Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

- залучення до розв’язання конфліктів авторитетних воїнів;

- виключення упередженості під час вивчення конфліктів;

- всебічне вивчення передумов, причин та умов виникнення конфлікту;

- об’єктивний аналіз поведінки учасників конфлікту, урахування

їхніх психічних станів;

- спрямування опонентів на конструктивний пошук виходу з

конфлікту;

- врахування індивідуально-психічних особливостей конфліктуючих,

і насамперед тих, які можуть посилити конфлікт;

- старанний аналіз інформації, яка стосується динаміки розвитку та розгортання конфлікту;

- конфіденційність інформації щодо даного конфлікту;

- вміле використовування впливу військового колективу на розв’язання конфлікту;

- індивідуальна психологічна допомога воїнам, які вийшли з конфлікту, корекція їхніх дій, контроль і допомога.

Отже, командиру слід усвідомити, що не існує готового рецепту

розв’язання міжособистісних конфліктів. Тут життєва мудрість полягає у тому, щоб адекватно використовувати вищевикладені стилі та методики розв’язання конфліктів з урахуванням конкретних обставин. Найошимальніший підхід визначається конкретною ситуацією.

2.9. Робота командирів щодо попередження суїцидальної поведінки серед військовослужбовців

Однією з найгостріших проблем сьогодення в Україні є стійка динаміка збільшення кількості самогубств. За статистичними даними, станом на 2015 рік Україна займає одне з перших місць у Європі за кількістю суїцидів: на 100 тисяч людей фіксується 22 самогубства. Винятково актуальною є ця проблема для військовослужбовців Збройних Сил України. За час проведення Анти-терористичної операції на території Донецької та Луганської областей обліковано та документально підтверджено 136 випадків суїцидів станом на вересень 2015 року (у 2014 році у Збройних Силах України зафіксовано 42 випадки). Ці показники не відображають

усієї гостроти проблеми: під час підрахунків не було враховано випадки незавершеного суїциду, а також самогубства військовослужбовців під час перебування у відпустках, лікувальних закладах. Не має також інформації про кількість самогубств серед колишніх військовослужбовців після їх звільнення з військової служби.

Кожен випадок самогубства має вкрай негативний вплив на особовий склад частини та підрозділу, де він стався: відбувається загальне зниження морально-психологічного стану особового складу, констатується негативний вплив на здатність групи (військового колективу) виконувати бойові завдання, породжується різко негативне ставлення батьків військовослужбовців, їх родичів і близьких, суспільства загалом до Збройних Сил України, наслідком чого є спроби певної частини молоді ухилитись від призову або уникнути мобілізації визначеним категоріям громадян України.

Причини самогубства різноманітні. Зазвичай самогубства відбуваються через порушення психіки, розлади особистості, соціальні проблеми, важкі соматичні захворювання. При психічному захворюванні може статися притуплення інстинкту самозбереження, порушення емоцій, розвинутися фобії, імперативні галюцинації або важка депресія. Причиною самогубства можуть бути надмірно важкі життєві умови: участь у бойових діях, відсутність чітко обумовлених часових термінів перебування в потенційно небезпечних районах, залучення до проведення заходів із пошуку та транспортування загиблих військовослужбовців, невирішеність соціально-побутових умов, відсутність або низький рівень підтримки з боку рідних і близьких, невирішені фінансові проблеми є досить поширеними причинами самогубств серед військовослужбовців. Незважаючи на це найчастіше скоюють самогубства імпульсивні, емоційно нестійкі люди.