Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- наведення подібних прикладів минулого Української армії (наприклад, випадки втечі батальйонів територіальної оборони);

- вручення кореспонденції (газет, журналів) для перемикання уваги;

- читання перед особовим складом листів мирних жителів, що розповідають про звірства противника, про завдані ворогом лиха, показ і прослуховування аудіо- і відеоматеріалів на ці теми;

- організація гарячого харчування, чаю, якщо дозволяють умови, надання не менше ніж 5-годинного сну/відпочинку.

Таким чином, психологічна регуляція і підготовка воїнів у вирішенні ключової проблеми — подолання страху для здійснення ефективної діяльності на полі бою — мали місце в різні історичні епохи.

Духовним і психологічним аспектам раніше не приділялося належної уваги при підготовці військовослужбовців, на першому плані було ідейно-політичне виховання. Останніми роками ситуація змінилася. Аналізуючи бойові дії, фахівці переконалися у необхідності цілеспрямованого гарту психіки солдатів і офіцерів у навчальній обстановці, максимального наближення її до бойової. Сьогодні треба дотримуватися наступної концепції:

1. Те, що солдат успішно витримує в ході навчання, він спокійно витримає і в умовах справжньої війни.

2. У першу чергу зі всіх психологічних якостей треба формувати відчуття упевненості.

3. Методи і прийоми психостимулювання повинні бути різноманітними.

Навчивши підлеглих розрізняти небезпеку, прогнозувати її результати, відповідно до цього здійснювати свою діяльність на користь виконання поставлених завдань, ми значно підвищимо боєздатність і боєготовність ввірених нам підрозділів.

2.4. Робота командира щодо підвищення стійкості військовослужбовців до бойового стресу

Підрозділи Сухопутних військ нерідко впродовж тривалого часу беруть участь у безперервних бойових діях в особливих та екстремальних умовах. Безперервні дії — це бойові дії, які продовжуються на високому рівні напруженості протягом тривалого часу. Упродовж безперервних дій командири підрозділів і солдати повинні думати, приймати рішення і діяти швидше, ніж ворог. Командири підрозділів зобов’язані знати наміри вищих і молодших командирів (сержантів). Вони повинні бути здатними діяти безпосередньо і синхронно, хоча ситуація й обстановка можуть стрімко змінюватися, а комунікації -руйнуватися. Цей безперервний цикл денних і нічних дій буде постійно пов’язаний із впливом бойових факторів і чинників, що знижуватиме ефективність дій командирів підрозділів та їх підлеглих на якийсь час. Командирам необхідно вживати заходів щодо зменшення цього впливу.

Управління бойовими стресами — це нерідко вирішальний чинник, різниця між перемогою і поразкою у всіх формах збройної боротьби. Керований бойовий стрес (коли належним чином відбувається поєднання навчання, пракгачних дій і процесу командування особовим складом, управління боєм) надає професійній діяльності необхідної пильності, прояву сили волі військовослужбовців у досягненні виконання завдань і поставлених цілей. З іншого боку, безконтрольний бойовий стрес може викликати нестабільну, непєрєдбачувану або шкідливу поведінку, яка руйнує або заважає виконанню поставлених завдань.

Основне завдання управління командиром підрозділу стресами військовослужбовців полягає в допомозі особовому складу зберігати його ефективність і забезпечувати його безпеку при здійсненні діяльності в зонах дискомфорту і страху.

Командири підрозділів для контролю бойового стресу повинні:

- бути компетентними, відважними, щирими і турботливими;

- планувати дії щодо виконання бойових завдань з якнайменшими людськими втратами;

- встановити позитивний, стійкий морально-психологічний і командний клімат для контролю впливу стрес-чинників, особливо для формування згуртованого колективу (бойової команди);

- бути високоетичним, моральним зразком у діях, рішеннях і вчинках;

- спрямовувати адміністративні і бюрократичні функції на потреби особового складу;

- забезпечувати первинні життєві потреби особового складу (їжа, одяг, тепло, сон, захищеність, безпека тощо);