Мислення

Логопсихологія

• 6. Робиться висновок про подібність і відмінність таких об'єктів.

Під час розроблення цих вправ варто пам'ятати, що труднощі засвоєння дії порівняння у дітей з порушенням мовлення можуть бути пов'язані з невмінням диференціювати значення слів "подібні"' й "відрізняються", неправильним розуміння значення "подібні". Часто виникають проблеми, якщо потрібно виділити ознаки, зумовлені недосконалим аналізом, що характеризується малим обсягом, недостатньою диференціацією, браком цілеспрямованості та системності.

У процесі вирізнення ознак на рівні уявлень перешкодою є обмежені знання про конкретні предмети навколишньої дійсності як наслідок недосконалого аналізу. Під час визначення основи для порівняння (однієї з суттєвих ознак) можуть виникати труднощі, спричинені відставанням у розвитку первинного узагальнення або поняття, що охоплює предмети, між якими є ці зв'язки.

Усунення таких недоліків відбувається шляхом уведення у завдання об'єктів, що мають смислове навантаження, їх функція полягає в тому, аби допомогти дитині зрозуміти сутність об'єктів, що зіставляються, оскільки одна з причин, яка зумовлює поелементний аналіз, полягає в нерозумінні змісту об'єкта.

На початку вивчення найелементарніших понять вправи на порівняння виконують пропедевтичну функцію. На основі зрозумілого дітям матеріалу потрібно пояснити їм, що означає порівняти, тобто визначити подібне й відмінне в об'єктах, явищах. Важливою основою для формування порівняння є розвиток уміння аналізувати об'єкти. У процесі такої роботи важливо навчити дітей вирізняти ознаки, характерні для конкретних об'єктів (форму, величину, колір, розміщення та ін). Спочатку, розповідаючи про об'єкт, діти спираються на план опису, що сприяє формуванню планомірності виконання розумової дії, а також різноаспектного системного аналізу та синтезу. Наприклад, можна запропонувати дітям таке завдання: розглянути живу рослину або її малюнок та розповісти про неї за таким планом: розмір, колір, розміщення і форма листу, плодів, стебла. Дітям рекомендується намалювати ту частину рослини, яку їм подобається споживати, розповісти про неї (розміщення її на рослині, колір, форма, розмір, смак). Такі завдання виконують пропедевтичну функцію цілеспрямованого корекційного розвитку дії порівняння.

Структура корекційних вправ, спрямованих на формування розумової ДІЇ абстрагування, полягає в таких завданнях:

• 1. Визначити мету абстрагування.

• 2. З'ясувати різні властивості об'єкта.

• 3. Виокремити ті ознаки, що мають вирізнятися відповідно до поставленої мети.

• 4. Визначити ті характеристики, від яких потрібно абстрагуватися (згідно з метою).

• 5. З'ясувати відмінні властивості в інших об'єктах.

• 6. Назвати відокремлені властивості у загальному вигляді.

У дітей з порушенням мовлення під час виконання таких вправ може виникати низка труднощів у зв'язку із недосконалим (або й несформованим) умінням виявляти та диференціювати зовнішні суттєві ознаки від несуттєвих, вирізняти спільні ознаки в групі предметів, неповною мірою або й зовсім не виокремлювати ті властивості, що мають визначатися відповідно до поставленої мсти.

Особливу увагу потрібно звертати на дітей зі зниженою паучуваністю, в яких виконання операцій, пов'язаних із відокремленням ознак (згідно з поставленою метою), ускладнюється особливою інертністю, ригідністю мислення.

Структура корекційних вправ, спрямованих на формування розумової дії узагальнення, представлена таким чином:

• 1. Визначається, для чого потрібно узагальнення, яка його мета.

• 2. З'ясовуються різні ознаки узагальнювальних об'єктів.

• 3. Вирізняються загальні ознаки узагальнювальних об'єктів.

• 4. Визначається міра значущості виокремлених загальних ознак відповідно до поставленої мети.

• 5. Робиться висновок про спільність об'єктів або можливість уведення цього об'єкта в систему об'єктів, подібних за суттєвою ознакою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мислення“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ

  • Закономірності нормального психічного розвитку і патології

  • Сутність феномену порушеного розвитку

  • Структура ушкодженого розвитку

  • Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛОГОПСИХОЛОГІЇ

  • Концептуальні основи логопсихології

  • Основні принципи логопсихології

  • Принцип розвитку

  • Зв'язок логопсихології з іншими науками

  • Розділ 3. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ

  • Систематика порушень мовленнєвого розвитку

  • Основні форми і види мовленнєвих порушень

  • Сучасні класифікації мовленнєвих порушень

  • Порушення структурно-есмантичпого (внутрішнього) оформлення висловлювання

  • Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Пам'ять

  • Мислення
  • Особливості розвитку мовлення і мислення у дітей з вадами мовлення

  • Розділ 5. ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ

  • Вольова дія

  • Особистість дошкільника з порушенням мовлення

  • Ігрова діяльність дошкільника з порушенням мовлення

  • Розділ 6. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

  • Методи психолого-педагогічної діагностики, що використовуються в логопсихології

  • Анкетування. Інтерв'ювання

  • Вивчення історії розвитку дитини — психологічний анамнез

  • Вимоги до методів психолого-педагогічної діагностики розвитку осіб з вадами мовлення

  • Вимоги до спеціаліста-непсихолога

  • Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Історія розвитку психологічної допомоги дітям із порушеннями в розвитку

  • Основні принципи психологічної корекції

  • Прийоми і методи психокорекційної роботи

  • Психологічний супровід

  • Основні напрями психологічної допомоги дітям із проблемами у розвитку

  • КОРОТКИЙ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ