Правова природа кредитного договору

Банківське право

Комерційні банки здійснюють кредитування підприємств та організацій на договірних умовах. Надання банківського кредиту оформлюється укладенням кредитного договору. За цим договором одна сторона - банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит у встановлений строк та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір є договором консенсуальним, платним, двосторонньо зобов'язальним. Однак від договору позики кредитний договір відрізняється такими ознаками:

• 1) надання кредиту забезпечується заставою, гарантією тощо;

• 2) однією із сторін в цьому договорі завжди буде виступати установа банку або фінансова установа, що має відповідну ліцензію НБУ;

• 3) предметом цього договору є гроші, а кредит надається банками завжди за плату;

• 4) існує різниця в правовому режимі майна, яке є предметом кредитного договору і договору позики.

Вимоги до форми і порядку укладення кредитного договору передбачено у ст. 1055 ЦК України, ст. 6 Закону України від 12 липня 2001 р. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Кредитний договір укладається між позичальником і кредитодавцем в письмовій формі і визначає взаємні зобов'язання стосовно суми кредиту, терміну його повернення, розміру та порядку сплати відсотків і не може змінюватися в односторонньому порядку.

Кредитні договори, укладені з недодержанням письмової форми, є нікчемними.

Кредитний договір є юридичним документом, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. До умов кредитного договору належать: об'єкти кредитування; розмір кредиту; умови його надання та погашення; процентні ставки за користування кредитом та порядок сплати процентів; умови здійснення банківського контролю за використанням коштів; способи забезпечення виконання зобов'язань клієнтом; перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування, строк їх надання клієнту; майнова відповідальність за порушення умов договору тощо.

Конкретний зміст зазначеного договору і перелік усіх його умов визначаються за згодою сторін.

Принципове значення в кредитному договорі має розмір процентної ставки за користування кредитом, яка встановлюється банком і позичальником самостійно. її розмір залежить від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту на кредит, строку кредитування, облікової ставки та інших факторів. У кредитному договорі реальна процентна ставка визначається на підставі ставки рефінансування НБУ, яку називають обліковою ставкою. Банківська практика свідчить, що ставка рефінансування має формуватися, виходячи із існуючих міжнародних ставок,- сьогодні ставка варіює від 0,1 до 5%.

Важливим є право позичальника на отримання попередньої достовірної інформації про умови кредитування, у тому числі про усі платежі, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Відповідно до вимог правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року, кредитний договір обов'язково має містити такі дані:

• детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки та вартості всіх супутніх послуг;

• графік платежів згідно зі строковістю, зазначеною в кредитному договорі,- щомісяця, щокварталу тощо у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг;

• сукупну вартість кредиту, зазначену як у процентному виразі, так і в абсолютному значенні у випадку подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

Крім цього, зазначеними правилами (п. З, 5) встановлено, що банки не мають прав змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї зі сторін. Ця норма також передбачена у ст. 1056 ЦК України, відповідно до якої встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умови кредитного договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, тобто недійсною.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку з клопотанням (заявою), а також надає установчі документи, картку із зразками підписів, довідки банків про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позичками, техніко-економічне обґрунтування необхідності кредиту та джерел його погашення. Рішення про надання кредиту, незалежно від його розрахунку, приймається колегіально (правлінням банку, кредитним комітетом) і оформлюється протоколом.

Укладенню договору передує глибоке вивчення банком господарсько-фінансової діяльності позичальника, а саме: його акуратність у розрахунках, поточне фінансове положення і перспектива, спроможність за потреби мобілізувати грошові кошти з різних джерел, вивчення показників ліквідності балансу або окремих видів активів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правова природа кредитного договору“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Спеціальні принципи і джерела банківського права

  • Питання вдосконалення банківського законодавства

  • Норми банківського права та їхня класифікація

  • Банківські правовідносини, їхні зміст і види

  • Розділ 2. Банківська система України та її роль у ринковій економіці

  • Зародження та еволюція банківської справи в Україні

  • Питання функціонування банківської системи України

  • Розділ 3. Правове становище національного банку України

  • Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

  • Функції та операції Національного банку України

  • Мережа та організаційна структура Національного банку України

  • Організація роботи Національного банку України

  • Розділ 4. Правове положення комерційних банків

  • Порядок створення і припинення діяльності комерційного банку

  • Організаційна структура та управління комерційним банком

  • Операції та послуги комерційних банків

  • Правова основа банківського аудиту

  • Правова охорона банківської таємниці

  • Розділ 5. Правові засади грошового обігу і розрахунків

  • Поняття і зміст розрахункових правовідносин

  • Порядок відкриття та закриття рахунків в установах банків

  • Правова природа договорів банківського рахунку і банківського вкладу

  • Порядок і форми розрахунків у господарському обігу

  • Розділ 6. Правове регулювання банківського кредитування

  • Поняття та елементи кредитних правовідносин

  • Правова природа кредитного договору
  • Розділ 7. Правове регулювання ринку цінних паперів

  • Поняття і види цінних паперів

  • Операції банків із цінними паперами

  • Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

  • Розділ 8. Загальна характеристика національного валютного законодавства

  • Система органів, що здійснюють валютне регулювання

  • Правове регулювання валютних операцій

  • Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

  • Розділ 9. Основи банківського права розвинутих країн

  • Правова регламентація банківської діяльності в розвинутих країнах

  • Організація і функціонування банківських систем розвинутих країн

  • Великобританія

  • Німеччина

  • Франція

  • США

  • Швейцарія

  • Японія

  • Росія

  • Інститут банківської таємниці у зарубіжному законодавстві