Концептуальною основою відтворення трудового потенціалу є інтегрований підхід, згідно з яким уможливлюються процеси формування та розвитку трудової активності й інноваційного потенціалу працівників підприємств, їх розумових та інтелектуальних здібностей тощо. У цих процесах важливу роль відіграють елементи суспільного відтворення – інноваційні досягнення в освіті, науці, техніці, економіці тощо.
Отже, у відтворенні трудового потенціалу необхідним є: здійснення аналізу зайнятості, у тому числі продуктивної, а також трудової міграції, удосконалення системи показників, що визначають попит, пропозицію і кон'юнктуру ринку інноваційної праці; вивчення впливу діючих систем оплати праці на розвиток ринку праці; дослідження результатів і наслідків функціонування ринку праці; дослідження економічної активності й територіальної мобільності працівників тощо. За цих умов ринок трудового потенціалу розглядається як відносини між суб'єктами інноваційної праці у процесі трудової діяльності з метою задоволення потреб працівників, підприємств, галузей економіки й суспільства в цілому.
Зважаючи на те, що Україна володіє значним трудовим потенціалом, то перетворення його у людський капітал (тобто капіталізація трудового потенціалу) зумовлює необхідність залучення значних інвестицій. Йдеться про фінансові ресурси для створення правових, економічних, соціальних і організаційних засад щодо збереження, відтворення та розвитку трудового потенціалу. Це дасть змогу поліпшити природну базу формування трудового потенціалу; модернізувати освітню базу; підвищити рівень зайнятості населення, їхніх трудових доходів; знизити ризики втрати здоров'я і життя працівників підприємств; вдосконалити процедуру захисту прав і гарантій громадян у сфері соціально-трудових відносин. Одним із можливих механізмів стимулювання цих процесів є ефективна взаємодія держави і бізнесу, запровадження інноваційних систем управління персоналом підприємств.
Вдосконалення структур управління інноваційним процесом відбувається по-різному, зокрема за рахунок збільшення чисельності ланок управління по горизонталі за рахунок дроблення функцій підрозділів, створення програмно-цільових структур управління тощо.
Управління інноваційними процесами розвитку трудового потенціалу відбувається на стратегічному та оперативному рівнях. Орієнтація на інноваційний розвиток у довготерміновій перспективі потребує приді- лення особливої уваги управлінню людським потенціалом на стратегічному рівні, що передбачає аналіз глобальної економічної ситуації за довгостроковий період, прогнозування її можливих змін у майбутньому, пошук та реалізацію масштабних інноваційних проектів, що можуть забезпечити ефективну діяльність та стабільний економічний стан у тривалій перспективі. Стратегічне управління охоплює планування, організацію та стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій.
В управлінні інноваційною діяльністю використовують тринадцять наукових підходів, а саме системний, відтворюючий, комплексний, динамічний, маркетинговий, інтеграційний, нормативний, оптимізаційний, процесний, директивний, функціональний, поведінковий, ситуаційний.
Сучасні дослідження виявили доцільність додавання до цього переліку мотиваційного підходу, що передбачає використання різних груп мотивів (прибутковості, творчості, престижу, подолання внутрішніх проблем та задоволення соціальних проблем) як факторів генерації нововведень у механізмі управління.
Вітчизняним науковцем Ю. В. Колесником було розроблено та запропоновано до впровадження окремо концепцію креативного управління як таку, що найбільш відповідає інноваційному напрямку розвитку. В основу теорії креативного управління покладено новий погляд на інформаційні параметри об'єкта, що досліджується, пов'язаний із заміною символічного інформаційного опису такою інформацією, що характеризує дії, спрямовані на підтримання рішень, координацію та коригування дій управління. Тобто розглядається не знання саме по собі, а цілий процес створення знання організації, що призводить до створення умов для появлення інновацій.
Таке управління ураховує елементи творчості, креативності та оригінальності, які притаманні інноваційній діяльності, орієнтує на створення нової системи знань та навичок, а відповідна йому стратегія має загальну творчу спрямованість (рис. 3).
Питання впровадження креативного управління є досить новим та недостатньо дослідженим у сучасній вітчизняній науці.
Найважливішим для сучасного фінансового забезпечення інноваційного розвитку стає знаходження таких механізмів, які б якнайкраще відповідали і внутрішній логіці феномену інновацій, і різноманітності зовнішнього впливу.
Система управляючих дій інноваційним розвитком на ринку праці повинна включати пошук шляхів раціоналізації розподілу фінансових потоків та їх джерел між його окремими стадіями і суб'єктами.
З цією метою важливим є запровадження практики законодавчого встановлення пропорцій розподілу фінансових ресурсів між усіма складовими системи інноваційного розвитку; оптимізація таких співвідношень, оскільки пропорції, що склалися сьогодні в системі "освіта – наука – техніка – виробництво" та між її окремими елементами свідчать про нераціональність економічної стратегії держави у сфері забезпечення інноваційного розвитку; раціоналізація структури джерел фінансування стосовно окремих складових системи інноваційного розвитку, їх елементів та суб'єктів інноваційного ринку – новаторів, імітаторів.
Рис. 3. Концепція креативного управління інноваційними процесами
Високодинамічність факторів, які визначають постійний розвиток фінансових категорій, появу в кожному новому періоді своїх особливостей значною мірою зумовили втрату у процесі використання цих категорій конструктивної ролі їх сутнісних характеристик, а в деяких випадках взагалі призвели до підміни сутнісного підходу організаційним; посилення прагматичного підходу не повинно відбуватися за рахунок недооцінки фундаментальних якостей. Найбільш продуктивним методологічним ключем до практичного застосування окремих аспектів категоріального базису є пізнання їх внутрішнього наповнення, виділення базисних принципів, щоб на основі цього врахувати специфіку їх змісту стосовно реальної дійсності.
Фінансове забезпечення інноваційного розвитку на ринку праці в контексті і загальнотеоретичної, і практичної площини доцільно визначати цілісним процесом, що охоплює власне фінансове забезпечення, можливості нагромадження і відтворення фінансових ресурсів, а також його регулятивний потенціал. Зважаючи, що економічну основу фінансового забезпечення становлять фінансові ресурси, основні його проблеми вбачають у їх наявності. Незважаючи на поширеність такого підходу, в окремих аспектах він може бути визнаний обмеженим, оскільки висвітлює однобічну залежність між обсягами фінансових ресурсів та рівнем розвитку, коли фінансові потоки нібито консервуються у стані, що існує в конкретному часі та просторі. Разом з тим не можна ігнорувати внутрішні імпульси (часто зовні не передбачуваного руху) залежностей між обсягами фінансових ресурсів і можливостями розвитку.
Для комплексного відображення об'єктивної реальності зазначені переваги категорії "потенціал" – якісного показника, що характеризує функціонування економічної системи. Розуміння і поєднання в межах єдиної методологічної основи – категорії "фінансовий потенціал" наявних фінансових ресурсів (як своєї спожитої частки) та їх резервів (що можуть бути використані за певних умов), на відміну від обмеження розвитку категорією "фінансові ресурси" здатні інтегрувати глибинні економічні процеси, здійснити мобілізуючий вплив на розкриття джерел розвитку, виявити нові грані фінансових резервів, чітко окреслити перспективи розвитку, вказати на необхідність проведення тих чи інших заходів для реалізації генеруючої функції фінансового механізму. Це дозволяє забезпечити єдність та цілісність теоретичного задуму, аналітичних і емпіричних результатів дослідження.
Різні спеціалісти з питань стратегічного управління, згідно з особливостями власних концепцій, пропонують свої підходи щодо стратегічного управління інноваційною діяльністю. Спрощену схему порядку розроблення стратегії інноваційного розвитку трудового потенціалу представлено на рис. 4:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком“ на сторінці 2. Приємного читання.
