, що суперечать одна одній), інтраперсональні (внутрішні конфлікти, що ґрунтуються на суперечливому рольовому досвіді людини і проявляються в труднощах становлення її рольової поведінки) та інтерперсональні (зовнішні конфлікти, що ґрунтуються на суперечностях між дивергентними ролями партнерів по спілкуванню).
ТИПОЛОГІЯ Й ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи конфліктології» автора Гірник А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологія та психотерапія внутрішньо-особистісних і міжособистісних конфліктів“ на сторінці 2. Приємного читання.
