Німеччина

Банківське право

Важливими чинниками економічної ефективності німецької банківської системи є сталість грошової та валютної систем держави, досконалість і ліберальність банківського законодавства, функціонування універсально діючих кредитних установ.

Кредитно-банківська система Німеччини має дворівневу будову (див. рис. 4 на с. 317): верхній рівень - Німецький Федеральний банк і Федеральне відомство фінансового нагляду; нижній рівень - система комерційних банків та спеціалізованих кредитних установ, кількість яких - 4 тис, а кількість їх відділень в країні - майже 45 тис. Німецький Федеральний банк ("Дойче Бундес-банк") має центральне правління у Франкфурті-на-Майні, дев'ять земельних центральних банків як головних управлінь і 180 головних відділень і філій. Центральний банк виступає безпосередньо як федеральна юридична особа публічного права і на 100% належить федерації. Компетенція і завдання центрального банку країни

Структура банківської системи Німеччини

Рис. 4. Структура банківської системи Німеччини

визначаються Законом про Німецький Федеральний банк в редакції від 16 липня 1994 р. Відповідно до зазначеного закону завданнями Німецького Федерального банку є регулювання за допомогою валютно-грошових інструментів грошового обігу і кредитне забезпечення господарства з метою збереження стабільності валюти, а також турбота про банківське виконання системи розрахунків у країні та з іншими державами.

Грошово-кредитна політика Німецького Федерального банку розробляється Центральною Радою банку, до складу якої входять члени правління Федерального банку і президенти 9 земельних центральних банків. Члени правління призначаються Президентом країни за пропозицією федерального уряду, а президенти земельних центральних банків призначаються також Президентом країни за пропозицією Бундесрату. Головою Ради Центрального банку і правління (виконавчий орган) є президент і віце-президент Німецького Федерального банку.

Німецький Федеральний банк належить до найнезалежніших центральних банків у світі, він не підпорядковується ні уряду, ні законодавчому органу. Виконуючи головне завдання. Федеральний банк підтримує загальну економічну політику федерального уряду, будучи незалежним у виконанні своїх повноважень від розпоряджень уряду. Одночасно чинний закон зобов'язує Німецький Федеральний банк консультувати уряд з важливих валютно-грошових питань і на його вимогу надавати необхідну йому інформацію.

Повноваження Федерального банку та уряду чітко розмежовані, федеральний банк відповідає за монетарну політику, а уряд - за фіскальну.

Федеральний банк координує свою політику з Федеральним урядом, підтримує загальну економічну політику, але не зобов'язаний виконувати вказівки уряду, якщо вони суперечать виконанню функцій банку щодо забезпечення грошової стабільності в країні.

Для забезпечення тісного співробітництва між Радою центрального банку і федеральним урядом, уряд зобов'язаний при обговоренні заходів, що мають важливе значення для грошової політики, залучати до цієї роботи Президента Федерального банку. З іншого боку, федеральний уряд має право брати участь у всіх засіданнях Ради банку. Однак, уряд не має права голосу, але може подавати заяву або навіть вимагати, щоб будь-яке рішення Ради центрального банку не мало чинності протягом двох тижнів. З 1 січня 1999 р. Німецький Федеральний банк, керуючись положеннями Маастрихтської угоди 1992 р. про створення Європейського економічного і валютного союзу щодо єдиної грошової одиниці та валютної політики країн-членів, передав частину своїх повноважень Європейському центральному банку, який очолив Європейську систему центральних банків, з метою уніфікації механізму грошово-кредитного регулювання та здійснення консультування влади держав - членів союзу. В § 3 Закону про Німецький Федеральний банк визначено, що Бундесбанк як центральний банк Федеративної Республіки Німеччини є складовою Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). Він бере участь у цій системі, забезпечує цінову стабільність євро та здійснює платежі в країні та за її межами. Бундесбанк як центральний банк провадить спільну монетарну політику ЄСЦБ в Німеччині.

Німецька модель центрального банку є базовою для країн ЄС.

До нижнього рівня банківської системи Німеччини належать:

• універсальні комерційні банки, в тому числі гросбанки і провінційні банки;

• ощадні банки;

• кооперативні центральні банки;

• кредитні товариства;

• банки спеціального призначення (державні і приватні Іпотечні банки);

• поштові та комунальні банки;

• інші спеціалізовані банки, зокрема жироцентралі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське право» автора Костюченко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Німеччина“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Спеціальні принципи і джерела банківського права

  • Питання вдосконалення банківського законодавства

  • Норми банківського права та їхня класифікація

  • Банківські правовідносини, їхні зміст і види

  • Розділ 2. Банківська система України та її роль у ринковій економіці

  • Зародження та еволюція банківської справи в Україні

  • Питання функціонування банківської системи України

  • Розділ 3. Правове становище національного банку України

  • Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

  • Функції та операції Національного банку України

  • Мережа та організаційна структура Національного банку України

  • Організація роботи Національного банку України

  • Розділ 4. Правове положення комерційних банків

  • Порядок створення і припинення діяльності комерційного банку

  • Організаційна структура та управління комерційним банком

  • Операції та послуги комерційних банків

  • Правова основа банківського аудиту

  • Правова охорона банківської таємниці

  • Розділ 5. Правові засади грошового обігу і розрахунків

  • Поняття і зміст розрахункових правовідносин

  • Порядок відкриття та закриття рахунків в установах банків

  • Правова природа договорів банківського рахунку і банківського вкладу

  • Порядок і форми розрахунків у господарському обігу

  • Розділ 6. Правове регулювання банківського кредитування

  • Поняття та елементи кредитних правовідносин

  • Правова природа кредитного договору

  • Розділ 7. Правове регулювання ринку цінних паперів

  • Поняття і види цінних паперів

  • Операції банків із цінними паперами

  • Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

  • Розділ 8. Загальна характеристика національного валютного законодавства

  • Система органів, що здійснюють валютне регулювання

  • Правове регулювання валютних операцій

  • Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

  • Розділ 9. Основи банківського права розвинутих країн

  • Правова регламентація банківської діяльності в розвинутих країнах

  • Організація і функціонування банківських систем розвинутих країн

  • Великобританія

  • Німеччина
  • Франція

  • США

  • Швейцарія

  • Японія

  • Росія

  • Інститут банківської таємниці у зарубіжному законодавстві