Категорії територій та об'єктів ПЗФ України розрізняються за природним походженням, порядком створення, юридичним статусом, правовим режимом охорони та використання, функціональним зонуванням території та іншими ознаками.
Національним законодавством для кожної категорії територій та об'єктів ПЗФ України встановлено спеціальний правовий режим. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до ЗУ "Про ПЗФ України" з урахуванням їхньої класифікації та цільового призначення. Конкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій та об'єктів у межах, визначених законодавством, можуть встановлюватися положеннями про ці території чи об'єкти.
ЗУ "Про ПЗФ України" у ст. 3 - Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України - визначено, що до природно-заповідного фонду України належать:
• o природні території та об'єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
• o штучно створені об'єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їхньої екологічної та наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
• заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
• пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Законодавством АРК може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Визначальним для статусу об'єктів та територій ПЗФ України є їхній правовий режим, що являє собою сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їхніх природних комплексів.
Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням їхньої класифікації та цільового призначення.
З метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів, які передбачається здійснити протягом п'яти років, а також стратегії розвитку об'єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об'єкта природно-заповідного фонду.
Інструкцією про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів ПЗФ України визначено істотні критерії, які впливають на статус цих об'єктів:
• режим охорони і використання;
• ступінь збереженості угруповань;
• ступінь цінності об'єкта ПЗФ України. Режими охорони і використання:
• заповідний режим - повне невтручання або втручання людини лише у виняткових випадках у структуру екосистем та природні процеси;
• режим абсолютної заповідності - повне невтручання людини у природні процеси з будь-якою метою;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України“ на сторінці 1. Приємного читання.
