• 4. Мотиви заощаджень, орієнтованих на майбутні потреби родини й витрати, пов'язані зі здоров'ям і проведенням дозвілля (освіта, оздоровлення, спорт, відпочинок, лікування, допомога дітям).
• 5. Комбінація з ощадних орієнтацій третьої й четвертої груп, прагнення мати запас коштів , щоб витратити їх у міру необхідності.
• 6. Мотиви накопичувати й використати заощадження з інвестиційними цілями (для підприємницької діяльності, придбання акцій та інших цінних паперів, як джерело додаткового доходу).
Заощадження, що обслуговують останню групу мотивів, характеризуються більше високою еластичністю відносно інструментів інвестиційного регулювання; ті заощадження, що обслуговують третю, четверту й п'яту групи, досить чутливі до змін в інвестиційній сфері, а заощадження двох перших груп практично не реагують на інвестиційну політику. В останні роки схильність до заощадження стає усе більше вираженої, а в регіонах-донорах значній кількості родин (понад 30 %) властиві інвестиційні переваги у використанні заощаджень.
Однак в реаліях нашої держави схильність до заощаджень не веде до автоматичного росту інвестиційних ресурсів. Поки довіра населення до влади й фінансових інститутів не буде відновлено, населення схильне тримати значну частину заощаджень у наявній формі, оскільки розміщення держави і населення мають різновекторні наміри.
Мотиви праці й споживання. Стійким мотивом трудової діяльності людини є бажання одержати матеріальну винагороду за роботу. Отримана плата може витрачатися на найрізноманітніші речі, залежно від того, яка сама людина (споживання – винятково психологізований аспект економічної поведінки). Мета витрат може бути піднесеною й егоїстичною, але спонукальним мотивом завжди будуть гроші. Це створює передумови для того, щоб прагнення, схильності, мотиви або спонукальні сили людини, недоступні безпосередньому виміру, виміряти побічно, через зовнішні їхні прояви, що виступають у грошовій формі: сума грошей, заради якої людина готова виконувати виснажливу роботу; сума грошей, що людина готова віддати за річ або послугу, співвідносна із силою спонукальних сил, що штовхають на їхню втрату.
Мотивом трудової діяльності є також почуття насолоди самим процесом гарного виконання роботи, готовність принести себе в жертву заради родини, сусідів і своєї країни, проте найважливіша роль належить мотиву матеріальної винагороди за працю.
Одна із сучасних класифікацій мотивів праці включає три види спонукань працювати:
• спонукання громадського порядку (усвідомлення необхідності приносити користь суспільству, надавати допомогу іншим);
• одержання матеріальних благ для задоволення матеріальних і духовних потреб;
• задоволення потреби в самоактуалізації, самовираженні, самореалізації.
Описуючи мотивацію споживача, виділяють три основні потреби: прагнення до різноманітності, прагнення привернути до себе увагу й бажання визнання як такого.
Поведінкові особливості в кризових ситуаціях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мотиваційно-вольовий компонент економічної поведінки“ на сторінці 2. Приємного читання.
