Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покриті та непокриті, а також відкличні або безвідкличні.
Покритим вважається акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Такий вид акредитивів застосовується за відсутності між банком-емітентом і виконуючим банком кореспондентських відносин.
Непокритим (гарантованим) вважається акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви також поділяються на відкличні або безвідкличні, про що має бути чітко зазначено. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний акредитив - це такий акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива. Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.
Безвідкличний акредитив - це такий акредитив, який може бути анульований або умови якого може бути змінено тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива.
Акредитив може відкриватися для розрахунків не тільки з одним постачальником. Також існує і перевідний акредитив. Строк дії та порядок розрахунків за акредитивом встановлюються у договорі між платником і постачальником. Для відкриття акредитива клієнт подає обслуговуючому банку-емітенту заяву, в якій платник повинен зазначити:
• дату і номер договору, згідно з якими відкривається акредитив;
• строк дії акредитива (число, місяць закриття акредитива);
• назву заявника та бенефіціара, їхні ідентифікаційні коди;
• назву банку-емітента та банку, що виконує акредитив, вид акредитива;
• суму акредитива; умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів).
Зазначені реквізити є обов'язковими. У разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.
Для одержання коштів за акредитивом, депонованим у банку-емітенту, бенефіціар після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Після ретельної перевірки поданих бенефіціаром документів і дотримання всіх умов акредитива виконуючий банк здійснює списання коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами". Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.
Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то у виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептованого напису та відповідність його поданому зразку.
У такому разі уповноважена особа заявника повинна подати бенефіціару документ, що засвідчує її особу, зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива, доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень.
На банки покладається контроль за дотриманням умов акредитива. Виплати за акредитивом готівкою не допускаються.
Закриття акредитива можливе в таких випадках: після закінчення обумовленого в акредитиві строку дії, відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива, та повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.
Відносно новою формою безготівкових розрахунків у платіжному обігу України є вексель. Вексель - це цінний папір, борговий документ, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексельний обіг на території України запроваджено Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. "Про застосування векселів в господарському обороті України"1. Питання використання векселів регулюються як загальним законодавством України, так і спеціальним законодавством України у сфері вексельного обігу. Відповідно до п. З ст. 341 ГК України безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у різних формах, в тому числі за допомогою векселів. У ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" наведено правову характеристику векселя, його види. З метою створення спеціального вексельного законодавства в Україні прийнято понад ЗО нормативних актів, які регулюють вексельний обіг. Зокрема, випадки і порядок використання векселів у господарському обігу передбачено:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок і форми розрахунків у господарському обігу“ на сторінці 5. Приємного читання.
