Тема 9. Фактори психологічного впливу на суб'єктів фондового та фінансового ринків

Економічна психологія

На фінансовому ринку постійно відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Передача фінансових ресурсів від одних суб'єктів ринку до інших відбувається через різні фінансові інструменти, які для інвесторів є фінансовими активами, а для тих, хто потребує інвестицій і виступає емітентом фінансових активів, є зобов'язаннями.

На фінансовому ринку здійснюється як пряме, так і непряме фінансування, яке передбачає участь фінансових посередників у процесах переміщення капіталів від одних учасників ринку до інших. При прямому фінансуванні інвестори беруть на себе істотну частину ризиків і зазнають значних витрат з оцінювання фінансових активів та їх емітентів. При непрямому фінансуванні визначальну роль в інвестиційному процесі відіграють фінансові посередники, які забезпечують переміщення коштів від кредиторів до позичальників та зменшують ризики і витрати, пов'язані з інвестуванням коштів. Саме непряме фінансування відіграє провідну роль на ринку запозичень, оскільки основним джерелом ресурсів для корпорацій та багатьох інших учасників ринку виступають кредитні ресурси, які надаються фінансовими посередниками – комерційними банками, а не інвесторами.

Структура Фінансового ринку. Основними суб'єктами ринку є інститути позафінансової сфери, держава, населення, професійні учасники ринку – фінансові інститути та інститути інфраструктури, а також іноземні учасники ринку.

Інститути позафінансової сфери – це юридичні особи, резиденти певної держави, які здійснюють виробництво різноманітних товарів та надають послуги, виключаючи фінансові. До інститутів позафінансової сфери належать промислові та сільськогосподарські підприємства, корпорації, установи, організації тощо. Разом з іноземними учасниками ринку вони або виступають інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фінансові активи.

Основним джерелом фінансування для нефінансових інститутів, зокрема корпорацій, є банківські кредити, інші види позичок, облігації та акції. Акції є важливим, але не основним джерелом фінансових ресурсів підприємницьких структур, якщо мати на увазі первинний ринок, на якому і відбувається залучення вільних фінансових ресурсів корпораціями.

Основою формування корпоративних ресурсів є фінансування за рахунок кредитів, яке належить до непрямого фінансування.

Корпорації з високим кредитним рейтингом залучають кошти як на внутрішньому, так і на зовнішньому фінансових ринках, надаючи перевагу ринку, де вартість капіталу менша. Вітчизняні підприємницькі структури мають обмежені можливості щодо залучення коштів на міжнародному ринку. На національному ринку вони виступають переважно як позичальники на кредитному ринку, а також емітенти акцій та векселів, не використовуючи з об'єктивних причин таке потужне джерело фінансування, як корпоративні облігації.

Населення виконує на ринку роль інвестора, придбаваючи ті чи інші цінні папери або запозичуючи кошти на кредитному ринку. У країнах з розвиненою ринковою економікою до 70 % населення вкладає кошти в різноманітні фінансові активи. Значна частина населення отримує довгострокові кредити на придбання житла та на інші цілі. В Україні тільки незначна частина населення провадить інвестуванням у цінні папери. Практично відсутнє також довгострокове кредитування населення банківськими установами, що є ознакою перехідного періоду з нестабільним та нерозвиненим фінансовим ринком.

Представниками фінансових інститутів, без яких неможливе функціонування фінансового ринку, є комерційні банки, кредитні спілки, інвестиційні банківські фірми, пенсійні фонди, страхові та інвестиційні компанії тощо. Основними видами діяльності фінансових інститутів на ринку є:

• придбання на ринку одних фінансових активів і перетворення їх на інші, які задовольняють певним вимогам (трансформація активів);

• торгівля фінансовими активами за свій рахунок;

• купівля-продаж фінансових активів від імені клієнтів;

• допомога у створенні й розміщенні на ринку нових фінансових активів;

• консультації учасникам ринку щодо інвестування;

• управління активами інших учасників ринку.

Фінансові інститути поділяють на дві основні категорії – депозитні та недепозитні. До депозитних інститутів належать комерційні банки, ощадні банки, ощадні та кредитні асоціації, кредитні спілки. (Джерела фінансових ресурсів та активи депозитних та недепозитних інститутів наведено в табл. 7).

Таблиця 7

Джерела фінансових ресурсів та активи фінансових інститутів

Фінансові інститутиДжерела фінансових ресурсівАктиви
Депозитні інститути
Комерційні банкиДепозитиКредити, цінні папери
Ощадні бакиДепозитиЗаставні
Ощадні та кредитні асоціаціїДепозитиЗаставні
Кредитні спілкиДепозитиСпоживчі кредити
Недепозитні інститути
Страхові компаніїСтрахові внескиЦінні папери
Інвестиційні компаніїАкції, інвестиційні сертифікатиЦінні папери
Пенсійні фондиВнески учасниківЦінні папери

Основною функцією депозитних інститутів на ринку є залучення коштів у вигляді депозитів та надання позичок.

Комерційні банки здійснюють кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів. Основними операціями комерційних банків, крім залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів, є розрахункове й касове обслуговування клієнтів, операції з цінними паперами, довірчі операції, видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань, надання консультаційних послуг тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Фактори психологічного впливу на суб'єктів фондового та фінансового ринків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет, завдання та структура економічної психології. Економічна поведінка

  • Історія виникнення та розвитку економічної психології

  • Економічна психологія в системі наук

  • Економічна поведінка прийняття рішень

  • Тема 2. Методи дослідження економічної поведінки

  • Основні типи поведінки індивідів

  • Мотиваційно-вольовий компонент економічної поведінки

  • Поведінкові особливості в кризових ситуаціях

  • Тема 3. Економічна психологія сприйняття грошей

  • Типи й акцентуації особистості в контексті використання грошей

  • Фактори, що впливають на ставлення до грошей

  • Ставлення до грошей у різних соціальних групах населення

  • Тема 4. Економіко-психологічні передумови розвитку підприємництва

  • Етика та ідеологія підприємництва

  • Психологічний портрет підприємця

  • Підприємець та менеджер: психологічні умови поведінки

  • Тема 5. Умови формування та розвитку трудового потенціалу: економіко-психологічні аспекти

  • Характеристика трудового потенціалу

  • Умови формування та розвитку трудового потенціалу

  • Фактори соціально-психологічного впливу на кадровий потенціал

  • Тема 6. Ринок праці

  • Структура, моделі та функції ринку праці

  • Методи регулювання ринку праці

  • Проблеми сучасного розвитку ринку праці в Україні

  • Тема 7. Психологія вибору професії

  • Адаптація до праці та фактори її мотивації

  • Планування кар'єри

  • Професіограма менеджера

  • Тема 8. Психологія споживача

  • Типові ефекти споживацької поведінки

  • Маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Тема 9. Фактори психологічного впливу на суб'єктів фондового та фінансового ринків
  • Психологія поведінки платників податків

  • Загальні психологічні закономірності поведінки на біржі

  • Тема 10. Інновації та їх прояв в економіці і психології

  • Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком

  • Роль освіти у розвитку національної інноваційної системи

  • Психологічні аспекти знаннєвої економіки