Лісові правовідносини

Екологічне право України. Особлива частина

ЛК України в ст. 2 визначає лісові відносини як суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Щодо сталого розвитку лісів, то слід пам'ятати, що 1992 р. на Міжнародній конференції ООН у Ріо-де-Жанейро була проголошена концепція сталого розвитку лісового господарства, основні положення якої відображені в таких документах, як "Агенда 21" та "Ліс - принципова заява", якими було проголошено такі: усі країни повинні брати участь в озелененні Землі шляхом насадження і збереження лісів, мати право використовувати ліси для власного соціально-економічного розвитку на основі національної лісової політики, що відповідає принципам сталого розвитку, та створювати сталі структури виробництва і споживання, що забезпечують екологічно безпечне використання лісів; використання лісів повинно бути спрямоване на задоволення соціальних, економічних, екологічних, культурних і духовних потреб сучасного та майбутнього поколінь; національні програми розвитку лісового господарства повинні забезпечувати захист унікальних лісів, що мають культурну, духовну, історичну та релігійну цінність; надавати допомогу тим країнам, що розвивають створення нових і захист старих лісів, забезпечити планування екологічно безпечних технологій ведення лісового господарства; до планування залучати корінні народи, урядові й неурядові організації; торгівля лісовою продукцією повинна бути недискримінаційною (сприяти обробці лісоматеріалів на місцях); добиватися контролю за забрудненнями, що завдають шкоди лісам.

Безпосередньо України стосується стале управління лісами Карпат, про що підписано відповідний протокол Урядом України.

Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Поняття лісового фонду України та лісових ділянок було розглянуте у попередньому параграфі.

Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до чинного законодавства. Щодо цих суб'єктів треба пам'ятати, що поняття "громадяни" не зовсім підходить, оскільки ліси можуть надаватися в користування також іноземним особам та особам без громадянства. Наприклад, право загального лісокористування не може бути обмежене для негромадян України. Система місцевого самоврядування визначена ст. 5 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Поняття юридичної особи розкривається в ст. 80 ЦК України.

Природний зв'язок різних природних об'єктів, що включені до правового поняття "ліс", обумовлює багатоплановість лісових правовідносин і, як наслідок, необхідність залучення інших правових інститутів і галузей права для їхнього правового регулювання.

Нормативно-правове регулювання лісових правовідносин

Лісове законодавство має давні сталі традиції. І за часів дореволюційної Росії, і в радянський період на теренах України діяли численні акти, що регулювали порядок користування лісами, їхнє поновлення та охорону, боротьбу із браконьєрством та інші питання охорони та використання лісів. Лісове законодавство можна віднести до так званих кодифікованих галузей екологічного права, оскільки його центральним актом є ЛК України.

Згідно з ЛК України лісові відносини в Україні регулюються КУ, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЛК України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані ЛК України, регулюються відповідними законодавчими актами.

Правове регулювання КУ лісових правовідносин відбувається шляхом визначення права власності українського народу на природні ресурси та інших загальних еколого-правових норм, які передбачені Основним Законом.

Наступним щаблем регулювання лісових правовідносин є міжнародні нормативні акти. Деякі з них уже згадувалися в попередньому параграфі.

Регіональний міжнародний документ, стороною якого є Україна, - це Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, яку було підписано 22.05.2003 р. і ратифіковано Україною 07.04.2004 р.200, а датою набуття чинності є 04.01.2006 р. До цієї Конвенції існує окремий Протокол від 19.06.2008 р.

Протокол також має багатоступеневий механізм набуття чинності202. Так, його було підписано 19.06.2008 р., ратифіковано 04.09.2009 р., а чинності він набрав 28.04.2010 р.

Сторони Конвенції визнали, що Карпати є унікальним природним скарбом визначної краси та екологічної цінності, важливим центром біорізноманіття, головним водозбором великих річок, необхідним середовищем існування та притулком для багатьох видів рослин і тварин, які опинились під загрозою зникнення, а також найбільшою в Європі територією з незайманими лісами, та усвідомили, що Карпати - важлива частина екологічного, економічного, культурного, рекреаційного довкілля та середовища існування в серці Європи, спільного для багатьох народів та країн.

Вказану Конвенцію сторони прийняли, усвідомлюючи важливість та екологічну, культурну і соціально-економічну цінність гірських регіонів, що спонукало Генеральну Асамблею ООН проголосити 2002 р. міжнародним роком гір та визнати важливість гірських регіонів, як це закріплено у розд. 13 (Сталий розвиток гірських регіонів) Декларації щодо довкілля та розвитку ("Порядок денний на XXI століття", Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), а також у

Плані дій Світового саміту з проблем сталого розвитку, посилаючись на Декларацію з питань довкілля та сталого розвитку в Карпатському та Дунайському регіонах (Бухарест, 2001 р.).

Прикладом міжнародного акта в галузі лісового господарства може слугувати Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом СРСР по лісу та Міністерством сільського і лісового господарства Італії стосовно співробітництва у галузі лісового господарства.

Подібну Угоду між Держкомлісгоспом України та Дирекцією з питань розвитку та співробітництва Швейцарії стосовно технічного співробітництва в рамках Швейцарсько-Українського проекту розвитку лісового господарства у Закарпатті "Б(Ж-2А" було ратифіковано ВР України. Проект спрямований на впровадження сталого, багатофункціонального управління лісовим господарством у Закарпатті з наданням особливої уваги заходам з охорони довкілля, попередження стихійних лих та поліпшення життєвого рівня місцевого населення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лісові правовідносини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Води як об'єкт правового регулювання

  • Водне законодавство України

  • Право власності на води та право користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди

  • Управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

  • Право водокористування

  • Правова охорона вод

  • Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР

  • Надра як об'єкт правової охорони та використання

  • Законодавство України про надра

  • Право надрокористування: види та характеристика

  • Права та обов'язки надрокористувачів

  • Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

  • Законодавство України про рослинний світ

  • Використання об'єктів рослинного світу

  • Правова охорона рослинного світу

  • Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об'єктів рослинного світу

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ

  • Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні

  • Лісові правовідносини
  • Право власності на ліси

  • Право користування лісами, лісові сервітути

  • Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин

  • Організація лісового господарства

  • Ведення лісового господарства

  • Охорона і захист лісів

  • Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

  • Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

  • Загальна характеристика законодавства про тваринний світ

  • Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них

  • Загальна характеристика використання об'єктів тваринного світу

  • Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

  • Правове регулювання здійснення промислового рибальства

  • Правове регулювання здійснення любительського та спортивного рибальства

  • Організаційно-правові заходи щодо охорони тваринного світу

  • Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

  • Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря

  • Заходи щодо охорони атмосферного повітря

  • Порядок реалізації управлінських заходів щодо охорони атмосферного повітря

  • Клімат та озоновий шар як об'єкти правової охорони

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

  • ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  • Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України

  • Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків

  • Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

  • Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

  • Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

  • Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  • Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

  • ЛІТЕРАТУРА