Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Психологія бою

5. Не потурайте бажанням потерпілого.

Екстремальні ситуації (бойові дії), пов'язані із загрозою для життя. За короткий час відбувається зіткнення з реальною загрозою смерті (у повсякденному житті психіка створює захист, дозволяючи сприймати смерть як щось далеке або навіть нереальне). Змінюється образ світу, дійсність уявляється наповненою фатальними випадковостями. Людина починає ділити своє життя на дві частини - до події і після неї. Виникає відчуття, що оточуючі не можуть зрозуміти її почуттів і переживань. Необхідно пам’ятати, що навіть якщо людина не піддалася фізичному насильству, вона все одно отримала найсильнішу психічну травму.

Допомога військовослужбовцю:

1. Допоможіть постраждалому висловити почуття, пов'язані з пережитою подією (якщо він відмовляється від бесіди, запропонуйте йому описати те, що сталося, свої відчуття у вигляді розповіді).

2. Покажіть потерпілому, що навіть у зв'язку з найжахливішою подією можна зробити висновки, корисні для подальшого життя (нехай людина сама поміркує над тим досвідом, який вона придбала в ході життєвих випробувань).

3. Дайте постраждалому можливість спілкуватися з людьми, які з ним пережили трагічну ситуацію (обмін номерами телефонів учасників події).

4. Не дозволяйте потерпілому грати роль “жертви”, тобто використовувати трагічну подію для отримання вигоди (“Я не можу нічого робити, адже я пережив такі страшні хвилини”).

Серед методів психологічної реабілітації важлива роль належить психотерапії, яка проводиться шляхом бесід із військовослужбовцями. Метою таких бесід є заспокоєння людини, показ йому скороминущого характеру змін його стану, що відбуваються, орієнтування на вихід з травматичної ситуації, роз'яснення механізмів виникнення психічних розладів і переконання військовослужбовця в реальних можливостях саморегуляції деяких нервових процесів.

Психотерапія є видом лікування, коли основним інструментом впливу на психіку людини є слово, уміле застосування якого дозволяє усунути прояви психічної травми, змінити ставлення військовослужбовця до себе і свого стану.

При появі перших ознак психічного розладу військовослужбовця, що зазнав психічний стрес, необхідно передусім заспокоїти, вселити в нього упевненість у благополучному результаті того, що сталося. Далі слід формувати (створювати) у нього установку на можливість усунення виниклих відхилень в поведінці, в доступній формі пояснити суть події з ним, значення тих або інших реабілітаційних заходів, що проводяться. В процесі реабілітації доцільно фіксувати увагу військовослужбовця на позитивних змінах в його стані.

Більшість фахівців вважають дебрифінг (обговорення) одним з основних методів профілактики постстресових розладів.

Дебрифінг включає два найважливіші компоненти:

- детальний розбір інциденту, аж до дрібних деталей, з неодноразовим повторенням змісту події;

- групова підтримка. Детальний розбір того, що сталося, проводиться відразу після закінчення інциденту, обов’язково мають бути присутніми усі учасники, бажано без сторонніх. Проводить дебрифінг та людина, яка безпосередньо керувала в ТОЙ момент. Розбір проводиться безоцінно, тобто бажано утриматися від будь-яких оцінок дій учасників, в усякому разі, негативних не повинно бути. Спочатку детально опрацьовується зміст того, що сталося, з точки зору кожного учасника: що бачив? що чув? що робив?.

Слухаючи інших учасників, людина мимоволі прокручує інцидент з різних позицій сприйняття інформації, полегшуючи тим самим своє сприйняття події.

Бесіди можуть проводитися індивідуально або у складі групи військовослужбовців з аналогічними станами, бажано в найбільш спокійній обстановці. Ця робота може мати успіх лише у тому випадку, якщо її проводить авторитетна людина, яка викликає прихильність до себе.

Обов’язкова умова - встановлення повного контакту з військовослужбовцем, що отримав бойову психічну травму. Людина повинна отримати можливість детально розповісти про свій стан, відчути, що її слухають, їй співчувають і хочуть допомогти. Щонайменший натяк на недовіру до висловленого, скептичне ставлення тут просто недопустимі.

Підриває довіру до того, хто проводить бесіду запевнення в тому, що “нічого серйозного не сталося”, що “все буде добре”, “що нічого небезпечного немає і треба узяти себе в руки”. Подібні бездоказові, формальні заяви в подібній ситуації навіть шкідливі. Бо людина відчуває, що в її організмі щось відбувається, і вона відчуває неприємні і хворобливі чинники.

Необхідно враховувати, що військовослужбовці, що знаходяться в травмованому стані, з їх загостреною чутливістю зазвичай різко реагують на всякий прояв фальш у взаємовідносинах.

Успіх впливу на військовослужбовців з бойовими психічними травмами гарантують співчуття, співпереживання, уміння переконати, що ви хочете допомогти, врятувати, полегшити стан.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія бою» автора Романишин А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:“ на сторінці 104. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи