Під час індивідуальної бесіди з військовослужбовцем необхідно виділяти ознаки, які найчастіше можуть сприяти негативним проявам.
Зовнішні ознаки:
- тремор кінцівок, рук, м'язів шиї, надзвичайно рухома міміка обличчя, різкі неадекватні рухи руками, надмірна скутість, потовиділення, різкі зміни настрою, часта зміна кольору обличчя;
- жовтуваті білки очей, часта зміна розміру зіниць, тьмяний колір та припухлість обличчя, надмірна рум'яність щік, “мішки” під очима, почервоніння або синюшність ділянки шкіряного покриву носу, жовтуватість шкіри, жовті пальці;
- татуювання на тілі, сліди глибоких ран, порізів, мозолі на зап’ястках.
Поведінкові та мовні особливості:
- наявність категоричних, різких суджень (“я завжди”, “ніколи”, “дуже добре”, “нікуди не годиться”);
- частий перехід під час розмови на теми екстрасенсорики, НЛО, дистанційного впливу одних людей на інших тощо;
- явно поверхневий аналіз фактів, подій, відсугність системності у викладенні теми матеріалу, необґрунтованісгь висновків та нездатність зрозуміти сутність жартів, прислів'їв, “в’язкість” у спілкуванні;
- надмірна образливість через незначні приводи;
- безпідставна впертість, конфліктність, спроби будь-якими способами привернути до себе увагу, цинізм, озлобленість;
- при потраплянні в незручне становище — збільшення кількості логічно незавершених висловів, слів-паразитів, коливання темпу мови, зниження повноти та адекватності сприйняття мовної інформації, що призводить до неадекватних мовних і поведінкових реакцій.
Наявність цих проявів у військовослужбовця не може бути підставою для остаточного висновку про його придатність до виконання бойового завдання, а є лише передумовою для більш детального вивчення особистісних особливостей військовослужбовця.
Підготовка військовослужбовців до діяльності в складних та екстремальних умовах включає: інформаційну, бойову, фізичну та психологічну складові.
Ефективний вплив на психіку травмованих здійснює - не лише слово, але і манера триматися з ними, вираз обличчя, інтонація голосу, поведінка оточення, обстановка і тому подібне.
У попередженні психічних зривів і відновленні психічної рівноваги вирішальну роль відіграє уміння самого військовослужбовця настроювати свою психіку та управляти своїми станами в різних умовах обстановки.
Для того, щоб привести в норму свій психічний і фізичний стан, в першу чергу рекомендується:
1. Сон. За можливості необхідно спробувати заснути. Сон, як правило, допомагає не тільки зняти утомленість, відпочити, але також і нібито “заспати” ті або інші переживання.
2. Водні процедури. Контакт із холодною водою допоможе заспокоїтися, подолати млявість і відчуття утомленості. Коли немає можливості прийняти душ, допомогти може навіть обмивання водою обличчя, рук, ніг.
3. Фізичні вправи і спорт. Активний відпочинок і заняття спортом - це досить поширений спосіб боротьби із стресами і з тією утомленістю, яка накопичується протягом перебування в екстремальних умовах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія бою» автора Романишин А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:“ на сторінці 105. Приємного читання.