Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Існує помилка, що для того, щоб не сп'яніти, ще на початку застілля або незадовго до нього треба з’їсти шматок вершкового масла або випити декілька ковтків рослинного. Є люди, які із задоволенням проробляють ці профілактичні процедури і навіть з деяким позитивним ефектом. На жаль, широкій публіці невідомо, що найбільш сильним засобом, що зв’язує алкоголь, є крохмаль, простіше кажучи, звичайна варена або смажена картопля. На другому місці - м’ясо (тобто білки), а жири, зокрема вершкове масло і сало, тільки на третьому.

Всі ці продукти, спожиті обов’язково до спиртного, зв'язують алкоголь, утворюючи так звані “алкоголяти” (тому відвіку культура пиття припускає запивати їжу, а не заїдати пиття), чим створюється так званий дефіцит алкоголю, який складається з непоправного і тимчасового.

Хороша щільна закуска здатна зв’язати до 40% випитого спиртного. Легко збільшити непоправний дефіцит, якщо до цього ще додати яку-небудь слабку кислоту на зразок лимонної або яблучної (можна навіть столовий оцет), які утворюють із спиртом нешкідливі в усіх відношеннях харчові ефіри. У житті це -шматочок лимона після чарки коньяку, маринований огірочок або шматочок оселедця під оцтом після стопки горілки. За бажанням можна добитися того, що від випитого стакана в організмі залишиться не більше чарки.

Майже кожен випробував або чув про те, як у разі несподіваної небезпеки відбувається миттєве протверезіння. Пояснюється це просто. У стресовій ситуації викид великої дози гормонів (зокрема, адреналіну) приводить до різкого руйнування алкоголю, що бродить по судинах, і дійсного протверезіння. Проте воно, як правило, короткострокове, а після вирішення конфліктної (екстремальної) ситуації наступає новий виток сп'яніння, не слабкіше попереднього.

Так що ж отримає боєць, прийнявши «100 грамів» перед атакою? Та, по суті, нічого! Мала доза буде зруйнована або ще до атаки порадреналіном (гормоном “тривожного очікування”) або адреналіном (гормоном “активної дії”) відразу після початку бою. Велика доза (250-300 мл) викличе звичайне сп’яніння.

Пити доведеться натщесерце. Адже їсти перед атакою не можна, оскільки поранення в живіт при повному шлунку -гарантована смерть або відразу від шоку, або через пару днів від перитоніту? (запалення очеревини). Горілка натщесерце всмоктується швидко, перші ознаки сп’яніння з’являться хвилин через 10-15, максимум, через годину-півтори. Відбудуться вищеописані зміни: від нестійкості настрою до порушень зору, слуху і координації рухів.

Вважається, що сп’яніння може послужити профілактикою шоку, оскільки спирт, як наркотик, дійсно входить до складу протишокової рідини. Слід тільки пам’ятати, що в даному випадку “профілактика” може більше зашкодити, ніж допомогти.

Абсолютно інша справа - прийом алкоголю по закінченні ст ресової ситуації, зокрема після бою. Для людини дуже небажане тривале збереження внутрішньої напруженості без можливості виплеснути емоції і спалити енергію дією. Люди емоційні, які покричать і заспокояться, зберігають своє здоров'я за рахунок руйнування чужого. Стриманий же гнів, невисловлені начальникові емоції завдають удару в першу чергу по серцю, залишаючи на ньому кожного разу маленький, але цілком реальний рубчик. У такій ситуації зміна настрою, властива алкоголю, неможливість логічно мислити, навіть безпричинна смішливість захищають нас зсередини. Алкоголь допомагає розслабитися. Саме тому “бойових 100 грамів” видавалися після бою і діставалися тим, хто плигни вся живий.

У невеликих дозах спиртне сприяє боротьбі організму з інфекцією, але не тому, що вбиває мікроби, як при митті рук хірургом перед операцією. Алкоголь - це неспецифічний адаптоген, тобто речовина, що допомагає пристосуватися до несприятливих умов середовища, впливаючи на центральну нервову систему і гормональний обмін.

Багато існує хибних думок щодо зігріваючої спроможності спиртного. Насправді відбувається черговий обман організму. Людині здається, що їй жарко через розширення периферичних судин. Збільшення тепловіддачі без необхідного енергетичного підживлення приводить до швидкого спалювання “на спирту” глюкози крові, виведенню її з тканин і органів, зокрема з серцевого м'яза, поступовому зниженню обміну речовин, засипанню і загибелі.

Узагальнення і виводи кожен вільний зробити сам. Треба лише пам’ятати, що, по-перше, “все - ліки і все - отрута, вся справа в дозі”, по-друге, “всьому свій час і своє місце” і, по-третє, як говорив А.В. Суворов, “до бою пити - убиту бути”.

Наркотизм (аддиктивна поведінка) - поведінка, що характеризується психічною залежністю від психоактивних речовин. Тобто це той рівень вживання наркотичних препаратів і речовин, за якого у людини ще не сформувалася фізична залежність від них.

У дослідженнях фахівців доведено, що аддиктивна поведінка складала близько 50% всіх психічних дисгармоній, що фіксувались у радянських військах, які діяли в Афганістані. Істотне місце в загальній картині психічних порушень вони займали і в період бойових дій російських військ у Чечні.

Цікава інформація

Проведене опитування учасників бойових дій у Чечні показало, що однією з основних причин поширеності цього виду відхилень є прагнення учасників бойових дій понизити рівень тривоги (52% військовослужбовців) (рис. 4).,4; 4%

2; 20%		1; 52%
1. Мотиви знизити рівень тривоги. 3. Мотиви гіперактивації.2. Мотиви отримати задоволення. 4. Інші мотиви.

3; 24%

Рис. 4. Розподіл мотивів військовослужбовців щодо вживання наркотичних речовин у бойовій обстановці (%)

Друге місце серед мотивів вживання наркотичних речовин за ступенем вираженості займає мотив гіперактивацй (24%), тобто важкі бойові умови, постійні пережісвання примушують військовослужбовців шукати додатковий прилив сил і енергії в наркотичних речовинах. Третє місце серед мотивів вживання наркотичних речовин наймає мотив -отримання задоволення (20%).____

Підтвердженням розподілу мотивів вживання наркотичних речовин є результати клінічних досліджень, проведених російськими фахівцями. Досліджуючи чинники, що сприяють вживанню наркотичних речовин, вони відзначають, що найпоширенішим є чинник легкості придбання наркотичних речовин (50%); відрив від рідної домівки (20%); напружена бойова обстановка (22%).

Цікава інформація

Підтвердженням цьому є результати опитування військово-. лужбовців, учасників бойових дій в Афганістані і Чечні. Так, на їх думку, найпоширенішим джерелом надходження наркотичних речовин є через місцеве населення - 51% (табл. 2).Таблиця 2

№ з/п	Канали придбання наркотиків	Відсот
1	Пересилаються поштою	4%
2	Викрадаються з санітарної частини	10%
3	Виготовляються кустарно	22%
4	Дістаються у цивільних	51%
5	Привозяться родичами в/сл.	%
6	Інші канали	5%

Необхідно відзначити, що самостійне виготовлення наркотичних речовин теж припускає спілкування з тими, хто збуває первинну сировину, яка так само знаходиться, як правило, у місцевих жителів.

Вже на етапі комплектування військ виникає проблема раннього виявлення осіб, схильних до зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів, лікарських препаратів, токсичних речовин, оскільки перебування їх в лавах Збройних Сил, особливо в період участі в бойових діях (миротворчих операціях) представляє потенційну загрозу боєздатності підрозділів, є джерелом провокацій для решти військовослужбовців. Окрім чисто соціальних і медичних аспектів, наркоманія у військах створює серйозні передумови для надзвичайних подій і створення аварійних ситуацій із непередбачуваними наслідками. Так, водій, що накурився анаші, тільки через порушення зорово-просторового сприйняття представляє більшу небезпеку, ніж горезвісний “п’яний за кермом”.