Право користування лісами в Україні здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.
Інститут оренди лісів в Україні відсутній. Це пояснюється тим, що навіть теоретично оренда земельної ділянки лісового фонду "для ведення лісового господарства" - це нонсенс з точки зору строків та цільового використання лісів. Максимальний строк дії договору оренди землі, як відомо із ЗУ "Про оренду землі", визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Найнижчий вік рубки у соснових насадженнях в експлуатаційних лісах в Україні становить 81 рік. Тому "для ведення лісового господарства" доцільно орендувати ділянку з насадженнями десь після 40-50 років, коли більшість "некомерційних" (неприбуткових) рубок закінчені, і можна "вести господарство" прибутково, для чого рубати, рубати і ще раз рубати. От тільки цікаво дізнатися, яка скрута змусить орендодавця, який до цього півстоліття працював собі у збиток, і садив, і доглядав, перейнятися ідеєю такої оренди. І тому нині в державі практично не існує оренди "для ведення лісового господарства". Необхідних умов для довгострокових концесій у малолісній Україні теж немає. Отже, такий вид оренди може бути тільки перехідною формою користування, що запроваджується в період зміни форм власності на ліси. У ринковому світі таку "оренду" називають "продажем лісу на пні". Ключове слово "продаж" передбачає конкурентні засади, тобто лісові торги. Між іншим, лісові торги та продаж лісу на пні згадуються ще в ЛК УРСР 1926 р. у розділі "Про користування лісом" .
Отже, ми розглядаємо два види лісокористування - постійне та тимчасове. Постійне розділяється на дві категорії. Це обумовлено тим, що ліси можуть розташовуватися на землях державної або комунальної власності і відповідно підпорядковуватися їхньому правовому режиму. Тому і право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Фізичні особи не можуть отримати у постійне лісокористування лісові ділянки, як не можуть і отримати земельну ділянку на праві постійного лісокористування.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, в яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Відповідно, у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, в яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їхніх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
Так, Рівненська обласна державна адміністрація видала розпорядження "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства". Згідно з поданим юридичною особою проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок та враховуючи погодження відповідних державних інспектуючих організацій, Рівненської райдержадміністрації, відповідно до п. 7 ст. 13 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", п. 12 Перехідних положень та ст.ст. 17, 57, 122, 123, 125, 126, 186 ЗК України, ст.ст. 50, 55 ЗУ "Про землеустрій", ст.ст. 17, 31 ЛК України, Постанови КМ України "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування державному підприємству "Клеванське лісове господарство".
Об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим (строком від одного до п'ятдесяти років) і короткостроковим (строком до одного року). Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.
Для розуміння сутності інституту довгострокового тимчасового користування лісами насамперед необхідно ґрунтовно висвітлити базові поняття "лісові ділянки" та "земельні лісові ділянки", якими оперує ЛК України. Знання відмінностей між ними допоможе глибше зрозуміти сутність довгострокового тимчасового лісокористування.
Як уже згадувалося, лісова ділянка відрізняється за правовим статусом від земельної лісової ділянки за такими ознаками:
• а) лісова ділянка виділяється у користування, а земельна - надається у користування;
• б) лісова ділянка виділяється виключно відповідно до вимог ЛК України, а надання земельних лісових ділянок регулюється ЗК України. Особливо потрібно наголосити, що виділення лісових ділянок у ДТК не може врегульовуватися земельним законодавством, оскільки це об'єкт виключно лісових правовідносин;
• в) лісова ділянка виділяється не тільки для ведення лісового господарства взагалі, цей термін застосовується щодо використання лісових ресурсів. Натомість, цільове призначення земельної лісової ділянки лише опосередковано пов'язане з використанням лісових ресурсів, що розташовані на ній;
• г) лісова ділянка ніколи не вилучається у постійного землекористувача (який одночасно є постійним лісокористувачем), тоді як земельна лісова ділянка як окремий об'єкт земельних правовідносин може вилучатися та надаватися іншому землекористувачеві (власнику).
Довгострокове тимчасове користування лісами - це основане на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Таке користування лісами здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їхніх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених ЛК України, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.
Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Право користування лісами, лісові сервітути“ на сторінці 1. Приємного читання.
