• відтворюються в пам'яті суттєві ознаки родового поняття, до якого належить цей об'єкт;
• за допомогою порівняння встановлюються тотожні суттєві ознаки одиничного об'єкта та загального поняття, несуттєві ознаки залишаються поза увагою;
• шляхом дедуктивного міркування одиничний об'єкт класифікується за відповідним загальним.
Усі чотири аспекти класифікації в мисленнєвій діяльності здійснюються одночасно.
Особливості класифікації дошкільників з порушенням мовлення досліджувала Л. Андрусишииа. Було з'ясовано, що ця категорія дітей за кількісними та якісними показниками значно поступається дошкільникам із нормальним розвитком. Самостійно класифікувати предмети можуть 81,3% дітей із нормальним розвитком мовлення і 42,9 % дітей з порушенням мовлення. Класифікація дітей з порушенням мовлення відрізняється поліморфністю образних принципів узагальнення, унаслідок чого кількість угрупувань сягає 8—9. Діти з нормальним розвитком мовлення, які помилково виконують завдання, найчастіше утворюють не більше 5—6 груп.
Дошкільники з порушенням мовлення класифікують представлені об'єкти за такими ознаками:
• видовими. У такому разі спостерігається поділ родової групи на підгрупи з видовими характеристиками. Наприклад, група "одяг" поділяється на "літній" та "зимовий одяг";
• способом пересування: "Човен і сом плавають", "Літак, сова і метелик літають";
• формою: "Тулуб у риби схожий на човен", "Шкарпетка і коза разом, тому що у кози тулуб схожий на шкарпетку".
• кольором: "Тролейбус і груша жовтого кольору", "Шуба і сом чорні";
• подібністю зовнішніх ознак: "Літак і риба з хвостами", "У метелика і кози ? ріжки";
• ситуативним об'єднанням предметів: "Сова несе яйця та їсть метеликів", "Риба також їжа, тільки її ще потрібно підсмажити".
Для порівняння: дошкільники масового дитячого садка лише іноді класифікують предмети за кольором, формою і родовими ознаками.
У деяких дітей з порушенням мовлення збільшення кількості угрупувань відбувається у зв'язку з переходом із одного принципу класифікації на інший, унаслідок чого попередні формування зникають й утворюються нові. За даними І. Баскакової, нездатність утримувати попередньо обрані принципи класифікації, "зісковзування" на інші предметні характеристики — це показник недостатньої стійкості уваги, що зумовлює труднощі процесу цілеспрямованої мисленнєвої діяльності й, насамперед, операційного компонента.
В окремих випадках діти з порушенням мовлення класифікують лише за однією або двома ознаками. Наприклад, за формою, кольором або величиною. Вони не зважають, що ці властивості є у предметах фрагментарно, а іноді їх і зовсім немає. Наприклад, дитина, яка згрупувала всі предмети за кольором, аргументувала вибір так: "У тролейбуса фари жовтого кольору і квіточка в огірка також жовта. Сукня і літак разом, тому що сукня синя і небо біля літака синє".
Більшість дітей із порушенням мовлення, здавалося б, правильно здійснює класифікацію, однак, пояснюючи свій вибір, вказує на другорядні, несуттєві характеристики. Наприклад, групу "транспорт" вони формують за матеріалом, з якого він вироблявся, групу "тварини" — тому що "у них є очі".
У процесі класифікації дітям пропонували дати понятійне визначення кожній виокремленій групі. Повне та точне знання родових термінів виявили у 76,5 % дітей із нормальним мовленнєвим розвитком і лише у 28,6 % із порушенням мовлення. Для цих дітей властиві такі відповіді:
• позначення родовим терміном окремих груп;
• заміна категоріального поняття функціональним визначенням, наприклад, "це їдять", "це одягають" тощо;
• заміна родового поняття узагальнювальною назвою одного або кількох елементів групи, наприклад, замість поняття "продукти" вживають "фрукти" або "овочі та фрукти";
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мислення“ на сторінці 6. Приємного читання.
