Мислення

Логопсихологія

• відтворюються в пам'яті суттєві ознаки родового поняття, до якого належить цей об'єкт;

• за допомогою порівняння встановлюються тотожні суттєві ознаки одиничного об'єкта та загального поняття, несуттєві ознаки залишаються поза увагою;

• шляхом дедуктивного міркування одиничний об'єкт класифікується за відповідним загальним.

Усі чотири аспекти класифікації в мисленнєвій діяльності здійснюються одночасно.

Особливості класифікації дошкільників з порушенням мовлення досліджувала Л. Андрусишииа. Було з'ясовано, що ця категорія дітей за кількісними та якісними показниками значно поступається дошкільникам із нормальним розвитком. Самостійно класифікувати предмети можуть 81,3% дітей із нормальним розвитком мовлення і 42,9 % дітей з порушенням мовлення. Класифікація дітей з порушенням мовлення відрізняється поліморфністю образних принципів узагальнення, унаслідок чого кількість угрупувань сягає 8—9. Діти з нормальним розвитком мовлення, які помилково виконують завдання, найчастіше утворюють не більше 5—6 груп.

Дошкільники з порушенням мовлення класифікують представлені об'єкти за такими ознаками:

• видовими. У такому разі спостерігається поділ родової групи на підгрупи з видовими характеристиками. Наприклад, група "одяг" поділяється на "літній" та "зимовий одяг";

• способом пересування: "Човен і сом плавають", "Літак, сова і метелик літають";

• формою: "Тулуб у риби схожий на човен", "Шкарпетка і коза разом, тому що у кози тулуб схожий на шкарпетку".

• кольором: "Тролейбус і груша жовтого кольору", "Шуба і сом чорні";

• подібністю зовнішніх ознак: "Літак і риба з хвостами", "У метелика і кози ? ріжки";

• ситуативним об'єднанням предметів: "Сова несе яйця та їсть метеликів", "Риба також їжа, тільки її ще потрібно підсмажити".

Для порівняння: дошкільники масового дитячого садка лише іноді класифікують предмети за кольором, формою і родовими ознаками.

У деяких дітей з порушенням мовлення збільшення кількості угрупувань відбувається у зв'язку з переходом із одного принципу класифікації на інший, унаслідок чого попередні формування зникають й утворюються нові. За даними І. Баскакової, нездатність утримувати попередньо обрані принципи класифікації, "зісковзування" на інші предметні характеристики — це показник недостатньої стійкості уваги, що зумовлює труднощі процесу цілеспрямованої мисленнєвої діяльності й, насамперед, операційного компонента.

В окремих випадках діти з порушенням мовлення класифікують лише за однією або двома ознаками. Наприклад, за формою, кольором або величиною. Вони не зважають, що ці властивості є у предметах фрагментарно, а іноді їх і зовсім немає. Наприклад, дитина, яка згрупувала всі предмети за кольором, аргументувала вибір так: "У тролейбуса фари жовтого кольору і квіточка в огірка також жовта. Сукня і літак разом, тому що сукня синя і небо біля літака синє".

Більшість дітей із порушенням мовлення, здавалося б, правильно здійснює класифікацію, однак, пояснюючи свій вибір, вказує на другорядні, несуттєві характеристики. Наприклад, групу "транспорт" вони формують за матеріалом, з якого він вироблявся, групу "тварини" — тому що "у них є очі".

У процесі класифікації дітям пропонували дати понятійне визначення кожній виокремленій групі. Повне та точне знання родових термінів виявили у 76,5 % дітей із нормальним мовленнєвим розвитком і лише у 28,6 % із порушенням мовлення. Для цих дітей властиві такі відповіді:

• позначення родовим терміном окремих груп;

• заміна категоріального поняття функціональним визначенням, наприклад, "це їдять", "це одягають" тощо;

• заміна родового поняття узагальнювальною назвою одного або кількох елементів групи, наприклад, замість поняття "продукти" вживають "фрукти" або "овочі та фрукти";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мислення“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ

  • Закономірності нормального психічного розвитку і патології

  • Сутність феномену порушеного розвитку

  • Структура ушкодженого розвитку

  • Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛОГОПСИХОЛОГІЇ

  • Концептуальні основи логопсихології

  • Основні принципи логопсихології

  • Принцип розвитку

  • Зв'язок логопсихології з іншими науками

  • Розділ 3. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ

  • Систематика порушень мовленнєвого розвитку

  • Основні форми і види мовленнєвих порушень

  • Сучасні класифікації мовленнєвих порушень

  • Порушення структурно-есмантичпого (внутрішнього) оформлення висловлювання

  • Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Пам'ять

  • Мислення
  • Особливості розвитку мовлення і мислення у дітей з вадами мовлення

  • Розділ 5. ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ

  • Вольова дія

  • Особистість дошкільника з порушенням мовлення

  • Ігрова діяльність дошкільника з порушенням мовлення

  • Розділ 6. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

  • Методи психолого-педагогічної діагностики, що використовуються в логопсихології

  • Анкетування. Інтерв'ювання

  • Вивчення історії розвитку дитини — психологічний анамнез

  • Вимоги до методів психолого-педагогічної діагностики розвитку осіб з вадами мовлення

  • Вимоги до спеціаліста-непсихолога

  • Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

  • Історія розвитку психологічної допомоги дітям із порушеннями в розвитку

  • Основні принципи психологічної корекції

  • Прийоми і методи психокорекційної роботи

  • Психологічний супровід

  • Основні напрями психологічної допомоги дітям із проблемами у розвитку

  • КОРОТКИЙ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ