Мислення

Логопсихологія

У процесі виконання таких вправ у дітей з порушенням мовлення можуть виникати труднощі щодо визначення різних ознак узагальнювальних об'єктів унаслідок недосконалого аналізу, який зменшує кількість об'єктів, що потрібно вводити у процес узагальнення та обмежує кількість ознак конкретного об'єкта.

Визначення загальних ознак узагальнювальних об'єктів (також охоплює систему операцій на абстрагування), може бути малодоступним у зв'язку з: відставанням у розвитку первинного узагальнення або поняття, що охоплює предмети, між якими є ці зв'язки; поверховим уявленням про конкретні предмети; недостатнім розумінням їхньої понятійної сутності; тяжінням до вирізнення утилітарної або функціональної ознаки; домінуванням ізолюючої абстракції; неспроможністю абстрагуватися від певних стереотипних уявлень; інертністю мислення.

Попередження та усунення таких труднощів відбувається шляхом виконання вправ, пов'язаних із віднесенням видової ознаки предмета до родового поняття, усвідомлення понятійного слова-терміна.

У процесі виконання вправ на узагальнення діти навчаються вирізняти ознаки, що характеризують певний об'єкт (на зразок тих, що використовуються як пропедевтичні для формування порівняння).

Наприклад, потрібно відгадати, про який предмет йдеться: білий, солодкий, твердий; жовтий, продовгуватий, кислий; назвати ознаки літа, осені, зими, весни.

Такі вправи — це підґрунтя для усвідомлення внутрішньої сутності об'єкта, який визначає загальну істотну ознаку, властиву для групи об'єктів. Потрібно, щоб діти зрозуміли, як виділяти цю ознаку за допомогою запитань. Наприклад: "З чого зроблені ці предмети? Який предмет не підходить і чому?

Важливим моментом у процесі підготовки до узагальнення є розвиток уміння порівнювати предмети між собою, зіставляти суттєві ознаки окремого предмета і відповідного родового поняття. Систематичне виконання вправ на порівняння сприяє виробленню вміння абстрагуватися від наявного стереотипу, потім — переносити його на узагальнення. Корекційний розвиток узагальнення у дітей з порушенням мовлення потребує застосування достатньої кількості вправ, пов'язаних із віднесенням видової ознаки предмета до родового поняття; усвідомлення понятійного слова-терміна. Зважаючи на недосконале сприймання у деяких дітей цієї категорії, спочатку у вправах обмежують кількість об'єктів, котрі вводяться у процес узагальнення.

Структура корекційних вправ, спрямованих на формування розумової дії класифікації, має такий вигляд:

• 1. Визначити, для чого потрібна класифікація, її мсту.

• 2. З'ясувати відмінні ознаки об'єктів, що потрібно класифікувати.

• 3. Порівняти об'єкти за загальними та відмінними ознаками (виконання цієї операції включає в себе систему операцій розумової дії, порівняння) відповідно до окресленої мети.

• 4. Визначити лінії або підставу для класифікації згідно з метою, встановлюючи загальні й відмінні ознаки та називаючи їх.

• 5. Розподілити об'єкти за визначеними лініями або підставою.

• 6. Назвати кожну виокремлену групу об'єктів.

• 7. Зробити висновок про те, що поділ об'єктів за певною підставою і поєднання їх у групи здійснено відповідно до поставленої мети.

Виконання зазначених вище операцій під час класифікації пов'язане з процесами аналізу, порівняння, узагальнення, тому ефективність корекційних вправ залежатиме від рівня сформованості останніх. Водночас, добираючи завдання для класифікації, потрібно пам'ятати, що:

• у процесі однієї класифікації можна застосовувати лише одну ознаку, за якою певні об'єкти поділяються на групи або класи;

• об'єкти класифікації мають взаємно виключати один одного;

• усі запропоновані об'єкти, після класифікації мають належати до відповідного класу;

• поділ на класи під час класифікації мас' бути неперервним, тобто потрібно розглядати найближчий підклас, а пе "перескакувати" на віддалений, інакше не всі об'єкти будуть класифіковані, й дія здійснюватиметься неправильно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мислення“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ

  • Закономірності нормального психічного розвитку і патології

  • Сутність феномену порушеного розвитку

  • Структура ушкодженого розвитку

  • Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛОГОПСИХОЛОГІЇ

  • Концептуальні основи логопсихології

  • Основні принципи логопсихології

  • Принцип розвитку

  • Зв'язок логопсихології з іншими науками

  • Розділ 3. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ

  • Систематика порушень мовленнєвого розвитку

  • Основні форми і види мовленнєвих порушень

  • Сучасні класифікації мовленнєвих порушень

  • Порушення структурно-есмантичпого (внутрішнього) оформлення висловлювання

  • Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Пам'ять

  • Мислення
  • Особливості розвитку мовлення і мислення у дітей з вадами мовлення

  • Розділ 5. ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ

  • Вольова дія

  • Особистість дошкільника з порушенням мовлення

  • Ігрова діяльність дошкільника з порушенням мовлення

  • Розділ 6. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

  • Методи психолого-педагогічної діагностики, що використовуються в логопсихології

  • Анкетування. Інтерв'ювання

  • Вивчення історії розвитку дитини — психологічний анамнез

  • Вимоги до методів психолого-педагогічної діагностики розвитку осіб з вадами мовлення

  • Вимоги до спеціаліста-непсихолога

  • Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Історія розвитку психологічної допомоги дітям із порушеннями в розвитку

  • Основні принципи психологічної корекції

  • Прийоми і методи психокорекційної роботи

  • Психологічний супровід

  • Основні напрями психологічної допомоги дітям із проблемами у розвитку

  • КОРОТКИЙ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ