Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Під час індивідуальної бесіди з військовослужбовцем необхідно виділяти ознаки, які найчастіше можуть сприяти негативним проявам.

Зовнішні ознаки:

- тремор кінцівок, рук, м'язів шиї, надзвичайно рухома міміка обличчя, різкі неадекватні рухи руками, надмірна скутість, потовиділення, різкі зміни настрою, часта зміна кольору обличчя;

- жовтуваті білки очей, часта зміна розміру зіниць, тьмяний колір та припухлість обличчя, надмірна рум'яність щік, “мішки” під очима, почервоніння або синюшність ділянки шкіряного покриву носу, жовтуватість шкіри, жовті пальці;

- татуювання на тілі, сліди глибоких ран, порізів, мозолі на зап’ястках.

Поведінкові та мовні особливості:

- наявність категоричних, різких суджень (“я завжди”, “ніколи”, “дуже добре”, “нікуди не годиться”);

- частий перехід під час розмови на теми екстрасенсорики, НЛО, дистанційного впливу одних людей на інших тощо;

- явно поверхневий аналіз фактів, подій, відсугність системності у викладенні теми матеріалу, необґрунтованісгь висновків та нездатність зрозуміти сутність жартів, прислів'їв, “в’язкість” у спілкуванні;

- надмірна образливість через незначні приводи;

- безпідставна впертість, конфліктність, спроби будь-якими способами привернути до себе увагу, цинізм, озлобленість;

- при потраплянні в незручне становище — збільшення кількості логічно незавершених висловів, слів-паразитів, коливання темпу мови, зниження повноти та адекватності сприйняття мовної інформації, що призводить до неадекватних мовних і поведінкових реакцій.

Наявність цих проявів у військовослужбовця не може бути підставою для остаточного висновку про його придатність до виконання бойового завдання, а є лише передумовою для більш детального вивчення особистісних особливостей військовослужбовця.

Підготовка військовослужбовців до діяльності в складних та екстремальних умовах включає: інформаційну, бойову, фізичну та психологічну складові.

Ефективний вплив на психіку травмованих здійснює - не лише слово, але і манера триматися з ними, вираз обличчя, інтонація голосу, поведінка оточення, обстановка і тому подібне.

У попередженні психічних зривів і відновленні психічної рівноваги вирішальну роль відіграє уміння самого військовослужбовця настроювати свою психіку та управляти своїми станами в різних умовах обстановки.

Для того, щоб привести в норму свій психічний і фізичний стан, в першу чергу рекомендується:

1. Сон. За можливості необхідно спробувати заснути. Сон, як правило, допомагає не тільки зняти утомленість, відпочити, але також і нібито “заспати” ті або інші переживання.

2. Водні процедури. Контакт із холодною водою допоможе заспокоїтися, подолати млявість і відчуття утомленості. Коли немає можливості прийняти душ, допомогти може навіть обмивання водою обличчя, рук, ніг.

3. Фізичні вправи і спорт. Активний відпочинок і заняття спортом - це досить поширений спосіб боротьби із стресами і з тією утомленістю, яка накопичується протягом перебування в екстремальних умовах.