• характеру слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, установлення яких можливе під час освідування.
Зазначені фактори здебільшого діють у комплексі, хоча подекуди достатньо чітко вирішальним є вплив лише якогось із них[8].
Досліджуючи тактику проведення освідування під час розслідування умисних тілесних ушкоджень, О. А. Борідько та В. В. Логінова пропонують такий алгоритм дій слідчого:
• 1. Спочатку проводять загальний огляд тіла людини зверху донизу, від загального до конкретного, фіксують одяг. Під час огляду відкритих частин тіла увагу акцентують на ділянки, укриті волосяним покривом, ретельно оглядають руки.
• 2. Потім послідовно оглядають одяг, пропонують освідуваній особі поступово його зняти. Після цього слідчий оглядає тіло освідуваної особи та пропонує експертам за допомогою криміналістичної техніки оглянути тіло освідуваної особи з метою відшукання доказів.
• 3. Роль експерта-криміналіста також важлива. Головний метод огляду тіла людини - спостереження, однак для виявлення слідів, які не піддаються візуальному спостереженню (підшкірний крововилив, краплини крові чи сперми, татуювання, яке намагалися знищити, тощо), та для виявлення опіків, слідів від лугів чи інших хімічних речовин слід використовувати техніко-криміналістичні засоби, здатні виявляти такі сліди та робити їх видимими. Зокрема, сліди сперми під впливом ультрафіолетового світла набувають білувато-блакитного освітлення, сліди крові - чорно-коричневого. Інфрачервоні промені допомагають виявити підшкірний крововилив чи сліди пороху на шкірі, рентгенівські промені виявляють предмети, що розміщені під шкірою (шріт, скло).
• 4. Виявлені під час освідування особливі прикмети, сліди злочину чи тілесні ушкодження має бути належно зафіксовано у протоколі слідчої дії для набуття ними значення доказів. Важливо, передусім, точно, усебічно й об'єктивно описати всі дії, що проводили слідчий та експерти, а також отримані результати. Виявлені тілесні ушкодження чи особливі прикмети фіксують за допомогою фото- чи відеокамери або замальовують. Якщо особливі прикмети чи тілесні ушкодження виявлено на закритих одягом ділянках тіла, то з етичних міркувань слід їх фотографувати, уникаючи за змоги фіксації обличчя освідуваної особи[9].
Оскільки об'єктом освідування є тіло і, як зазначено раніше, одяг людини, цю дію необхідно проводити так, щоб не було принижено людську гідність. Гідність особи - це усвідомлення особистістю суспільного значення, права на суспільну повагу, яке ґрунтується на визнанні суспільством соціальної цінності людини. Отже, тактичні прийоми провадження освідування мають бути такими, щоб ані в присутніх, ані в особи, яку освідують, не склалося враження про неповажне до неї ставлення. В Україні на законодавчому рівні регламентовано, що під час освідування, відповідно до частини 4 статті 241 КПК України, не допустимими є дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її здоров'я. Задля цього, передусім, у частині 2 зазначеної норми цього Кодексу передбачено положення про проведення освідування, що супроводжується оголенням, особами тієї самої статі, що й освідувана особа. Крім цього, слідчому, прокуророві заборонено бути присутніми під час проведення такого освідування, якщо вони протилежної статі з освідуваним. Вимога кримінального процесуального законодавства України у цьому разі має імперативний характер. Закон зобов'язує слідчого доручити безпосередній огляд тіла освідуваної особи лікарю чи особі тієї самої статі, що й освідуваний. Водночас слідчий у кримінальному провадженні залишається особою, яка керує проведенням цієї слідчої (розшукової) дії, застосовуючи всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (частина 4 статті 38 КПК України) і відповідаючи за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій (частина 1 статті 40 цього Кодексу).
За будь-яких обставин дії слідчого під час освідування не можуть бути принизливими й завдавати фізичних або моральних страждань освідуваній особі (біль, страх, образу, злість тощо), створювати небезпеку для її життя чи здоров'я. Тож неприпустимими є насмішки, зауваження та коментарі з приводу фізичних недоліків, аномалій анатомічної будови, уживання непристойних висловлювань, двозначні чи принижу-вальні погляди, а також поляпування, погладжування, обмацування оголених ділянок тіла освідуваної особи.
Діяння, які передбачають небезпеку для здоров'я освідуваної особи, можуть виражатися в умовах, які призводять до захворювання (наприклад, застуда), або використанні технічних засобів, що спричиняють хворобливі відчуття або пошкоджують шкіряний покрив. Зокрема, протипоказаним є тривалий уплив на тіло ультрафіолетових променів, оскільки це може спричинити опік. Неприпустимо застосовувати для виявлення слідів злочину хімічні реактиви, що можуть призвести до пошкоджень шкіряного покриву. Не можна використовувати різні колючі й ріжучі предмети для зіскоблювання з метою вилучення виявлених на тілі часток речовин, оскільки це може призвести до порізів та інших ран.
Водночас не можна виключати ситуацію, коли освідувана особа, загалом погоджуючись із проведенням щодо неї освідування, заперечує проти використання техніко-криміналістичних засобів, аргументуючи своє рішення небезпекою для свого життя та здоров'я. Головним завданням слідчого в цій ситуації є застосування заходів переконання щодо освідуваного, пояснення йому необхідності використання цих засобів, їх призначення та можливості під час пошуку, виявлення й вилучення важливих для кримінального провадження фактичних даних.
Після загального огляду освідуваній особі пропонують послідовно знімати й складати предмети одягу, які на ній були. Необхідно уважно оглядати кожен із предметів одягу, який знімають, з метою виявлення слідів, які мають відбитки як на інших предметах одягу, так і на тілі освідуваної особи. Цього можна досягти шляхом послідовного зіставлення предметів одягу, які є на освідуваній особі та її тілі (наприклад, пошкодження пальта порівнюють з пошкодженням піджака, потім сорочки, натільної білизни і, зрештою, тіла). Необхідно акцентувати увагу на збігу пошкоджень одягу з аналогічними пошкодженнями тіла, характері країв пошкоджень, наявності сторонніх нашарувань тощо[10].
Зафіксувавши збіг або незбіг пошкоджень та інших слідів, розміщених на предметах одягу й тілі, можна потім дозволити освідуваній особі зняти ці предмети одягу, попередньо відмітивши на них виявлені ознаки, для подальшого детальнішого їх огляду. Проте цю дію, на наш погляд, слід виконувати після встановлення слідів злочину або особливих прикмет безпосередньо на тілі освідуваної особи.
Закономірним було б визнати порядок дій під час обстеження тіла освідуваної особи, аналогічний особистому обшуку, тобто зверху донизу. Проте цей порядок можна застосувати лише тоді, коли слідчому невідомо, де можуть локалізуватися сліди злочину або особливі прикмети і якими саме вони є. До того ж за цієї послідовності дій не виключеною є можливість утратити деякі сліди злочину або їх знищити (наприклад, тоді, коли слідчий оглядає волосяний покрив голови освідуваної особи, вона непомітним рухом руки може знищити сліди у вигляді різноманітних часток, змахнути їх на підлогу, де їх уже неможливо буде знайти)[11].
Конкретні місця пошуку на тілі особи слідів злочину чи особливих прикмет цілком залежать від виду злочину та механізму його вчинення. Досліджуючи тактику проведення освідування під час розслідування різних видів злочину, Ю. Г. Торбін слушно зауважує, що під час освідування підозрюваного (обвинуваченого) у крадіжці зі зламом найвірогіднішим є виявлення слідів злочину у вигляді пилу, бруду, мікрочасток у волосяному покриві голови, вушних раковин, носа, під нігтями, на ступнях ніг. На кистях рук можна виявити тілесні ушкодження. У процесі освідування підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні вбивства, якщо між злочинцем і потерпілим був безпосередній контакт, що супроводжувався боротьбою, на тілі можна виявити тілесні ушкодження й сліди крові, які найвірогідніше розміщені на відкритих ділянках тіла. Тілесні ушкодження може бути встановлено й на закритих ділянках тіла (грудях, животі), насамперед якщо потерпілий використовував під час опору які-небудь знаряддя. Аналогічні сліди може бути виявлено й на тілі потерпілого під час його освідування. Під час освідування підозрюваного в учиненні вбивства необхідно шукати сліди, що будуть свідчити не лише про вчинення злочину саме ним, а й про використання певних видів знаряддя злочину. Зокрема, якщо злочин учинено із застосуванням вогнепальної зброї, то під час освідування підозрюваного між вказівним і великим пальцями правої руки (для шульги - лівої) потрібно шукати сліди кіптяви від порохових газів. Іноді на великому пальці руки або долонної поверхні можна виявити тілесні ушкодження у вигляді подряпини, завданої внаслідок віддачі кожуха-затвору або защеплення шкіри долоні під час стрільби з автоматичного пістолета[12].
Оскільки освідування спрямовано на встановлення на тілі живої особи слідів злочину або особливих прикмет, уважаємо за необхідне докладніше розглянути їх якісні характеристики. Найпоширенішими серед слідів, для виявлення яких виникає необхідність проводити освідування, є тілесні ушкодження.
Тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних[13]. У криміналістичній і судово-медичній літературі тілесні ушкодження поділяють на подряпини, рани, забите місце м'яких тканин й органів з утворенням синців (крововиливів), розриви внутрішніх органів, вивихи, переломи кісток, відокремлення частин тіла.
Як слідча (розшукова) дія освідування спрямовано на встановлення тілесних ушкоджень як слідів кримінального правопорушення, розміщених на поверхні тіла, що не потребують для їх виявлення та фіксації спеціальних медичних досліджень. З огляду на зазначене, під час освідування може бути встановлено, насамперед, подряпини, синці й рани, оскільки інші тілесні ушкодження (рани складнішого виду) вимагають не тільки й не стільки їх установлення, скільки медичного втручання, а деякі з них можуть мати для здоров'я людини небезпечні наслідки.
Подряпина є порушенням верхнього шару шкіри (епідермісу) або епітелію слизових оболонок. Важливого значення в разі виявлення на тілі освідуваного подряпини набуває її розміщення, форма, напрямок, розмір. Зокрема, розміщення може вказати на певний вид насильства, характерний для вчинення певних видів злочинів.
Форма подряпин у низці випадків свідчить про предмет, яким їх завдано. Зокрема, характерною для подряпин від нігтів (наприклад, у разі удушення) є форма півмісяця, а подряпини у вигляді двох (чотирьох і більше) паралельних одна одній смужок - від зубів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тактика проведення освідування“ на сторінці 3. Приємного читання.
